Українська журналістка, керівник української редакції "Голосу Америки" Мирослава Гонгадзе розповіла, який саме тиск чинить Білий дім на українську владу, чим, на її думку, загрожує перемога Дональда Трампа на президентських виборах і чому Україні потрібно навчитися жити в умовах війни, як Ізраїль. Про все це та на деякі інші теми"Апостроф" поспілкувався з Гонгадзе.
- 5 жовтня російські ЗМІ за підсумками переговорів у Росії Нуланд з Сурковим повідомили, що вони нібито домовилися посилити тиск на Україну в питанні виконання мінських домовленостей. Мирослава, з вашої точки зору, є ознаки того, що США посилюють тиск на Україну?
- Сполучені Штати послідовно виступають на підтримку України. На сьогодні всі дипломатичні зусилля спрямовані на припинення агресії Росії в Україні. Україна пішла на підписання Мінських угод, і в певний період вони мали сенс, щоб призупинити активну стадію війни і дати можливість українським військам перегрупуватися і посилитися. На сьогодні ж "Мінськ", ясна річ, не працює. Але це єдиний дипломатичний механізм, за яким з Росією взагалі можна вести переговори. Якщо США сьогодні і тиснуть на Україну, то тільки в рамках виконання Мінських угод, які, на жаль, недосконалі і не приведуть до вирішення конфлікту.
Завдання сьогодні для української дипломатії - шукати нові шляхи і формати переговорів і угод. Для світу Росія вже перетворилася на країну-вигнанця. Зокрема, з останнім блокуванням резолюції Ради безпеки ООН по Сирії. Отже, цим треба скористатися і домагатися не лише посилення тиску на Росію, але й можливого виключення Росії з Радбезу ООН. Не може країна, яка порушує всі міжнародні норми, залишатися в групі цивілізованих країн, які повинні дбати про безпеку світу. Парадокс, що саме Росія сьогодні очолює Раду безпеки ООН. Цей міжнародний нонсенс повинен припинитися. І Україна як один із засновників ООН може й повинна стати двигуном реформ в ООН.
- В українських ЗМІ також з'явилася інформація, що президент США Барак Обама перед тим, як залишити свою посаду, намагається чинити тиск на президента України Петра Порошенка, змушуючи його до "компромісу" з Москвою. Судячи з усього, така інформація виходить з адміністрації президента України. Як вважаєте, чи може Петро Олексійович вступати в протистояння з владою США? І чи доцільно це?
- У мене немає такої інформації. В адміністрації США питанням України опікується віце-президент Байден. Якщо на президента України і чиниться тиск, то, швидше за все, в питанні посилення боротьби з корупцією і проведенні реформ. В інтересах самої України - змінитися. Посилившись економічно і політично, Київ матиме більше аргументів відстоювати свої інтереси, і США тут є союзником України.
- Судячи з виступів Порошенка, він більше підтримує Хіларі Клінтон, а не Дональда Трампа. Як вважаєте, це правильний вибір? Хто з цих кандидатів може бути більш вигідним Україні?
- Як на мене, вибір тут для України майже однозначний. Підтримка Путіним Трампа та бізнес-інтереси останнього в Росії, вихваляння Путіна за його "лідерство" роблять президентство Трампа для України не просто небажаним, але навіть небезпечним.
У Клінтон також не ідеальний послужний список, але вона, принаймні, має досвід міжнародної політики, є відповідальним державним діячем і розсудливим політиком. Ці президентські вибори в США - це розрив усіх шаблонів. Але їх результати без перебільшення визначать майбутнє не тільки США, але й світу.
- У кого з кандидатів у президенти США, на вашу думку, зараз більше підтримки?
- Всі опитування громадської думки демонструють незначну перевагу Клінтон. Але останній скандал з Трампом, пов'язаний з його сексуальними домаганнями і грубими висловлюваннями щодо жінок, думаю, остаточно переважив шальки терезів на бік Клінтон. У Трампа залишилося мало прихильників в республіканському істеблішменті. Навіть його власний віце-президент втратив аргументи на його захист. Має статися щось екстраординарне, щоб він отримав шанс на перемогу.
- Часто у ЗМІ з'являється інформація про проблеми зі здоров'ям у Клінтон. Як думаєте, це піар-ходи суперників Клінтон чи все ж таки у неї є серйозні проблеми? Як до такої інформації ставляться у США?
- Якщо чесно, я не уявляю, як людина, якій майже 70, може витримувати такий дикий графік кампанії і при цьому залишатися здоровою і в хорошому настрої. Єдина претензія до Клінтон - що вона намагається бути сильною і приховувати свої слабкості. Виборці хочуть бачити живу людину. Але тут я її розумію: перша жінка-кандидат в президенти США проти такого конкурента, як Трамп, - це особливий виклик. Будь-яку слабкість конкуренти використовують проти неї, тому вона повинна залишатися сильною.
- Як вважаєте, чи наважаться Клінтон або Трамп надати Україні летальну зброю?
- Конгрес дав президенту США всі повноваження з цього питання, аж до надання летального зброї. Тому не виключено, що при ще більш агресивній політиці Кремля таке рішення може бути прийнято.
- Як ви оцінюєте сьогоднішню ситуацію на сході Україні? Як Україна може припинити війну на Донбасі?
- Боюся, що Україні доведеться довго жити в умовах війни. Поки Путін при владі у Москві, у Кремля немає жодної політичної волі припиняти цей конфлікт. Він зацікавлений у дестабілізації України і буде продовжувати свою чорну роботу. Єдиний шлях України - посилитися внутрішньо, побудувати свою армію, створити дієву і стабільну економіку, управління і навчитися жити в умовах війни, як це зробив Ізраїль.
- Як щодо Криму? Є зараз, на вашу думку, якісь шляхи для його повернення?
- Я, на жаль, таких передумов не бачу, поки Путін при владі в Росії. Але балтійські країни були окупованими протягом понад 40 років, а сьогодні - вони успішні європейські держави.
- Коли Україна доб'ється деокупації Криму, що робити з росіянами, які там живуть?
- Тут як у старому жарті: дивіться попередню відповідь.
- Що робити з проросійськи налаштованими людьми в Україні? Чи згодні ви з твердженням, що їх досі дуже багато в Україні? І чи є такі настрої, по-вашому, загрозою для України?
- Українське суспільство пройшло складний шлях за останні два роки, і це шлях консолідації та кристалізації нації. Країна робить кроки у правильному напрямку. Вони не такі швидкі і відчутні, як хотілося б, але скажу вам, що велике бачиться на відстані, і я бачу титанічні зміни свідомості. Українці усвідомили себе як нація, стали більш асертивними та впевненими у власних силах. Що ж стосується проросійських настроїв, то це об'єктивна реальність, з якою треба працювати. Повинна бути державна інформаційна політика, треба вимагати виконання законів щодо власного теле - і радіопродукту в медіа, потрібно вдосконалювати навчальні програми і посилювати вивчення власної історії, і з часом свідомість людей зміниться.
- Останнім часом в Україні активно обговорюється тема введення візового режиму з Росією і депортація росіян. Як ви оцінюєте подібні пропозиції?
- Я вважаю, що в умовах війни Україна повинна захищати власні кордони і власну безпеку, і вважаю, що візовий режим з Росією необхідний.
Щодо депортації - це питання кожного окремого випадку, який повинен регулюватися законом. Сьогодні в Україні знайшла притулок велика кількість дисидентів з Росії, тому в цьому питанні треба бути особливо чутливим.
- 4 жовтня на конференції Асоціації армії США у Вашингтоні ряд американських генералів заявили, що війна США і Росії "практично неминуча". Мирослава, у вас є відчуття, що така війна може виникнути?
- Ми зараз є свідками предтечі холодної війни. І Росія, і США заявляють про загрозу своїй національній безпеці з боку один одного. Політика Путіна призвела до серйозної дестабілізації у світі. Думаю, мало хто візьме на себе сміливість робити якісь чіткі прогнози. Потрібна нова політика стримування, і сподіваюся, що така відповідальна ноша стане посильною новому президенту США. Але я вірю в силу і мудрість жінки і, думаю, мир вдасться зберегти.
