У неділю, 26 червня, на Криті закінчився Всеправославний собор. На думку експертів, той факт, що він взагалі відбувся, незважаючи на активну протидію з боку представників Московського патріархату, і є головним його досягненням. Напередодні Собору народні депутати України звернулися до Константинопольського патріархату з проханням надати автокефалію Українській Православній Церкві, однак у підсумкових документах Україну згадали в одному ряду з країнами Африки - лише як державу, в якій йде війна. Однак експерти вважають, що українське питання взагалі не повинно був згадуватися в офіційних документах. А звернення депутатів обговорювалося в кулуарах в позитивному ключі. Остаточне вирішення ситуації залежить від самостійних дій Константинопольського патріарха Варфоломія I.
У Всеправославному Соборі взяли участь 290 делегатів, у тому числі 25 єпископів і шість спостерігачів від кожної Церкви. При цьому на Крит не приїхали представники Московського патріархату, Грузинської, Болгарської та Антіохійської церков.
Отці Собору, який, до речі, проходив вперше більш ніж за тисячу років, прийняли сім важливих документів. Це "Енцикліка або Окружне послання", "Послання Святого і Великого Собору Православної Церкви до православних людей і кожній людині", "Важливість посту та його дотримання сьогодні", "Відносини Православної Церкви з іншим християнським світом", "Автономія і спосіб її проголошення", "Про збори православних єпископів у діаспорі", "Таїнство шлюбу та перешкоди до нього", а також "Місія Православної Церкви у сучасному світі". Майже всі ці документи, крім "Послання Великого Собору", були підготовлені заздалегідь і прийняті з невеликими правками.
Як пояснив "Апострофу" співробітник Інституту релігії та суспільства Анатолій Бабинський, "Послання" з'явилося в ході проведення Собору. У "Посланні" і "Енцикліці" йде мова йде про одні і ті ж речі, але тон подачі різний. "Якщо тон "Послання" молодий і оптимістичний, то подача "Енцикліки" - стареча і буркотлива - як би чого не вийшло", - пояснив різницю у своєму Facebook науковий співробітник Колумбійського університету (США) Архімандрит Кирил Говорун, в минулому - керівник Відділу зовнішніх зв'язків Української Православної церкви.
За словами Бабінського, Отці Собору підписали обидва документа, і тепер може вийти так, що кожен з них буде посилатися на той із них, який йому більше подобається. Бабинський особливо підкреслює цінність того факту, що в підсумкових документах окремим пунктом йдеться про важливість незалежності Церкви від держави. "Цікаво, як це буде сприйматися Російською Православною Церквою, яка дуже тісно пов'язана з політичною системою російської держави та її боїться критикувати", - сказав Бабинський.
В цілому всі експерти, з якими поспілкувався "Апостроф", підкреслюють, що головне досягнення Собору - в тому, що він, незважаючи на опір Московського патріархату, взагалі відбувся. Його головною метою було засвідчити єдність Православної Церкви. "Це перший крок до того, щоб Церква, розділена на незалежні спільноти, почала діяти як єдине ціле", - пояснив "Апострофу" Бабинський. Більш того, в документах йдеться, що Собори повинні відбуватися з певною періодичністю. "Практика консультацій, дискусій, діалогів повинна бути посилена і розширена до того моменту, поки вони не стануть нормою і критеріями для церковної єдності", - зазначив прес-секретар Вселенського патріарха Джон Хризавджис. Якою буде періодичність цих Соборів, єпископи, щоправда, ще не вирішили. Але слід відмітити, що для Православної Церкви, соборність - це спосіб існування в єдності, а також інструмент для спільного прийняття рішень.
З іншого боку, на думку Анатолія Бабинського, Собор так і не прояснив особливості структури Православної Церкви: "Собор сказав, що вона складається з автокефальних Церков, але також необхідно розуміти, що таке автокефалія і яке відношення вона має до Вселенської Церкви. Це - одна з головних проблем Православ'я і без її рішення важко вирішити українське питання".
Нагадаємо, що напередодні Собору народні депутати звернулися до Константинопольського патріархату з проханням надати автокефалію Українській православній церкві, але в підсумкових тезах Собору Україна була згадана в одному ряду з країнами Африки лише як держава, в якій йде війна. Однак глава інформаційного управління УПЦ Київського патріархату архієпископ Євстратій Зоря пояснив "Апострофу", що українське питання і не повинно було згадуватися в офіційних документах Собору, оскільки його зняли з порядку денного ще на етапі підготовки. У той же час, за словами владики Євстратія, сам факт проведення Собору вже дозволяє говорити про перспективи формування Єдиної Помісної Церкви в Україні, адже під час розмов у кулуарах Вселенський Патріарх (Варфоломій I) і його оточення змогли прояснити ставлення представників різних Православних Церков до вирішення українського питання.
Євстратій Зоря зазначив, що з точки зору канонів історичної традиції для визнання автокефальної православної Церкви в Україні досить Томосу (відповідного Указу) Вселенського патріарха. Він нагадав, що Сербський патріарх Іриней під час Собору сказав журналістам, що ситуація в Україні - це не лише внутрішня справа Московського Патріархату, а стосується всієї Православної Церкви, тому Вселенський патріарх Варфоломій I може запропонувати вирішення цього питання. І це при тому, що Сербську Церкву вважали однією з дружніх Московському патріархату. Константинопольський патріарх вже отримав звернення від українського парламенту з приводу надання Українській Церкві автокефалії, тепер слід очікувати його реакції після повернення в Стамбул.
Владика Євстратій не виключає, що Московський патріарх Кирило спробує зробити все для того, щоб обмежити дії патріарха Варфоломія в Україні. "Для цього він не буде підписувати рішення цього Собору, пояснюючи, що він їх не заперечує, просто є пункти, з якими вони не згодні, і тому не можуть продовжити дискусію. Бо мета Московського патріархату - надалі обтяжувати Константинопольського патріарха якимись зобов'язаннями, які б не давали йому вирішувати українське церковне питання. Тому Московський патріархат буде одночасно заперечувати спроможність цього Собору, посилаючи сигнали Константинопольському патріарху, котрі обнадіюють його в тому, що якщо він буде пасивним в українському питанні, то можливі якісь серйозні поступки з боку Москви", - вважає Євстратій Зоря. Єпископ, втім, сумнівається в тому, що Константинополь поведеться на виверти Московського патріархату, оскільки розуміє, що не можна довіряти Москві. Доказом цього є, наприклад, той факт, що в останній момент російська делегація не прибув на Собор.
З іншого боку, архімандрит Кирил Говорун переконаний, що документи, прийняті на Соборі, "повинні застосовуватись і в Україні". Він також бачить перспективи для вирішення українського церковного питання. "На мою думку, Українські Церкви отримали важливий сигнал до зближення. На Криті Церкви зібралися, незважаючи на свої розбіжності, - як практичні, так і теоретичні. Тому і в Україні Церкви повинні долати розкол", - пояснив "Апострофу" Кирило Говорун.
Але чи зможе Українська Православна Церква, яка є частиною РПЦ, розпочати діалог з УПЦ КП, ігноруючи думку Московського патріарха Кирила, - питання відкрите. Крім того, ніщо не заважало Батькам Собору в підсумкових документах приділити більше уваги українського питання, а також діяльності канонічно невизнаних православних церков (до однієї з них відноситься УПЦ КП). Цього не було зроблено, знову ж таки, щоб догодити Москві і ще трьом Церквам, які не брали участі в Соборі, в надії на те, що вони підпишуть прийняті документи. Адже пункти про Україну або невизнані православні церкви остаточно перекреслили б можливість підписання документів представниками Московського патріархату.
