29 серпня в Лондоні відбулася прем’єра театральної постановки за романом у віршах Іллі Камінського "Deaf Republic" ("Глуха республіка").
Новину повідомило видання "New Statesman".
Читайте також: Байдужість села й шепіт пітьми: прем’єра вистави за романом Ілларіона Павлюка.
Афіша театральної адаптації "Глуха республіка" в Лондоні
П’єса, створена за підтримки Dead Centre та Зої МакВінні, відбулася на сцені Royal Court Theatre в Лондоні з 29 серпня, а потім буде представлена на Dublin Theatre Festival з 2 до 5 жовтня.
У матеріалі зазначається, що твір Камінського став символом опору та збереження людяності в умовах війни.
"Глуха республіка" розповідає історію вигаданого міста, яке після вбивства дитини солдатами відповідає на насильство тишею — мешканці перестають чути накази влади й спілкуються мовою жестів. Це стає метафорою спротиву тоталітарному режиму та захисту свободи.
"Глуха республіка" Іллі Камінського
Перші практичні майстер-класи з підготовки до вистави розпочалися у лютому 2022 року, за кілька тижнів до вторгнення Росії в Україну. Буш Мукарзель, співавтор сценарію та режисер, згадує "дивний досвід початку планування цієї постановки до повномасштабного вторгнення" та те, як вони "мали додаткову відповідальність наздоганяти світ". Співавтор Бен Кідд пояснює: "Це означало стати більш чутливими до того, що відбувається в Україні, та стати більш усвідомленими Іллі та його присутності… української громади, українських митців, українців загалом".
У 2024 році до Кідда та Мурказеля приєдналася Зої МакВінні, глуха акторка та консультантка з мови жестів. Вона працює з акторами, щоб зробити німі частини розмов доступними не лише для глухих глядачів, а й для тих, хто не знає мови жестів. Вона розповіла, що дактильна орфографія між акторами на сцені запозичена з української мови жестів, а не з російської – натяк на засіб опору. Коли вистава повернеться до Ірландії на Дублінський театральний фестиваль з 2 жовтня, головна жестова орфографія перейде на ірландську мову жестів, але дактильна орфографія залишиться натхненною українською.
Ілля Камінський та зв'язок з Україною
Ілля Камінський — українсько-американський поет, який народився в Одесі 1977 року й втратив слух у дитинстві. Переїхавши до США, він здобув визнання як один із найяскравіших голосів сучасної світової поезії. Його англомовна збірка "Deaf Republic" ("Глуха республіка", 2019) стала міжнародним феноменом: номінована на Національну книжкову премію, визнана BBC одним із "12 митців, які змінили світ у 2019 році", а також отримала численні відзнаки: Los Angeles Times Book Prize, Anisfield-Wolf, National Jewish Book Award та інші.
"Глуха республіка" — це притча у віршах, де мовчання перетворюється на політичний акт. Поема збудована як драма з персонажами, двома актами, театральною структурою.
Камінський активно перекладає українську поезію, популяризує її у США. Українське видання "Глуха республіка" з’явилося у 2025 році у перекладі Лесика Панасюка та Дарини Гладун.
Ілля Камінський
Ілля також на питання про автобіографічні елементи, він підтверджує, що "є кілька реальних історій, які дуже вплинули на книгу", хоча й не в документальному плані, а радше образно. Його діда стратили як "ворога народу" за Сталіна, а бабусю заслали до Сибіру на десять років лише за те, що вона була його дружиною. Їхній син, батько Камінського, був вкраденою дитиною: хтось прихистив його, бо він був занадто малим, щоб вижити в дитячому будинку.
"Кілька разів [коли я був у бомбосховищі в Україні] я бачив, як люди співали разом або декламували один одному вірші. Це музика мови у твоєму тілі", - коментує Камінський важливість мистецтва та поезії під час війни в Україні. Він також ділиться історією свого друга, літературного перекладача з Києва, який зрештою перекладав поезію з дітьми в бомбосховищі, щоб відволікти їх: "Для мене це був чистий приклад того, чому культура має значення. Якщо купа дітей отримала мир у місті, яке бомбили скільки завгодно, так, мистецтво має значення".
Театральна адаптація у Лондоні не лише відтворює сюжет поезії, а й підкреслює роль мистецтва у збереженні пам’яті та боротьбі за людську гідність. Постановка поєднує поезію, музику та пластику, створюючи глибокий емоційний ефект.
