RU  UA

Субота, 2 листопада
  • НБУ:USD 40.95
  • НБУ:EUR 44.25
НБУ:USD  40.95
Місто

Медики без грошей, директори на Тойотах: що відбувається у Київській лікарні швидкої допомоги

Лікарі і медперсонал не отримують грошей по кілька місяців

Лікарі і медперсонал не отримують грошей по кілька місяців Фото: Апостроф

Український уряд 12 січня ухвалив постанову, згідно з якою у 2022 році мають суттєво зрости зарплати у медиків в Україні. Так, за рішенням Кабміну, зарплата лікаря в Україні має бути не менше ніж 20 тисяч гривень, а ставка молодшого медичного персоналу не менше ніж 13,5 тисяч гривень. АЛЕ! Розписавши все красиво на папері, в уряді, схоже, забули про реальність. А дарма! Тому що медикам деяких лікарень не те, що не виплачують підвищену зарплату – лікарі по кілька місяців не отримують взагалі нічого! Чому так відбувається - з'ясовував "Апостроф".

Робота за дорогу

Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги (ЛШМД). Саме тут цілодобово надають медичну допомогу населенню при травмах, нещасних випадках, отруєннях, гострих захворюваннях. Під час Революції Гідності до столичної ЛШМД звозили поранених протестувальників на Майдані.

25 січня, в мороз, десятки співробітників ЛШМД вийшли на акцію протесту.

"Лікарі протестують, тому що два місяці вже не виплачують зарплату", - пояснює "Апострофу" один з медиків лікарні.

"Наразі виплатили зарплату за листопад і дали лише аванс за грудень", - додає виданню голова Наглядової ради лікарні Анатолій Велимовський.

За словами медиків, багатьом з них банально нема за що їздити на роботу. Доводиться брати кілька змін поспіль, щоби менше витрачатися на дорогу.

Проблема з виплатою зарплат у Київській ЛШМД виникає не вперше. У травні 2020 року співробітники лікарні вже виходили на акцію з аналогічних причин: критичне недофінансування медустанови. Відповідно, йдеться вже про систему, за якої медики недоотримують свої зароблені гроші.

Протест у травні 2020 року Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

Як же виходить, що у великій столичній лікарні постійно формується заборгованість?

Зарплатна "дірка"

Фінансові труднощі у столичній ЛШМД розпочалися ще у 2019 році, одночасно зі стартом медреформи та змінами у підходах до фінансування. Якщо до реформи медустанова перебувала на балансі столичної влади та отримувала субвенції від міста, то після реформи гроші на лікарню почала виділяти Національна служба здоров'я за контрактами. І цих грошей поменшало.

Наприклад, у 2020 році Київська ЛШМД отримала від НСЗУ на 71 мільйон гривень менше, ніж у 2019 році від Києва. У НСЗУ виправдовували таке скорочення фінансування неправильною статистикою, яку сама лікарня подавала до служби здоров'я. Справа в тому, що медустанови одержують гроші на майбутній рік авансом, виходячи з кількості пацієнтів у попередньому році. А оскільки ЛШМД дала некоректні дані про кількість пацієнтів та послуг, то і грошей отримала менше.

Тоді 63,2 мільйона на зарплати, комунальні послуги та капремонт "підкинув" Київ. Але так не могло продовжуватися вічно.

"Дірка" щодо фінансування заробітної плати вже існує досить давно. Раніше її перекривали, а ось зараз не змогли", - нарікає Велимовський.

До аргументів статистики звертається керівництво лікарні і сьогодні, пояснюючи своїм співробітникам, чому немає грошей.

"Керівництво посилається на те, що згідно з медреформою лікарі повинні вводити всі історії хвороб, усі дослідження, що проводились у лікарні, у програму "Доктор Елікс". За даними з цієї програми НСЗУ виплачує гроші за те, що лікарі зробили: оперативне втручання, консультації. Але оскільки нібито не всі лікарі це роблять, то лікарня недоотримує грошей. А тих грошей, які отримує, вистачає на електроенергію, медикаменти, харчування хворих", - додає співрозмовник видання в лікарні.

Але як з'ясував "Апостроф", ситуація не така однозначна.

"Адже складно проконтролювати те, що говорить керівництво з тим, що є за фактом", - підкреслює джерело "Апострофа".

Винна НСЗУ?

Так, фінансування лікарні за контрактами НСЗУ справді залишає бажати кращого.

"Їм не вистачає фінансування за пакетами - це правда, - запевняє "Апостроф" блогер Антон Гура, який відвідав з антикорупційними розслідуваннями десятки лікарень по всій Україні. - НСЗУ мало платить грошей - і це зрозуміло. За контрактами не вистачає тих грошей, які прописали Верховна рада та Кабінет міністрів".

"Проблема у невідповідності тарифів, які оплачує Національна служба здоров'я України, до реальних потреб лікарні. Ковідний хворий зараз "коштує" 20 тисяч гривень. Якщо він у реанімації – 30 тисяч. Для порівняння, операція з видалення апендициту – 1400 гривень. У ці гроші входить зарплата медиків, операційні наркотики, їжа... Тому питання про перегляд тарифів стоїть з квітня 2019 року, коли була оголошена реформа, але на даний момент рішень з цього приводу немає. Лікарня неодноразово попереджала НСЗУ, владу Києва та МОЗ про те, що є дефіцит платежів - фізично лікарня не може впоратися. У порівнянні з тим, що було до медичної реформи, на 30-50% зменшилось надходження коштів на лікарню. У результаті з'являється заборгованість із заробітної плати", - додає Анатолій Велимовський.

"Солодкі" відсотки

Тим не менш, нехай і недостатньо, але НСЗУ все ж таки платить гроші за контрактами. За інформацією "Апострофа", з Київською ЛШМД розрахувалися за минулий рік у повному обсязі. То чому ж зарплат немає взагалі, хоч би "обрізаних"?

"Наприкінці 2021 року прийшли гроші, і ми були змушені купити операційні наркотики, кисень та багато іншого. Це потрібно було обов'язково зробити, інакше ми не змогли б продовжити договір із НСЗУ. В результаті лікарня закупила наперед медикаменти, і на зарплату просто фізично не вистачило коштів", - нарікає Велимовський.

Проте, за словами Антона Гури, медикам не платять зарплату зовсім з іншої причини.

"За моєю інформацією, гроші були на депозиті, місяць-два їх тримали для отримання відсотків, а потім їх повертають. Коли кримінальна справа відкривається, і поліція вимагає заплатити гроші – вони швидко платять, а відсотки залишають собі. Учора так і сталося: на мітинг приїхали слідчі, оформили справу за 175 статтею КК України "Невиплата заробітної плати". Тому теоретично, за кілька днів днів, медикам мають виплатити зарплати. Але корупція там жорстка. І поки Ткаченко (директор ЛШМД Олександр Ткаченко, – "Апостроф") там буде, нічого не зміниться", - запевняє Гура.

Хлопці, у яких все гаразд

Справді, якщо уважніше придивитися до керівництва столичної ЛШМД, то стає зрозуміло, що від безгрошів'я в лікарні страждають лише пересічні співробітники. У керівництва лікарні все у повному порядку.

Так, за даними декларації Ткаченка, опублікованої на порталі Youcontrol, в 2020 році, коли медики ЛШМД виходили на акції протесту, у головлікаря з'являється нова Toyota RAV-4. Ціна такого авто на вторинному ринку від 850 тисяч до 1 мільйона гривень, залежно від комплектації.

TOYOTA RAV-4 на презентації у США Фото: Getty images

"Тепер він знову купує собі новий GL (Mercedes-Benz, - "Апостроф"), і у нього з'явився новий будинок", - запевняє Гура.

За словами Антона Гури, непогано йдуть справи і у заступника головного лікаря Олександра Берегового.

"Береговий купив собі новий Highlander (Toyota, - "Апостроф")", - додає Гура.

Щоправда, декларації Берегового не знайти в архівах Нацагенства щодо протидії корупції. Хоча згідно із законом "Про протидію корупції" заступник головного лікаря повинен її подавати.

"Апостроф" спробував зв'язатися з Олександром Ткаченком для прояснення ситуації, але у приймальні головного лікаря повідомили, що Ткаченко пішов у відпустку. Самі ж співробітники столичної ЛШМД на мітингу зазначали, що Олександр Ткаченко взагалі звільнився.

"Ткаченко звільняється за пару тижнів до серйозного кіпішу. У 2015 році він звільнився після того, як вивів гроші за кордон і прикупив собі пару квартир за кордоном. Потім його відмазали і стало все добре. І Ткаченко знову звільняється. І знову балотуватиметься на директора через конкурс", - резюмував Гура.

Втім, у пастці жорстких фінансових труднощів незабаром може опинитися більшість лікарень країни. За словами заступника міністра охорони здоров'я Олексія Яременка, в Україні лише 85 медустанов можуть собі дозволити платити лікарям та медсестрам підвищені ставки. 85 лікарень на всю країну! Для решти медустанов НСЗУ розробить окремий шестимісячний пакет, щоб "стабілізувати фінансове становище". Але в ті лікарні, які не зможуть платити підвищені зарплати, прийде з перевіркою Держаудитслужба, щоб переконатися, що головні лікарі не збирають гроші на депозитах або якось інакше мухлюють із зарплатами медперсоналу. Після закінчення шести місяців лікарні знову підуть у вільне плавання, в якому, ймовірно, "виживуть" лише найсильніші.