У понеділок, 12 вересня, посол Німеччини в Україні Ернст Райхель заявив, що Україна змушена буде піти на компроміси в процесі реалізації Мінських угод, адже це краще, ніж втратити усіляку надію досягти домовленості з Росією. Вже 14-15 вересня Україну відвідають глави МЗС чотирьох країн ЄС, серед яких - міністри Німеччини та Франції. Експерти констатують, що вимоги, які європейські партнери на цій зустрічі, ймовірно, знову висунуть Києву, не стануть сюрпризом, адже проведення виборів на окупованих територіях Донбасу і інші компоненти врегулювання прописані в тексті Мінських угод. В іншому ж думки розходяться. Одні вважають, що позиції України і Росії настільки відрізняються, що на даний момент компроміс неможливий. Інші ж упевнені, що поступки Києва є лише питанням часу, адже українські власті дозволили загнати себе у глухий кут, зробивши ставку на Мінськ-2.
Новий посол Німеччини в Україні Ернст Райхель у своєму інтерв'ю одному з українських агентств у понеділок, 12 вересня, висловив думку, що Україні доведеться йти на компроміси в рамках Мінських угод, якщо Київ хоче домогтися хоч якогось позитивного результату. Іншими словами, українському уряду не вдасться повністю відстояти свою позицію в рамках Мінська-2, інакше Київ ризикує взагалі втратити можливість домовлятися з Росією, що, вважає Райхель, значно гірше. У той же час залишається незрозумілим, які саме компроміси мав на увазі посол ФРН.
14-15 вересня в Україну з візитом прибудуть чотири міністри закордонних справ країн-членів ЄС: Німеччини, Франції, Великобританії та Данії. Найбільше, звісно, цікавий візит німця Франк-Вальтера Штайнмайєра і француза Жан-Марка Еро. Як підкреслив глава МЗС України Павло Клімкін, Штайнмайєр приїде в Україну не тільки як міністр, але і як голова ОБСЄ, адже Німеччина в цьому році головує в організації. У цьому ракурсі варто згадати недавню заяву Штайнмайєра, який на початку вересня анонсував під час візиту до Осло швидке прийняття документа з "новими правилами", які будуть підтримувати перемир'я на Донбасі. Тоді глава МЗС ФРН зазначив, що незадоволений виконанням "Мінська" як Росією, так і Україною.
Раніше "Апостроф" писав, що робота над документами, про яку згадав німецький міністр, може полягати у спробах визначити варіант створення поліцейської місії ОБСЄ. Принаймні, про це говорять джерела, близькі до керівництва спеціальної моніторингової місії цієї організації. І, за чутками, може бути знайдений компроміс, який повинен задовольнити і Україну як головного ідеолога введення миротворців на Донбас, і Росію, яка зможе зберегти свій вплив за допомогою лояльних представників у складі місії ОБСЄ.
"Була така інформація, але я не бачу в ній ознак достовірності. Очевидно, що є якісь ідеї, які привносять представники сторін і ОБСЄ", — сказав у коментарі "Апострофу" науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.
На думку політолога, інтерес німецької сторони у досягненні хоча б якогось успіху очевидний - Німеччина розраховує на певні дипломатичні дивіденди. "А ось як його можна досягти? З їх точки зору, безумовно, досягненням більш стійкої перемир'я і проведенням виборів на окупованих територіях. Якщо точніше — створенням умов для проведення таких виборів у наступному році. Очевидно, що українська сторона таку перспективу не відкидає, але висуває свої умови, які базуються на стандартах ОБСЄ. Зокрема, має бути забезпечена свобода діяльності політичних партій, політичної агітації, свобода медіа... Це також питання фізичної безпеки, яке стоїть на першому місці. Без виконання цих умов вибори будуть фіктивними, із заздалегідь визначеним результатом. Зрозуміло, що на такий пакет вимог російська сторона не готова піти", — пояснив Сушко.
Політичний експерт вважає, що Берлін, "розуміючи дуже серйозну різницю між позиціями українців і росіян, намагається знайти якусь серединну лінію, яка була б підтримана обома сторонами". У питанні поліцейських ОБСЄ, каже Сушко, компромісним варіантом може стати місія, тимчасово допущена на період виборів і котра не є реальною альтернативою підрозділам бойовиків.
"І тут німецька сторона якраз і пропонує української якийсь більш поміркований підхід, який могла б прийняти Росія. Очевидно, є спроба вже в найближчі місяці знайти взаємно прийнятне рішення. Це стосується і формування виборчих списків, виборчих комісій, і самого механізму виборів. Але на сьогодні позиції сторін настільки далекі, що складно уявити, як їх можна звести до компромісного варіанту. І очевидно, що це не задовольняє німецьку сторону, яка розраховує на якийсь дипломатичний успіх у цій справі", — переконаний аналітик.
Як розповів "Апострофу" дипломат і голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Василь Філіпчук, очікування Берліном певних кроків від України відповідає суті Мінських домовленостей: "Той факт, що до цього часу вдається утримувати тиск на Росію, яка юридично не є, але де-факто визнається стороною конфлікту, є, скоріше, винятком, ніж правилом. Більш ніж впевнений, що з кожним місяцем Росія все більше і більше буде позиціонувати себе в якості гаранта домовленостей, а тиск на Україну і так звані ДНР-ЛНР як сторони конфлікту буде посилюватися".
Філіпчук відзначає, що ряд кроків, передбачених "Мінськом", Україна досі не реалізувала, адже питання первинності компонента безпеки в питанні виборів не прописане в тексті угод. "Добре, що наша інтерпретація Мінських угод підтримується більшістю зовнішніх партнерів, але ж в тексті немає жодної прямої прив'язки до питання безпеки. Перекидання м'ячика на полі ОБСЄ... Ну добре, завтра введуть поліцейську місію ОБСЄ. Яким чином це буде гарантувати більшу безпеку? Ніяким. А чи буде це формальним приводом для проведення виборів на Донбасі? Буде!" — пояснив Філіпчук.
Дипломат додав, що в питаннях поліцейської місії, проведення виборів та ефективного забезпечення перемир'я поки що немає ніякої конкретики, і можна спиратися лише на загальні заяви учасників процесу. Однак, вважає Філіпчук, поява збройної місії ОБСЄ на Донбасі в будь-якому випадку навряд чи створить серйозні передумови для врегулювання конфлікту: "Припустимо, вони (поліцейські ОБСЄ) заарештують порушника. А що з ним зроблять потім? Передадуть незаконним ДНР-ЛНР — тобто, визнають їх юрисдикцію? Неможливо. Передадуть нам? Але якщо нас там фізично немає, це теж неможливо".
На думку Філіпчука, Київ зробив стратегічну помилку, зробивши ставку на Мінські угоди. "Вибори — точка входу до врегулювання конфлікту за "мінським" сценарієм і шлях до легітимації так званих ДНР-ЛНР. Після виборів ми вже не зможемо сказати, що "це терористи", і ми з ними не хочемо розмовляти. Очевидно, що від нас будуть вимагати кроків щодо проведення виборів. Нам не потрібно було приймати Мінські угоди. А коли ми вже прийняли їх, нам не потрібно було надавати їм статус документа Радбезу ООН. Зараз ми лише відтягуємо момент, коли нас заженуть у глухий кут", — підсумував Філіпчук.
