Народний депутат, член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Надія Савченко опинилася в центрі ще одного скандалу, коли стало відомо про її візит до Мінська на зустріч з ватажками ДНР і ЛНР Олександром Захарченко та Ігорем Плотницьким. Коментуючи цю ситуацію, представник того ж парламентського комітету, координатор групи "Інформаційний спротив" Дмитро Тимчук запідозрив Савченко в неадекватності. На його думку, дії льотчиці представляють загрозу для національної безпеки України, оскільки вона має доступ до державної таємниці і невідомо, яку інформацію вона "зливає" бойовикам.
Через дуже нетривалий час після повернення Надії Савченко з полону виникли питання до її поведінки як народного депутата. Безсумнівно, зараз вона ллє воду на млин Кремля. Це можна робити, як будучи агентом російських спецслужб, так і через власну неадекватність. У Савченко це друге. Я думаю, склавши її психологічний портрет під час перебування в полоні, у ФСБ рекомендували її звільнити, тому що в кріслі народного депутата вона здатна завдати значно більшої шкоди, ніж сидячи за гратами, де у неї виник ореол національної героїні. Вивчення цієї людини дозволяє також говорити про її найвидатніші амбіції, некомпетентність і непередбачуваність в поведінці. У мене особисто виникає питання, хто взагалі дав їй звання офіцера, а тим більше в авіації, де потрібні люди з тверезим розумом і здоровою психікою? Як вона потрапила в наш контингент в Іраку, де теж був строгий відбір? Все це для мене покрито мороком таємниці.
Те, що зараз робить Савченко, може представляти загрозу для національних інтересів України. Такій людині давати доступ до всіх ступенях державної і військової таємниці, яку мають депутати, що входять в комітет з питань національної безпеки і оборони, як мінімум необачно. І добре якщо б вона не виїжджала з України і не контактувала з представниками агресора з Російської Федерації і бойовиками, адже цей народний депутат, не розуміючи наслідків своїх вчинків може поїхати, наприклад, до Росії. З ким вона там спілкується - невідомо, тому що ми не можемо встановити стеження за кожним народним депутатом. Те ж саме стосується і контактів в Мінську, оскільки ми знаємо, як білоруські спецслужби тісно працюють з російськими "колегами".
З приводу переговорів з терористами, то в Україні має бути дуже невеликий список людей, які розуміють, чого вони хочуть, чітко реалізують державну політику щодо окупованих територій і виконують якусь зрозумілу функцію. В контактах Савченко з терористами я не бачу ніякої функції. Вона не уповноважена і не може представляти нашу країну на подібних переговорах. Знову ж таки викликає питання, яку інформацію вона їм зливає і які дані при цьому надає.
І справа стосується не тільки Савченко. Візьмемо, наприклад, фактичного власника запорізького підприємства "Мотор Січ", народного депутата В'ячеслава Богуслаєва, який теж входить до складу нашого комітету. У 2014 році він, наприклад, заявляв, що було б нерозумно втрачати російські ринки. Ясна річ, що на відміну від Савченко, він керується прагматичними міркуваннями. Але з іншого боку, є дані, що не тільки на словах, але й на ділі Богуслаєв активно співпрацює зі своїми російськими "партнерами". І які дані він передає їм - теж таємниця за сімома печатками.
Є ще питання участі депутатів у засіданнях комітету. У нашому комітеті, наприклад, налічується 20 депутатів. І постійно виникає проблема набору кворуму, так, щоб у строю виявилося хоча б 10 чоловік. Та ж Савченко ходить на комітет, як їй в голову збреде. Я думаю, що вона і порядок денний ніколи не дивиться. Приходить натхнення. А між тим велика кількість законопроектів з питань національної безпеки і оборони у нас провисають через відсутність кворуму. Та ж Савченко на одному із засідань, коли ми розглядали проект військового бюджету, раптом встала, заявила, що ми займаємося дурницями, і пішла, грюкнувши дверима. Кворуму не стало і найважливіше питання зависло. Можливо, коли у нас був б мирний час, на ці проблеми можна було закривати очі. Але зараз невирішеність таких питань може представляти загрозу для національної безпеки. Було б простіше людей, що не відвідали жодного засідання, просто виключати з комітету, щоб у нас з'являвся кворум для прийняття необхідних рішень.
