Сьогодні, 6 вересня, розпочинається робота п'ятої сесії Верховної Ради сьомого скликання, яка відкриється щорічним зверненням президента Петра Порошенка до українського народу. Перед парламентом стоїть ряд важливих завдань, серед яких - прийняття бюджету на 2017 рік, зміни до бюджету поточного року, заміна 12 членів ЦВК і прийняття закону про спецконфискації. Крім того, депутати спробують розібратися зі змінами до Конституції в частині децентралізації і законом про вибори на Донбасі. Втім, як з'ясував "Апостроф", протягом першого пленарного тижня від депутатів, які щойно повернулися з відпусток, навряд чи варто чекати серйозної законодавчої роботи. На погоджувальній раді, яка відбулася у понеділок, 5 вересня, не вдалося навіть затвердити порядок денний сесії.
Парламентська осінь обіцяє бути гарячою, адже перед депутатами стоїть непросте завдання досягти згоди за документами, які так і не вдалося прийняти протягом минулої пленарної сесії. Один з яскравих прикладів - законопроект про спецконфіскацію незаконно привласнених Віктором Януковичем та його оточенням грошей. Законопроект, який є пріоритетним для "Народного фронту", нагадаємо, не отримав підтримки у партнерів "фронтовиків" по коаліції з "Блоку Петра Порошенко" і депутатів інших фракцій. Це не єдиний законопроект, щодо якого у коаліції немає згоди. Ще одним критично важливим питанням є заміна 12 з 15 членів ЦВК, строк повноважень яких закінчився в червні 2014 року. "Фронтовики" хочуть залишити у складі Центрвиборчкому першого заступника голови Андрія Магеру, але в поданні президента, внесеному до парламенту, його кандидатурі місця не знайшлося.
Якщо говорити про важливі законопроекти, щодо яких є впевненість, що вони будуть прийняті, то серед таких можна назвати, мабуть, лише Держбюджет-2017. Втім, досвід попередніх років підказує, що і новий Держбюджет будуть, швидше за все, приймати вже під Новий рік і поспіхом. Що ж стосується інших важливих законопроектів, навіть незважаючи на великий суспільний запит впевненості в їх прийнятті немає. Серед таких, зокрема, надання повноважень Національному антикорупційному бюро для самостійного прийняття рішень про прослуховування телефонів чиновників. Існує великий ризик, що цей законопроект так і не буде прийнятий у зв'язку з триваючим протистоянням між ГПУ і НАБУ. Якщо говорити про економіку, то не зрозумілою до кінця залишається перспектива прийняття законів, потрібних для продовження співпраці з МВФ. Ще наприкінці минулої сесії депутати не могли розібратися, про які конкретно законопроекти йдеться. Точного їх переліку довго не було, і деякі депутати заявляли, що уряд хоче "пропхати" серед МВФських законів і ті, які до співпраці з міжнародним фінінститутом не мають ніякого відношення.
Напевно, серйозну дискусію в парламенті викличуть питання внесення змін до Конституції в частині децентралізації та прийняття законопроекту про вибори на Донбасі, під які в парламенті і навіть в коаліції так і не вдалося знайти голоси. Фактично, децентралізацію гальмує пункт про особливий порядок місцевого самоврядування в деяких районах Донецької та Луганської області, інакше кажучи - "про особливий статус частини Донбасу".
Схоже, на Заході вже змирилися з тим, що в тому вигляді, який є зараз, зміни до Конституції так і не будуть прийняті. Однак прийняття змін є важливим питанням для самої України. Тому, швидше за все, президенту і парламенту не залишиться нічого іншого, ніж розробити новий проект змін. Під питанням також залишається і внесення до парламенту законопроекту про вибори на Донбасі. Про те, що до розробки цього законопроекту причетний президент Петро Порошенко, у свій час проговорився держсекретар США Джон Керрі. Незважаючи на це, українські політики, як і раніше запевняють, що ніякого напрацьованого законопроекту немає. Однак не слід забувати, що менше ніж через півроку перед західними партнерами України знову постане питання продовження санкцій проти РФ. Країни ЄС будуть чекати від прогресу України по виконанню Мінських угод, і в разі відсутності такого закону або хоча б законопроекту це може створити проблеми.
Ще один широко анонсований законопроект, на якому спіткнулася Верховна рада на минулій сесії стосувалося прийняття змін до закону про регламент. Всупереч очікуванням спікера парламенту Андрія Парубія, наприкінці минулої сесії його так і не вдалося проголосувати навіть у першому читанні. Головна причина - депутати з різних фракцій, насамперед, мажоритарники, не хочуть працювати протягом місяця три пленарних тижні замість двох, як зараз.
Напевно, викличе суперечки в парламенті і необхідність дати відповідь польському парламенту на його постанову про визнання геноцидом стосовно поляків дій українських націоналістів в 40-х роках минулого століття. На цей рахунок у Верховній раді вже зареєстровано два проекти постанов - №4948 і №5012. У першому проекті постанови, зареєстрованому групою депутатів на чолі з Борисом Тарасюком, йдеться про засудження рішення польського парламенту. У другому, автором якого є нардеп Олег Мусій, пропонується визнати геноцид українців з боку поляків. Звичайно, "польське питання" сьогодні не є таким вже актуальним, проте рано чи пізно українські депутати будуть змушені відповісти своїм польським колегам.
Також, як повідомив "Апострофу" нардеп від "Батьківщини" Сергій Соболєв, до Нового року парламент повинен буде продовжити мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, який закінчується в цьому році.
Втім, як вдалося з'ясувати "Апострофу", протягом першого пленарного тижня від депутатів навряд чи варто чекати серйозної законодавчої роботи. Те, що буде відбуватися в парламенті в найближчі дні, можна назвати скоріше "розігрівом". Нардепи повернулися з відпусток, і тільки зараз будуть починати переговори. Навіть традиційної наради лідерів депутатських фракцій на Банковій, яку зазвичай збирає Порошенко, ще не було. З іншого боку, 5 вересня відбулося засідання погоджувальної ради, проте порядок денний сесії, за який завтра має проголосувати парламент, остаточно на ньому затверджений не був. Переговори по ньому триватимуть ще протягом 6 вересня, і немає впевненості, що вони увінчаються успіхом. Не виключено, що депутати будуть домовлятися про так званий "пакет", куди кожна фракція чи депутатська група захоче запхати свої бажання. І мова може піти не тільки про законопроекти, але і про кадрові питання.
Офіційний старт "парламентської осені-2016" дасть президент Петро Порошенко. 6 вересня він з трибуни Верховної Ради виступить зі своїм щорічним зверненням до українського народу і, очевидно, заявить про ті законопроекти, які, на його думку, повинні бути прийняті депутатами в першу чергу. У цей же день депутати за поданням ГПУ повинні зняти недоторканність судді Миколи Чауса і прийняти присягу 7 депутатів, обраних на проміжних виборах в Раду.
Головною інтригою цієї осені залишається питання, чи вдасться БПП і "Народного фронту" зберегти коаліцію. Адже депутати з позакоаліційних фракцій неодноразово заявляли, що реально в коаліції немає 226 голосів. Підтверджує це і той факт, що самостійно коаліції не вдалося приняти жодного законопроекту або ж провести кадрове призначення. Дієздатність парламенту досі забезпечувалася домовленостями з іншими депутатськими групами і фракціями.
У той же час соціологічні опитування показують, що рейтинги позакоаліційних політичних партій ростуть: перш за все, мова йде про "Батьківщину" і "Опозиційний блок", а рейтинг другої найбільшої партії в парламенті, "Народного фронту", знизився до рівня соціологічної похибки. Очевидно, що ті політичні сили, які набирають все більшу популярність, можуть захотіти перекроїти склад парламенту, в тому числі - і за допомогою політичних акцій, наприклад, тарифного або якого-небудь іншого майдану. І чим ближче до зими, тим імовірність проведення таких майданів буде все вищою, особливо на фоні зимових рахунків за газ. У цій ситуації логічним для президента, спікера та голів коаліційних фракцій буде всіма засобами знизити напругу в суспільстві та зберегти діючу коаліцію. Адже Україні, яка бореться з російською агресією, потрібна надійна владна вертикаль і дієздатний парламент.
