Два роки тому, 27 листопада 2014 року, розпочала свою роботу Верховна Рада України VII скликання, у зв'язку з чим громадянська мережа "ОПОРА" підбила проміжні підсумки її діяльності. Виявилося, що поточне скликання Ради показує найгіршу продуктивність. Лише 11% законодавчих ініціатив, поданих президентом, Кабміном і парламентом, стали законами. На думку експертів, це відбувається тому, що в Раді реєструється більше законопроектів, ніж народні депутати фізично здатні розглянути і прийняти. Крім того, багато парламентарів демонструють безвідповідальне і зневажливе ставлення до роботи.
Підбиваючи підсумки діяльності Верховної Ради VIII скликання, громадянська мережа "ОПОРА" дійшла висновку, що поточний склад парламенту демонструє найгіршу ефективність. За словами представника ОПОРи Ольги Айвазовської, загальна продуктивність Ради, за кількістю законопроектів, ініційованих депутатами, Кабміном і президентом, які згодом стали законами, становить лише 11%. Тобто з 4580 законопроектів всього 516 були прийняті. Водночас президент Петро Порошенко як суб'єкт законодавчої ініціативи продемонстрував більш високу продуктивність, ніж депутати або уряд. Так, 81% законопроектів, ініційованих президентом, стали законами. Відповідний показник уряду становить лише 29%, а в нардепів результат ще нижчий — лише 7%.
Слід звернути увагу, що така ефективність законодавчої роботи президента пов'язана з кількома факторами. По-перше, з численністю його парламентської фракції ("Блок Петра Порошенко" нараховує 143 народних депутати). По-друге, в потрібних для себе голосуваннях Порошенко, як правило, за допомогою "батогів" і "пряників" залучає інші фракції та групи. Тобто законодавча ефективність глави держави багато в чому пояснюється готовністю депутатів голосувати за першим дзвінком з Адміністрації президента (див. інфографіку).
Головним партнером БПП за голосуванням найчастіше є фракція "Народного фронту". Можливі й інші союзники, наприклад, "Батьківщина", "Радикальна партія" або депутатська група "Відродження", яка переважно складається з екс-регіоналів. Так, БПП і "Народний фронт" голосують разом в 96% випадків. Головними партнерами цих фракцій під час голосувань є "Радикальна партія Ляшка" — 80% спільних голосувань, "Самопоміч" - майже 70% та "Батьківщина" — трохи більше 60%. "Опозиційний блок" приймає сторону влади лише в 4% випадків (див. інфографіку).
Окремо практично всі парламентські фракції відрізняються низькою продуктивністю. Найнижчий показник у цьому відношенні в "Опозиційного блоку" — 3,6%, а найвищий результат виявився у "Радикальної партії Олега Ляшка" — 13,8%. Далі йдуть "Народний фронт" — 11,7%, "Батьківщина" — 11,3% і БПП - 9,2%.
Окремі народні депутати також не вражають ефективністю. Зокрема, у 99 депутатів за два роки з усіх законодавчих ініціатив жодна не стала законом. Антилідерами тут переважно є представники "Опозиційного блоку". Наприклад, нардеп Наталія Королевська брала участь у розробці 97 законопроектів, але жоден з них не був прийнятий. Недалеко від неї пішов і вже позафракційний депутат Євген Мураєв, який ініціював 90 законопроектів, жоден з яких не став законом. Є депутати, які взагалі не беруть участі в розробці законопроектів. Наприклад, це позафракційний депутат Сергій Клюєв, котрий не ініціював жодного документа.
На думку експертів ОПОРи, головна причина такої неефективності полягає в тому, що в Раді реєструється більше законопроектів, ніж депутати фізично здатні розглянути і прийняти. Отже, вісім з дев'яти зареєстрованих законопроектів взагалі ніколи не стануть законами. Ситуацію могло трохи врятувати впровадження рекомендацій, складених місією Європарламенту на чолі з Петом Коксом, які покликані реформувати роботу української Ради. Зокрема, європейці запропонували істотно скоротити кількість законопроектів, відмовившись від реєстрації документів, які дублюються, і припинити реєструвати кожну окрему правку як новий проект закону. Крім того, депутатам запропонували сформувати список із 20 пріоритетних законопроектів, над якими потрібно вести першочергову роботу. Проте впровадження цих рекомендацій застопорилося.
На думку народного депутата, голови фракції "Самопоміч" Олега Березюка, "план Коксу" надзвичайно необхідний для Верховної Ради. "Європарламент побачив дефіцит у навчанні парламентаріїв. Кокс зауважив, що в Україні немає парламентського процесу і його треба створювати. Рекомендації насправді є не такими вже й складними, але прийняти їх поки не виходить, тому що система дуже застоялася", - розповів "Апострофу" Березюк. З ним погоджується і політичний експерт Тарас Чорновіл: "У плані Коксу є тільки одна проблема - це зниження кворуму, тобто рішення можуть прийматися простою більшістю від присутніх у залі депутатів. Це фактично легітимізує прогульників. А все інше — більш ніж прийнятно. Але пропозиції з цього плану не були включені до порядку денного. Намагалися включати пакетом, однак депутати принципово відмовляються за них голосувати. Це демонстративна безвідповідальність і виклик громадськості".
Публічна критика, яку парламентські фракції допускають щодо один одного, ніяк не впливають на їхні спільні голосування. За словами Тараса Чорновола, ситуація, коли коаліція шукає голоси в інших фракціях, не є чимось неприпустимим: "Нова коаліція була утворена з БПП і НФ, до неї також приєдналися кілька позафракційних депутатів, і ті нардепи, яких вигнали з "Самопомочі". У цілому, вони дали більше 226 голосів. На той момент це було зафіксовано, і коаліція виконала свою єдину функцію, запропонувавши кандидатуру Гройсмана на посаду прем'єр-міністра. Далі коаліція виконує виключно ритуальну функцію: формально вона повинна існувати, але не зобов'язана приймати рішення виключно своїми голосами. Коаліція має право шукати голоси в інших фракціях, якщо це їй потрібно. Звичайно, тут можуть виникати політичні питання, коли знаходять голоси, наприклад, в "Опоблоці", в інших неоднозначних депутатських групах, але тут дуже індивідуальний підхід".
На думку Чорновола, низька ефективність нинішнього скликання — наслідок безвідповідальності депутатів. "Раніше були певні важелі впливу, був страх перед суспільством, але в це скликання прийшло достатньо людей, які вважають, що вони схопили Бога за бороду. Управи на більшість депутатів у суспільстві немає. І все ж, зі страшним скрипом, з неймовірними труднощами Рада таки примудрилася прийняти дуже багато дійсно серйозних законів, які запустили процес реформ", - підкреслює експерт.
Приблизно такої самої думки дотримується і Олег Березюк. Він переконаний, що нинішній парламент слід оцінювати за кількістю прийнятих законопроектів, які якісно змінили життя суспільства. "Цей парламент не є простим, але в ньому є близько 80 людей, які розуміють, що таке публічне управління, чим не може похвалитися жоден парламент протягом останніх 15 років. Тому за якісним складом, за моїми спостереженнями, цей парламент хоч якимось чином представляє інтереси людей. Інша справа, що нинішнє скликання поки ще має традицію олігархічних залежностей, коли дві третини депутатів є кріпаками кількох олігархів", - резюмує депутат. У цілому, якщо розвиток ситуації не призведе до дострокових виборів, то Верховна Рада VIII скликання ще може подолати свої проблеми і показати ефективну роботу.
