18 вересня Християнсько-демократичний союз Ангели Меркель програв земельні вибори в Берліні, поступившись першим місцем Соціал-демократичній партії. Симптоматично, що лідер соціал-демократів, віце-канцлер Німеччини, вже 21 вересня відвідав Москву, де обговорив з Володимиром Путіним санкції Євросоюзу проти Росії. Вибори у столиці Німеччини цілком можна вважати репетицією парламентських, які відбудуться в країні рівно через рік. Таким чином, вже сьогодні можна прогнозувати, що формування коаліції в Німеччині, аналогічної нинішній, буде складним завданням. Експерти поки не беруться стверджувати, якою саме буде ця коаліція, але припускають, що в ній можуть виявитися проросійські ліві. Не виключено також, що під час виборчої кампанії німецькі політики заради залучення голосів будуть щосили маніпулювати питанням санкцій проти Росії, що може призвести до їхнього скасування.
У середу, 21 вересня, віце-канцлер і за сумісництвом міністр економіки Німеччини Зігмар Габріель заявив, що відвідав Москву з бізнес-делегацією, щоб обговорити з президентом Росії питання санкцій. Габріель виступає за поступове скасування обмежень проти РФ у разі досягнення прогресу у врегулюванні військового конфлікту в Україні. Також німецький міністр акцентував увагу на важливості німецько-російських економічних зв'язків. У цьому випадку цікавить не тільки те, що політик, який входить до уряду Німеччини, їде в Москву говорити про санкції проти РФ, а також партійна приналежність Габріеля. Сьогодні він є лідером Соціал-демократичної партії, яка входить до правлячої коаліції. Саме ця партія обійшла ХДС Ангели Меркель під час нещодавніх виборів у Берліні.
Найгірший результат в історії
У неділю, 18 вересня, в Німеччині відбулися земельні вибори до парламенту Берліна, який має статус однієї з федеральних земель. Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) набрала 22%. Християнсько-демократичний союз (ХДС), головою якої є Ангела Меркель, — 18%. Останній столичний уряд становили саме представники цих двох партій. Далі за списком розташувалися "Ліва партія" і "зелені" (по 15,5%), а також права "Альтернатива для Німеччини" (АдН) і ліберальна Вільна демократична партія (ВДП) — 6,7%.
На початку вересня ХДС не зуміла перемогти у ще однієї федеральної землі Мекленбург - Передня Померанія. Там ХДС посів лише третє місце. Перше взяла СДПН, а друге — АдН. На партійному засіданні за підсумками берлінських земельних виборів Ангела Меркель визнала, що припустилася помилки в питанні прийому Німеччиною мігрантів, хоч і заявила, що політика уряду в цілому залишиться незмінною. Кризу з мігрантами, як відомо, переважно і ставлять в провину канцлеру.
У Берліні СДПН і ХДС отримали найгірший в історії результат. Голоси головних партій розсіялися за рахунок всіх інших. А ось праві популісти з "Альтернативи для Німеччини" вперше з 1966 року набрали двозначний результат і взагалі потрапили до парламенту Берліна. І тепер бургомістр Берліна, місцевий прем'єр з СДПН, планує сформувати уряд не з членами ХДС, а з "лівими" і "зеленими". У сумі ці факти означають одне: з таким самим відсотком голосів на виборах до Бундестагу, які відбудуться в наступному році, у ХДС практично немає шансів сформувати більшість з нинішніми партнерами по коаліції — ХСС і соціал-демократами.
Майбутня коаліційна невизначеність
Після виборів до Бундестагу, як припускають деякі німецькі оглядачі, новими партнерами СДПН можуть стати ті самі "ліві" та "зелені". У такому випадку вони сформують так звану червоно-зелену коаліцію. Втім, є й думка, що на федеральному рівні, на відміну від місцевого, така коаліція неможлива через великі відмінності у поглядах на зовнішню і внутрішню політику Німеччини. Якщо, наприклад, "Ліва партія" вважається проросійською, то "зелених" в симпатіях до Путіна звинуватити складно — ті регулярно критикують дії Росії в Україні та Сирії. Є величезні відмінності також в економічних, податкових програмних поглядах політсил.
Німецькі фахівці, втім, зазначають, що на результат виборів у Берліні могли вплинути в першу чергу місцеві, берлінські, проблеми, а не загальні для країни, на кшталт кризи з мігрантами. Тим не менше дуже ймовірно, що до Бундестагу, як і до парламенту Берліна, пройдуть вже не чотири, а шість партій, що ускладнить формування коаліції та створить велику варіативність.
Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко зазначає, що Німеччина переходить від двопартійної системи правління до мультипартійної. Такий висновок можна зробити за результатами виборів у п'яти федеральних землях у 2016 році. Яким буде результат цього, каже Ярошенко, передбачити дуже складно. Однак, на його думку, можливими бачаться три варіанти формування коаліції після виборів до Бундестагу: між ХДС/ХСС і "зеленими", між СДПН та "зеленими", а також велика коаліція всіх цих політсил.
"Дуже складно буде в умовах такої багатопартійності домовитися про коаліцію. Але можу запевнити, що "Альтернатива для Німеччини" до коаліції не увійде. І Габріель, і Меркель будуть боротися за те, щоб перетягнути на свою сторону "зелених". Вважаю, що варіант великої коаліції буде найбільш конструктивним", — сказав Ярошенко. При цьому залучення лівих він також вважає малоймовірним, оскільки вони як вкрай опозиційна сила самі на це не підуть.
У свою чергу доцент і координатор магістерської програми "Німецькі та європейські студії" Києво-Могилянської академії Фелікс Шиманські-Гайєр не цілком згоден з тим, що нинішні рейтинги політичних партій і результат виборів у Берліні дозволяють говорити про неможливість коаліції між блоком ХДС/ХСС (Християнсько-соціальний союз — "молодший брат" ХДС з Баварії) і СДПН, оскільки ця федеральна земля є лише невеликою частиною всієї Німеччини. "Ми не можемо говорити, що створення коаліції між ХДС/ХСС і СДПН неможливе. Наразі вірогідним видається те, що СДПН сформує коаліцію з "зеленими" і "Лівою партією", але є багато невирішених питань, особливо щодо "Лівого", оскільки вона дуже непередбачувана у питаннях іноземних відносин", — пояснив свою думку політичний аналітик.
Крім того, він припустив, що жодна інша партія не захоче бути в коаліції з правою АдН: "Вони дуже радикальні і занадто праві, щоб бути в коаліції на національному рівні".
Вибори до Бундестагу та український аспект
Позиція Німеччини щодо важливих для Києва питань у майбутньому, очевидно, залежатиме від прогресу в Мінських угодах. До речі, у середу, 21 вересня, на Генасамблеї США в Нью-Йорку, коли вже були відомі результати домовленостей у Мінську про розведення військ, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр наголосив, що після декількох місяців застою знову "спостерігається прогрес".
Росію вже неодноразово відвідували не тільки Габріель, а й Штайнмайєр, а також міністр сільського господарства Крістіан Шмідт. Крім того, приїжджав і прем'єр-міністр Баварії та голова ХСС Хорст Зеехофер. Ця партія знову ж є членом коаліції, а її лідер — вже більше року одним з найбільш завзятих критиків політики Ангели Меркель. Всі вони говорили про необхідність діалогу та спільної роботи (як Штайнмайєр) або відновлення відносин між Німеччиною і Росією. Повинен бути "сир замість кризи (Käse statt Krise)", сказав тоді Шмідт. Розв'язана РФ війна проти України та анексія Криму в таких випадках просто замовчувалися. Свої слова німецькі політики, які відвідують Москву, не підносять як офіційну позицію Берліна. З одного боку, це означає, що бажання скасувати санкції проти Росії поки не є позицією Берліна. З іншого боку, позиція може стати такою, якщо партія Меркель в 2017-му не зможе сформувати коаліцію з СДПН і отримати посаду канцлера.
"З моєї точки зору, — каже Шиманські-Гайєр, відповідаючи на питання про мотиви політиків, котрі їздять у гості до Путіна, — це частково бізнес-інтерес. З іншого боку, це ознаки початку передвиборної кампанії. Тому окремі особистості намагаються подати себе як "політики світового рівня", налагоджуючи контакти зі світовими лідерами на кшталт Путіна." Він додає, що це погана тенденція, оскільки підриває послідовну позицію Заходу щодо Росії та санкцій.
На думку Ярошенка, Меркель навряд чи залишиться канцлером після виборів. Адже малоймовірно, що СДПН поступиться цим постом на користь ХДС і Меркель, якщо посяде перше місце. Він також припускає, що через внутрішню опозицію Меркель може втратити звання лідера партії. "Якщо соціал-демократи отримають канцлерство, ймовірність пом'якшення санкцій буде істотно вищою. Якщо Меркель і її однодумці — вона буде меншою. Але так чи інакше Україна буде на периферії, хто б не був канцлером і не займав ключові посади", — припустив експерт.
"І Зігмар Габріель, і Ангела Меркель будуть боротися за електорат. Враховуючи, що німці — нація заповзятлива, пом'якшення буде розглядатися як цукерочка для такого електорату", - вважає Євген Ярошенко. Він додає, що ймовірність пом'якшення буде набагато вищою до виборів до Бундестагу, а не після. І прогрес у врегулюванні конфлікту на Донбасі не відіграє великої ролі.
Втім, Шиманські-Гайєр вважає, що українцям слід менше розраховувати на позитивний для них результат виборів у Німеччині, а більше зосередитися на внутрішньому порядку, активніше змушуючи політиків проводити реформи. "Це матиме більше користі для України взагалі та її відносин з так званим Заходом", — переконаний політолог.
