На 18 вересня заплановані вибори в Держдуму Російської Федерації. Вперше за останні 13 років вибори відбудуться за змішаною системою і з участю жителів анексованого Криму. З боку українських політиків лунають заяви про те, що ці вибори, а слідом за ними і нова Держдума можуть бути визнані нелегітимними. Верховна Рада України вже направила відповідне звернення парламентів інших країн, а президент Петро Порошенко на зустрічі з послами країн "Великої сімки" та Європейського Союзу закликав світову спільноту не визнавати вибори РФ, які вона намагається провести в окупованому Криму.
Вперше з 2003 року вибори в Державну Думу відбудуться за змішаною системою. Частина депутатів - 225 осіб - обиратимуться в одномандатних (мажоритарних) округах, частина - за партійними списками. Для того щоб потрапити в Думу, партіям необхідно подолати 5-відсотковий бар'єр.
Чергові вибори в Росії, як очікується, не принесуть жодних сюрпризів. Традиційно в лідерах йдуть пропутінські партії - "Єдина Росія" і ЛДПР. Так, за даними Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД), у "Єдиної Росії" - 39,3% підтримки, у ЛДПР - 10,4, у КПРФ - 8,7, у "Справедливої Росії" - 5,3%. За Партію пенсіонерів готові проголосувати 1,6%, за "Яблуко" - 1,1%. Рейтинг інших партій - нижче відсотка.
В Україні вибори в Держдуму сприйняли неоднозначно. Українська влада вперше в історії вирішила перешкоджати відкриттю виборчих дільниць у дипломатичних представництвах РФ на українській території. Офіційний Київ висловився проти проведення виборів у Держдуму РФ на тимчасово окупованих територіях, адже фактично таким чином буде легітимізована їхня анексія.
Так, президент України Петро Порошенко доручив міністру закордонних справ України повідомити Москву про неможливість проведення російських виборів на території України. В самому МЗС заявили, що ці вибори є незаконними і недійсними - ні з юридичної, ні з політичної точок зору.
"Ми направили ноту Російській Федерації про те, що вибори на тимчасово окупованих територіях не відповідають жодним нормам міжнародного права. Ні статуту ООН, ні низці міжнародних договорів. Ми звернулися до Росії з вимогою не проводити вибори в Криму. Ми також дали зрозуміти, що проведення виборів на території України можливе тільки після вилучення з федеральних списків кандидатів у депутати, висунутих російськими політичними партіями, включених до регіональних груп, які охоплюють тимчасово окуповані Російською Федерацією території України", - пояснила "Апострофу" прес-секретар МЗС України Мар'яна Беца.
Крім того, Верховна Рада закликала міжнародну спільноту не визнавати вибори в Держдуму на територіях окупованого Криму.
Заяви до парламентів інших країн, парламентських асамблей і міжнародних організацій Рада прийняла на засіданні 8 вересня - за відповідний документ проголосували 269 народних обранців.
Як заявила "Апострофу" народний депутат України, голова парламентського комітету в закордонних справах Ганна Гопко, крім заяви Ради, Україна здійснює й інші необхідні дії для того, щоб світова спільнота визнала вибори нелегітимними.
"Сьогодні (12 вересня, - ред.) під час зустрічі з головою делегації та самою делегацією членів парламентської асамблеї Ради Європи Королівства Данії ми про це говорили. Цього тижня також буде візит чотирьох міністрів закордонних справ в Україну з Данії, Німеччини, Великої Британії, Франції. Ми будемо вимагати санкцій і заборони брати участь у будь-яких виїздах за кордон, у парламентських асамблеях, тим членам Держдуми, які будуть обрані в Криму", - зазначила Гопко.
У самій Росії у відповідь на дії української влади заявили, що не бачать жодних підстав для того, щоб Україна протистояла проведенню виборів у Держдуму. Голова ЦВК Росії Елла Панфілова зазначила, що перешкоджання проведенню виборів на території посольств і консульств іноземних держав не входить до компетенції України.
Водночас, за словами народного депутата України, голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова проведенням виборів на території окупованого Криму російська держава створює всі умови для того, щоб цивілізований світ і в першу чергу міжнародні організації визнали всю новообрану Думу нелегітимною.
"З боку західних країн перші кроки вже зроблені. ОБСЄ, Рада Європи та Європарламент не визнають повноважень тих осіб, які в результаті цих незаконних виборів будуть обрані депутатами. Також я вважаю, що міжнародні організації, говорячи про нелегітимність осіб, обраних на територіях окупованого Криму, повинні говорити і про нелегітимність тієї частини Держдуми, яка обирається через списки партій, а це рівно половина складу Думи. Всі партії, які беруть участь у виборах, внесені до виборчих бюлетенів, які використовуватимуться, зокрема, на території анексованого Криму. Навіть партії ПАРНАС і "Яблуко", які не зареєстрували своїх кандидатів на мажоритарних округах у Криму, тим не менше не зможуть уникнути ситуації, коли якась частина виборців може проголосувати за них", - заявив "Апострофу" Чубаров.
Щодо кримських татар, то вони, за його словами, голосувати на виборах не будуть.
"Кримські татари поводитимуть себе аналогічно тому, як поводилися в день імітованого Росією референдуму, і до виборчих урн прийдуть лічені одиниці. Думаю, таких людей буде не більше 700-800 осіб з майже 300 тисяч кримських татар", - зазначив голова Меджлісу в коментарі "Апострофу".
У свою чергу колишній в.о. міністра закордонних справ України Володимир Огризко розповів "Апострофу", які саме дії може зробити Україна, щоб і вибори в Держдуму, і цей самий орган у світовому співтоваристві визнали нелегітимними.
"Українські дипломати повинні поінформувати всі міжнародні інстанції про те, що відбулося грубе порушення всіх можливих норм міжнародного права. Це повинно бути зроблено в ООН, ОБСЄ, Раді Європи, парламентській асамблеї НАТО. На першому етапі, я думаю, цієї роботи буде достатньо для того, щоб створити для російських депутатів складну політичну ситуацію", - заявив він.
"А щодо юридичних позовів... Тут можуть бути колективні позови від держави Україна та індивідуальні від громадян, які жили в Криму, про те, що їхні права були порушені. Це складний процес, але його потрібно запускати для того, щоб створювати агресору абсолютно неприйнятні як політичні, так і правові умови. Відправляти позови слід до Європейського суду з прав людини та інших інстанцій, які займаються захистом прав людини", - додав Огризко.
Водночас від деяких українських політиків пролунала думка, що Україна не має чіткої позиції в питаннях щодо анексії Криму. Так, український дипломат, колишній голова МЗС України Костянтин Грищенко розкритикував владу за таку пізню реакцію на зазначену вище ситуацію з виборами.
"Невизнання виборів - це однозначна позиція України, яка виникає з неприйняття анексії Криму. Хоча дивно, що її так пізно оголосили. Те, що цього не відбулося одразу, свідчить про те, що немає продуманої позиції щодо дій у таких ситуаціях, як, наприклад, вибори, участь представників Криму в міжнародних форумах або в спортивних змаганнях. Є відчуття, що немає стратегії з конкретними кроками у відповідь на дії, які змушують сумніватися щодо приналежності Криму Україні", - зазначив політик у коментарі "Апострофу".
