У середу, 7 вересня, прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков пояснив позицію свого патрона, який раніше заявив, що Кремль зацікавлений у діалозі в Нормандському форматі. За словами Пєскова, заяву президента РФ варто сприймати наступним чином: Росія буде говорити з Україною в складі Нормандської четвірки, лише коли з'являться якісь шанси на реалізацію Мінська-2. Між тим офіційні і неофіційні джерела свідчать, що з часу "кримських диверсій" діалогу між Москвою і Києвом на якому-небудь значущому рівні не було.
На саміті "Великої двадцятки" в Китаї, який відбувся 4-5 вересня, французький президент Франсуа Олланд анонсував зустріч в Нормандському форматі, який передбачає присутність лідерів Франції, Німеччини, України та Росії, протягом найближчих кількох тижнів. Але вже в середу, 7 вересня, прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що Володимир Путін поки не планує зустрічатися з Петром Порошенком. Він пояснив, що Путін зовсім не мав на увазі, що така зустріч обов'язково відбудеться найближчим часом, коли на саміті G20 говорив, що Росія підтримує Нормандський формат і вважає його єдино корисним для врегулювання проблеми Донбасу. Пєсков послався на слова глави Кремля про те, що зустрічі в цьому форматі потрібні лише в тому випадку, якщо буде зрозуміло, що вони можуть принести результат. Прес-секретар Путіна також додав, що у нього немає інформації про заплановані двосторонні зустрічі українського і російського президентів, і що ті не спілкувалися після так званих "диверсій в Криму".
Як випливає з відповіді на запит "Апострофа" в Адміністрацію президента Порошенка, контактів між Україною і Росією по лінії АП дійсно не було, як мінімум, з 7 серпня. Відомо, що Петро Порошенко після звинувачень ФСБ в "організації Києвом диверсій" давав доручення Міністерству закордонних справ України організувати телефонну розмову з Путіним. Але така розмова не відбувся. Тоді представник України в тристоронній контактній групі Євген Марчук припустив, що президент Росії просто відмовився розмовляти з Порошенком.
Немає жодних зрушень і в питанні призначення російського посла в Україні. Як раніше заявляв глава МЗС України Павло Клімкін, Росія поки не подавала офіційного запиту на призначення Михайла Бабича керівником дипмісії. Спікер МЗС Мар'яна Беца в коментарі "Апострофу" сказала, що Україна контактує з російською стороною в основному на консульському рівні. "І виключно для захисту наших громадян в Росії. Контакти фактично зведені до мінімуму", – зазначила Беца.
За інформацією колишнього посла України в Білорусі і екс-представника України у тристоронній контактній групі з врегулювання конфлікту на Донбасі Романа Безсмертного, сьогодні діалог між АП України і РФ, як і між МЗС України та МЗС Росії, ведеться виключно на технічному рівні: "Мені відомі прізвища людей, які ведуть діалог з обох сторін, але я не назву їх. Люди на цьому рівні не приймають ніяких рішень. А політичний діалог відсутній. Це є наслідком, перш за все, поведінки Кремля. А технічний діалог, який потрібен для Нормандського і Мінського форматів, забезпечується".
Дипломат стверджує, що Україна зі свого боку готова до діалогу і створює пропозиції. "І навіть в односторонньому порядку намагається робити те, що не виходить за рамки національних інтересів, у Мінських домовленостях. Наприклад, в питаннях розмінування", - зазначив Безсмертний.
Він також додав, що все, про що говорить Росія щодо Нормандського формату, слід сприймати як якусь тактичну інформаційну гру. "Ця гра спрямована, насамперед, на те, щоб організувати тиск на українську сторону і змусити її піти на поступки у виконанні пунктів Мінських домовленостей. Росія була в Нормандському форматі, і буде, поки він буде існувати, а його необхідність будуть визнавати європейські країни, включаючи Україну. Не Росія приймає рішення про механізми, які на даний момент працюють", – сказав Безсмертний.
Втім, як вважає старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк, Україна не має в своєму арсеналі засобів, за допомогою яких можна було б змусити Росію включитися в діалог. "Росія не хоче відступати від своєї мети – за допомогою Мінських угод переформатувати Україну у федеративне утворення в посткримських межах. Тому вони й не хочуть входити в діалог, а чекають, поки проблема вирішиться сама собою і час розставить всі акценти. Так росіяни думають", – резюмував політолог.
На думку Октисюка, Україна буде дотримуватися нинішньої лінії поведінки, не буде відступати. "А Париж і Берлін будуть тиснути на нас сильніше, щоб Київ робив кроки назустріч. Думаю, що найближчим часом слід очікувати візитів їх міністрів закордонних справ", – сказав він.
У серпні своєю заявою здивував президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв. За його словами, український президент у телефонній розмові з ним нібито розповів, що готовий йти на компроміси з Донбасу, а прийняти закон про "особливий статус" Донбасу заважає відсутність більшості у Верховній Раді. У відповіді АП нашому виданню говориться, що остання розмова Петра Порошенка з Назарбаєвим, як і випливає з повідомлень на офіційному сайті, відбулася 1 липня. Після цієї заяви казахстанського президента багатьом здалося, що Нурсултан Абішевич може грати роль посередника між Києвом і Москвою.
Міністр закордонних справ в урядах Віктора Януковича і Миколи Азарова і Костянтин Грищенко, втім, вважає, що таких посередників сьогодні вистачає: "Думаю, що є достатньо каналів для донесення будь-яких пропозицій та будь-яких можливих розв'язок, щоб не ускладнювати все залученням додаткових посередників. Тим паче, що в посередниках браку нема. Німеччину і Францію теж можна вважати посередниками".
При цьому незгоду Росії йти на діалог на рівні керівництва двох країн він також пояснив її бажанням добитися від України поступок в питанні виконання Мінська-2. "Очевидно, що Росія хоче просування у виконанні тих елементів Мінських домовленостей, в яких вона зацікавлена. Поки цього немає, мабуть, вона вважає недоцільним продовжувати такого роду діалог. З іншого боку, на Росію точно так само тиснуть Берлін, Париж і Вашингтон", – сказав Грищенко.
Відповідаючи на питання, чи може Назарбаєв або лідери інших пострадянських країн – наприклад, Олександр Лукашенко – бути посередниками за умови відсутності прямого діалогу між керівництвом України і Росії, Роман Безсмертний висловив думку, що теоретично казахстанський лідер дійсно міг би взяти на себе такі обов'язки. "Щодо Лукашенка, я в це слабо вірю. Він може виступити лише організатором якійсь зустрічі. А ось в Назарбаєва вірю більше, оскільки бачу автономність в його діях і координацію співпраці з Росією лише в тій частині, яка вигідна Казахстану", – сказав Безсмертний. Дипломат зазначив, що при цьому українцям слід завжди пам'ятати про тонкощі східної політики.
Щодо компромісів, згаданих Назарбаєвим, і можливості Порошенка взяти на себе за них відповідальність, Безсмертний сказав наступне: "Не варто кидати тінь на президента України: він може йти на компроміс лише в рамках конституційних можливостей. Але, по-друге, Україна бачить компроміси так, якими їх бачать європейці. А кремлівська сторона бачить компроміси по-своєму".
Як довго Кремль буде упиратися в "своє бачення" поки не ясно. І тому питання про проведення найближчим часом зустрічі президентів України і Росії - в Нормандському форматі або двосторонньої - залишається відкритим. Як не ясно і те, на якому рівні відбудеться зустріч, анонсована Франсуа Олландом - чи то лише глав МЗС, чи все ж таки за участю лідерів країн. У той же час, деякі політики та експерти переконані, що особиста зустріч Порошенка і Путіна була б доцільною. Одні вказують на те, що Мінські угоди – це "шлях у нікуди", і для зрушень у врегулюванні ситуації на сході України Порошенку потрібно зустрітися з главою Кремля в двосторонньому форматі. Інші ж упевнені, що Порошенко міг би використовувати таку зустріч, щоб однозначно відмовитися від російської інтерпретації Мінських угод і висловити Володимиру Путіну все, що про нього думає.
