13 і 14 вересня у Київському академічному театрі "Золоті ворота" відбулася прем'єра вистави Brecht.Cabarett харківської режисерки Оксани Дмітрієвої.
Деталями поділився колектив театру.
Читайте також: Новий простір - новий сенс: “Золоті ворота” представлять відеоверсію вистави “Кортес”.
Сценографія, костюми і дизайн друкованої продукції – Михайло Ніколаєв, хореографка – Ольга Семьошкіна. Brecht.Cabarett – копродукція київського театру із Харківським академічним театром ляльок імені Віктора Афанасьєва. Задум вдалося зреалізувати завдяки ґранту Українського культурного фонду.
Фрагмент з вистави Brecht.Cabarett
Текст до вистави створив драматург Андрій Бондаренко. В основу лягла п'єса "Барабани вночі" німецького драматурга, фундатора епічного театру, поета Бертольда Брехта. Сюжет твору будується навколо раптового повернення солдата, який довгий час вважався загиблим на війні. Несподіване "воскресіння" воїна підсвічує проблеми й гріхи "втомленого війною тилу".
Також у постановці Оксани Дмітрієвої використовуються окремі уривки, написані драматургом Андрієм Бондаренком, зокрема за мотивами брехтівських "Матінки Кураж" та "Mann ist Mann". Пісні-зонги (різновид пісні, який зародився саме в епічному театрі Брехта) звучать у перекладі Сергія Жадана, композиторка – Катерина Палачова.
Сюжет вистави співзвучний із ключовим твором, за яким вона створювалася. Коли зниклий безвісти воїн повертається до рідного міста і коханої дівчини, то усвідомлює, що його не просто не чекали, – його побоюються, до того ж, він зайвий. За допомогою текстів Брехта, створених між двома світовими війнами, режисерка говорить із глядачем про наше сьогодення.
Вистава Brecht.Cabarett
"Мені в роботі з творами Брехта найбільш цікава була ця сюрреалістичність світу, отруєного війною. Коли хтось повертається з війни, а інші живуть своє звичне життя, плануючи "переробити фабрики для снарядів" на щось більш прибуткове. Також питання, яке виникає у мене в роботі з Брехтом: "Чи в погані часи хтось і далі буде співати?" (це рядок із вірша Брехта, який у нас звучить у виставі). І як, змінюючись, все-таки залишитись собою", – каже Оксана Дмітрієва.
На сцені діють: заслужена артистка України Віталіна Біблів, Богдан Буйлук, Ян Корнєв, Роман Кучерявенко, Христя Люба, Вікторія Міщенко (м.Харків), Лілія Осєйчук (м.Харків), Андрій Поліщук, Антон Соловей.
19 вересня Брехт.Кабаре гратимуть у Харкові.
Частина вистави Brecht.Cabarett
"Найбільш гостроактуальна": як відгукуються про виставу
Продюсерка NGL.media, Ірина Подоляк назвала "Золоті ворота" маленьким золотим театром, що здатен "підняти кого завгодно". Вона зізналася, що рідко відвідує культурні події, однак похід на цю прем’єру вважає абсолютно правильним рішенням.
Кінорежисер Аркадій Непиталюк відзначив майстерність Оксани Дмітрієвої: "Філігранно зроблений дуже складний матеріал, актуальний, із чудовими акторськими роботами".
"На мою думку, у нас з'явилася вистава, яка точно перемагає в номінації "найбільш гостроактуальна...". Це наче й вистава, а наче й ні... Бо це життя. Наше з вами… Хтось навіть може впізнати себе і не аплодувати – цей сюр безжальний. Влучний, красивий... і до болю правдивий. Про те, як "ми тримаємо тил, а нам ніхто не допомагає..."", - зазначив головред одного з українських медіа Микола Підвезяний.
Фрагмент з вистави Brecht.Cabarett
Критики й глядачі також підкреслюють музичну й візуальну виразність Brecht.Cabarett: поєднання пісень у перекладі Жадана, гру на незвичних інструментах та історії, що охоплюють кількасот років воєн і революцій.
"І розповідають історії – смішні і не дуже, про любов і ненависть, про минуле і сьогодення, про війни та революції за останні 300-400 років, про фронт і тил, про живих і привидів, про те, що війна не закінчиться і кому це не вигідно, про мирні куточки і емоційне вигорання, про слабких і сильних жінок та чоловіків, і... про ВАЖЛИВУ новину у сфері культури – сторічного дуба (під ним сам Франко сидів у затінку), що впав на шкільний автобус у селі Нагуєвичі (на щастя ніхто, крім автобуса, не постраждав). І смішно, і щемко, і сумно, і боляче. Бо, як співають у виставі, "погані часи, погані часи... А хтось і далі співати буде так, співати буде так"", - описує Вікторія Котенок, менеджерка з організаційних і творчих питань Національної спілки театральних діячів України.
Вистава Brecht.Cabarett
Частина вистави Brecht.Cabarett
У будь-якому випадку, Brecht.Cabarett сприймається як сміливий і небайдужий жест театру, який не боїться торкатися найболючіших тем.
Особливо сміливим видається сам вибір теми та підхід до її демонстрації - вистава про війну, яка не виглядає ані карикатурною, ані декоративною. Brecht.Cabarett постає живим віддзеркаленням нашого дуалістичного світу, де навіть під час війни ми можемо і мусимо жартувати, адже "навіть у погані часи, люди співатимуть пісні". Водночас виставу описують як "барабанну істерику на тему розгульного життя тилу під час війни. Не для масс маркету".
Саме трагікомічне поєднання у постановці підсилює відчуття абсурдності обставин, у яких ми живемо. Персонажі нагадують: війна ніколи не закінчується остаточно — вона може зупинитися на певний час, але завжди здатна відновитися, і ця думка пронизує весь спектакль.
"Оксана Дмітрієва у виставі Брехт.Кабаре вдається до антизаспокоєння: війна триватиме, поки вона не стомиться, барабани битимуть, поки не порвуться, ми житимемо, допоки не перетворимось на привидів", - зазначає театральна оглядачка Марʼяна Семенишин. - "На питання "Хто тут привид?!" доречніше відповісти "А живий хто?!"".
Водночас Brecht.Cabarett ніби звертається до глядача із закликом: ми маємо впливати на рівень нашої людяності, не забувати про тих, хто захищав, та не задаватись питанням "скільки коштує чиєсь життя?".
