Гучна історія з відстороненим главою фіскальної служби України Романом Насіровим і обранням йому запобіжного заходу послужила поштовхом до нових обговорень створення в Україні антикорупційного суду. Про необхідність його установи говорять не тільки експерти та ряд народних депутатів, але і американські і європейські партнери України. Відповідний законопроект вже розроблений та знаходиться на розгляді в українському парламенті, однак документ має ряд підводних каменів, в яких розбирався "Апостроф".
Безстрокова обіцянка
Вперше про створення антикорупційного суду заговорили ще в червні минулого року, коли в парламенті ухвалювалися зміни до Конституції в частині правосуддя. Тоді, виступаючи перед парламентаріями, президент Петро Порошенко зазначив, що немає більш важливої реформи, ніж судова. Вже через місяць, 13 липня, він підписав закон "Про судоустрій і статус суддів", яким передбачається створення Вищого антикорупційного суду.
Правда, ніяких конкретних термінів не було передбачено: "Вищий антикорупційний суд утворюється та проведення конкурсу на посади суддів у цьому суді повинно бути оголошено протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності законом, який визначає спеціальні вимоги до суддів цього суду".
Восени 2016 року Україна підтвердила Міжнародному валютному фонду обіцянку створити антикорупційний суд, знову не називаючи ніяких конкретних дат, хоча створення такого суду — одна з умов отримання наступного траншу МВФ. Ряд експертів і політиків висловлювали думку, що створення суду можливо до кінця 2017 року, таку надію, зокрема, виражав глава НАБУ Артем Ситник.
"Нам потрібно створити Вищий антикорупційний суд. Вже є перший законопроект з цього приводу у ВР, і ми бачимо, що зараз питання створення або нестворення цього суду вже не дискутується", - зазначав він, маючи на увазі законопроект №6011 "Про антикорупційні суди", який група народних депутатів зареєструвала у ВРУ 1 лютого 2017 року.
Документом авторства нардепів Єгора Соболєва, Оксани Сироїд, Івана Крулька, Сергія Лещенка, Світлани Заліщук та Мустафи Найєма пропонується створити Вищий антикорупційний суд, а також антикорупційну апеляційну палату. Суддями, згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, можуть стати громадяни України віком не молодше 30 і не старше 65 років, які мають вищу юридичну освіту і досвід роботи в суді, прокуратурі, в науці чи адвокатурі не менше 10 років. Закон також передбачає зарплати суддям у сумі 75 мінімальних зарплат (240 тисяч гривень) і 94 мінімальних зарплати для судді антикорупційної палати (300 тис. грн). У разі потреби судді та його сім'ї пропонується надати цілодобову охорону та телефони, захищені від прослуховування, а також вивезти в безпечне місце, якщо буде існувати загроза життю.
Антикорупційний суд повинен складатися з 70 суддів. Його функції – розглядати справи, які розслідувало Національне антикорупційне бюро. Хоча раніше йшлося про справи САП, про що говорив і голова САП Назар Холодницький.
Обирати суддів в антикорупційний суд і антикорупційну палату повинна конкурсна комісія, у якій три людини призначаються президентом, три — парламентом і ще три — міністром юстиції. Перешкоди на шляху до членства в конкурсній комісії три – держслужба, депутатство, посада в правоохоронних або антикорупційних органах протягом останніх 5 років.
У пояснювальній записці зазначалося, що ухвалення документа дозволить отримати наступний транш МВФ, а також створити умови для повернення до держбюджету активів, зароблених корупційним шляхом.
Насіров допоміг
Як раніше розповідав "Апострофу" депутат Єгор Соболєв, документ не отримав підтримки президента Порошенко. "Ми навіть пропонували йому, щоб він виступив автором законопроекту, по суті, президент має найбільше шансів проводити свої закони через парламент, у нього тут найбільша фракція. Ми хотіли залучити його до роботи над законопроектом, щоб він був і офіційним автором. На жаль, він не прийняв цю пропозицію", - коментував нардеп.
У політичному середовищі висловлюють припущення, що президент не підтримав цей законопроект, так як хоче внести в парламент свою версію документа.
Тим часом законопроект, розроблений групою парламентарів, знаходиться на розгляді в комітеті правової політики та правосуддя.
Питання створення антикорупційного суду могло би так і зависнути в повітрі, якби не ситуація з фіскалом Романом Насіровим. Після епопеї в Солом'янському районному суді, де більше трьох днів обирали міру запобіжного заходу голові ДФС, питання про незалежний орган правосуддя, на який би не справлялося політичного тиску з боку президента чи народних депутатів, зацікавлених в "правильних" рішеннях, стало якомога більш актуальним.
"Ми зараз не маємо жодного незалежного суду, це дуже добре видно за роботою САП і НАБУ, вони не можуть добитися нормальних рішень навіть одного районного суду, де вони географічно розташовані і до якого вони звертаються — це Солом'янський суд Києва. Вони навіть суддів цього суду заарештовують за корупцію, але все одно це не допомагає. Тотальна кругова порука в судах призводить до того, що рішення не ухвалюється", - розповідав Єгор Соболєв.
Після арешту Насірова в ніч на 7 березня створити новий орган правосуддя закликали в Європі і США. "Ми вітаємо судові рішення, ухвалені вранці 7 березня, але наголошуємо, що події останніх кількох днів підтверджують необхідність мати спеціалізований антикорупційний суд", - йшлося у спільній заяві посольства США та представництва ЄС в Україні.
Кілька "але"
Проти створення ще одного антикорупційного органу та законопроекту, який знаходиться в Раді, виступив ряд народних депутатів, в основному з Радикальної партії.
"Якщо б зараз таких справ, як з Насіровим, розглядалось по суті в судах 10 штук, тоді це було б доречно, а так, навіть ті, які є, розвалюються по дорозі до суду. В Європі діє два антикорупційних суди. Практику словацького суду вивчала українська група. За кілька років діяльності максимум, кого він посадив, це заступника мера. І після того, як суд дуже довгий час сидів без роботи, словацьким парламентом було ухвалено спеціальне рішення направляти в цей суд всі інші справи. Це стало практикою в багатьох антикорупційних судах – через те, що вони не завантажені, їх завантажують, щоб вони не простоювали. Оскільки в судовій реформі прописано створення такого суду, це буде зроблено, але, на жаль, можемо припускати, що це не вирішить жодних проблем", - прокоментував "Апострофу" нардеп від Радикальної партії Ігор Попов.
Парламентарій звернув увагу на ще одну проблему — кадрову. "А де взяти цих антикорупційних суддів? Привозити з-за кордону? Того ж Насірова відбирали на незалежному конкурсі, і зараз його звинувачують у всіх можливих гріхах. Тому не можна обманювати і говорити, що це вирішить всі проблеми, а до його створення ніби ми не можемо боротися з корупцією", - зазначив Попов.
Експерт центру політико-правових реформ Микола Хавронюк вважає, що існуючий законопроект може стати основою для подальшої роботи. При цьому він вказав на декілька істотних недоліків документа. Зокрема, за словами експерта, в законопроекті недостатньо враховані особливості саме антикорупційних судів.
"Суд антикорупційний – це не тільки суд, який буде розглядати справу, це ще й судді-слідчі, які сьогодні працюють у двох інстанціях: звичайні судді-слідчі, які дають дозвіл на взяття під варту, арешт майна тощо, і судді другої апеляційної інстанції, які дають дозвіл на проведення негласних слідчих дій. Якщо створювати систему антикорупційних судів, то треба розуміти, що такі злочини вчиняються не лише в Києві, а їхати в інші області далеко і довго, це затягує проведення слідства", - розповів Хавронюк у коментарі "Апострофу", підкресливши, що є ще ряд моментів, які потрібно доопрацювати при розгляді законопроекту.
Також експерт вказав на небезпеку створення політично ангажованої комісії, яка буде відбирати суддів.
"Усе, що пов'язано з Верховною Радою і президентом, усе це пов'язано з політичним впливом. Це можна побачити на прикладі комісії щодо обрання на посади Державного бюро розслідувань, де комісія практично припинила свою роботу через те, що вони не можуть прийти до компромісів. У законопроекті спочатку було написано, що три кандидати від міністерства юстиції, але зараз там зазначено три кандидата від Кабміну, яких подає особисто міністр юстиції. Ось тут є велика небезпека. Через це є недовіра, що ця комісія може нормально працювати", - розповів експерт.
Один з авторів законопроекту Сергій Лещенко впевнений, що таку загрозу легко можна подолати підвищеною увагою громадськості до процесу формування комісії.
"Ми все ж змогли добитися незалежності НАБУ, незважаючи на те, що глава бюро затверджувався комісією, де частина подавалася президентом, а сам голова НАБУ призначався указом президента. Такий ризик зберігається перманентно, але, якщо ми зробимо цей процес підслідним громадськості та максимально прозорим, є дуже хороші шанси на незалежність", - зазначив парламентарій в бесіді з "Апострофом".
Також нардеп вважає, що при ухваленні закону принципово важливо зберегти незалежність суду і його підслідність НАБУ.
Незважаючи на те, що питання створення судів активно лобіюють і в Україні, і за її межами, частина експертного співтовариства налаштована скептично, побоюючись, що новий орган буде використовувати як інструмент додаткових розборок.
"Хочуть створити кишеньковий суд, який буде виконувати все, що скажуть. Хочуть влаштувати правове свавілля і нігілізм. Антикорупційний суд - вкрай негативне явище, тому що він відразу стане інструментом додаткових розборок. У нас і так жах що коїться у судах, йдуть масові рейдерства. Краще нехай розберуться з судовою системою, з Вищим господарським судом, з Верховним судом, наведуть порядок в системі правосуддя – і тоді не треба буде ніякого антикорупційного суду", - розповів "Апострофу" юрист і політексперт Тарас Загородній.
