Радник міністра внутрішніх справ України ЗОРЯН ШКІРЯК в інтерв'ю "Апострофу" розповів, навіщо Кремль підняв тему так званої "Малоросії", яке це має відношення до майбутнього закону про деокупацію Донбасу та які цілі зараз переслідує на Сході України Володимир Путін.
- Заява ватажка ДНР Олександра Захарченка про створення "Малоросії" викликала неабияку реакцію в Україні та за її межами. Захід виступив із засудженням, Росія зробила вигляд, що "іхтамнєт". Цікаво, що "Малоросія" з’явилася напередодні телефонної розмови у "нормандському форматі", яка має відбутися найближчим часом. На вашу думку, таке вкидання в інформпростір може бути спрямоване на те, щоб довести мирне врегулювання до абсурду та максимально підвищити ставки напередодні активізації перемовин?
- Кремлівський ряжений клоун Захарченко дуже зручний для Путіна з огляду на можливість вкидання таких псевдосенсацій. Здійснюється відверте технологічне збурення мас-медійного простору. Кремль, звичайно, в публічній площині намагається усунутися, але всі ми прекрасно розуміємо, що заява Захарченка була написана в Кремлі або на Луб'янці. І зачитав він її, зверніть увагу, з помилками, він же в принципі в такому напівадекватному стані перебуває, що навіть прочитати не може те, що йому підсунули. Але треба розуміти, що такі персонажі для Кремля дуже зручні, бо завжди можна сказати: "А мы тут причем? Это воля народа".
А насправді тут Путін переслідує чотири мети. Перша – це, як ви вже сказали, спроба підвищити ставки, тобто шантажувати Україну і весь цивілізований світ черговими страшилками. Друге – це, безперечно, свого роду спроба відповіді на майбутнє ухвалення українським парламентом нового доленосного законопроекту про відновлення територіальної цілісності, або закону про деокупацію Донбасу. Третє – це прямий натяк на те, щоб остаточно поховати Мінські угоди, сховавшись за заявами представників так званої російсько-терористичної банди ДНР. Четвертою ціллю є спроба стабілізувати і мобілізувати своє електоральне поле напередодні виборів 2018 року – саме шляхом чергової хвилі імперсько-рашистської радикалізації відносно України та Сполучених Штатів і Європейського союзу як наших міжнародних партнерів.
Хоча ці ідіотські перформанси торговця неякісною курятиною, а нині ватажка банди терористів жваво обговорюються вже не перший день, сприймати їх серйозно не варто. Ви бачите, що реакція Держдепу США була абсолютно адекватною. Після страшилок Захарченка про похід на Європу та взяття Лондона сприймати його серйозно як глашатая не варто. Він – маріонетка, і використовується Кремлем виключно для створення таких інформаційних псевдосенсацій, не більше.
Усе одно тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей обов'язково будуть звільнені, там буде встановлено державну владу України. А Захарченко і Плотницький та їх поплічники обов'язково відповідатимуть в українському суді за українськими законами, якщо, звичайно, до того їх не знищить спецназ ГРУ або ФСБ не зачистить як свідків кривавих злочинів Кремля проти українського народу.
- А ця заява не може бути спробою якось перезавантажити терористичні угруповання для більшої їх легітимізації?
- Я думаю, все ж таки, головні цілі – це те, що я назвав. Я вже заплутався – "Малоросія", "Новоросія"… У них вже криза жанру. То вони "Новоросію" створювали – поховали. Тепер у них "Малоросія". Так він ще й заявив, що хоче бачити там прапор Богдана Хмельницького...
Це технологічний хід Кремля. До речі, зверніть увагу, що ті ж терористи банди ЛНР зі здивуванням почули цю заяву. Навіть в оточенні Захарченка, той же Пушилін, поставили це під сумнів. Сам Кремль відповів, що нібито ні, але нібито так. Це частина гібридної війни, яка ведеться в інформаційному просторі. Але ставитися серйозно до суті цієї заяви не варто. Це маячня ідіота.
А з точки зору розуміння подальших дій Кремля можна це вкидання аналізувати. Із цього можна судити, що Кремль відмовляється від будь-якого мирного врегулювання конфлікту, Путін і в подальшому налаштований на ескалацію, на продовження активних бойових дій і відверту наругу над усіма міжнародними домовленостями, в першу чергу – Мінськими.
- Тобто все це відкриває шляхи до початку нової фази активних бойових дій?
- Активна фаза бойових дій і не припинялася. Ми з вами кожного дня читаємо інформацію з фронту. На превеликий жаль, ми наразі отримали повідомлення про активізацію з боку російсько-терористичних військ на всій лінії розмежування. Напруга на фронті часом посилюється, потім трошки послаблюється, але активні бойові дії продовжуються там щодня.
Усі порушення Мінських угод здійснюються, я наголошую на цьому, виключно російською стороною. Ми ж знаємо прекрасно, що сьогодні на території України перебувають підрозділи регулярної російської армії, що керують терористичними бандами виключно кадрові офіцери Збройних сил Росії. І, звичайно, за цих обставин ми можемо прогнозувати, що наразі про мирне врегулювання конфлікту ми говорити не можемо.
Отже, тут я повністю підтримую секретаря Ради національної безпеки і оборони (Олександра Турчинова, - "Апостроф") і керівництво держави в їхніх планах щодо ухвалення законопроекту про відновлення територіальної цілісності, який, на моє переконання, значно покращить як ефективність дій наших підрозділів на лінії розмежування, так і ситуацію щодо законодавчого врегулювання питань тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської області, а також чіткого визнання прямої агресії Росії на Донбасі.
- Давайте зупинимося на цій темі. Чи буде Росія вдаватися до якихось заходів на нашій території, щоб зірвати ухвалення закону про деокупацію Донбасу? За рахунок підкупу проросійських депутатів або акцій протесту, наприклад.
- Обов'язково буде. В мене особисто в цьому сумнівів немає. Вони фактично не припиняли диверсійну діяльність всередині України. Головна мета Путіна – це розхитування України зсередини, вони це роблять постійно. На жаль, дуже часто використовують і тих, хто називає себе патріотами – можливо, всліпу, можливо, і ні – це питання дискусійне. Але такі спроби будуть, я в цьому переконаний. Чи вдасться це? Переконаний, що ні.
Справа в тому, що, програвши війну на Сході України, вони не реалізували свого ключового "блискавичного" плану – бліцкригу за проектом "Новоросія", в межах якого вони планували відділити 9 південних і східних областей України.
Але вони намагаються розхитувати ситуацію всередині, зокрема в українському парламенті. Дуже часто навіть ті люди, які позиціонують себе як представники патріотичних і демократичних сил, свідомо чи ні, підіграють саме Путіну.
Тому потрібно завжди відділяти зерна від полови, щоб розуміти шлях подальшого розвитку України. Для нас сьогодні очевидно, що ми взяли курс на членство не тільки в Європейському союзі, але і в НАТО, отримали звідти досить позитивні сигнали. Тому я переконаний, що до 2020 року ми зробимо досить серйозні кроки вперед. Я переконаний в тому, що Україна буде членом Північноатлантичного альянсу. Інших шляхів немає. Оскільки саме Україна є наразі форпостом захисту цивілізованого світу від російського терору. Це прекрасно розуміють і в Європі, і в США, Канаді, Японії, Австралії, тобто в тих країнах, які є ключовими гравцями на геополітичній мапі світу.
- Але ж ми маємо проблему з окупованими територіями, які заважають нам вступити до НАТО…
- Території будуть повернуті. Особисто я в цьому не сумніваюся, принаймні це стосується тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей. З Кримом буде складніше. Це правда. Але у мене жодних сумнівів немає, що український Крим рано чи пізно повернеться в лоно своєї матері України.
Зрештою, потрібно розуміти і те, що Путін не вічний. Як буде розвиватися ситуація в самій Російській Федерації, зараз спрогнозувати достатньо складно. Поки що йому вдається силою, терором утримувати своє тоталітарне правління. Але історія красномовно свідчить про те, що жодна імперія не існувала вічно, будь-яка диктатура рано чи пізно була повалена.
Ситуація в Росії катастрофічна, повна стагнація економіки, тотальний соціально-економічний колапс, який їм вдається якимось чином за рахунок резервів стримувати. Але санкції працюють, і в цьому не потрібно сумніватися. Усе те, що зараз робить світова спільнота, достатньо серйозно б'є по російській державі. І тут будь-який сірничок може запалити велике полум'я. І в мене жодних сумнівів немає, що російська імперія як імперія зла і терору в найближчі 10-15 років сама може розвалитися на окремі князівства.
- А чи не спровокує цей розвал цілу купу конфліктів, які будуть поширюватися євразійським континентом?
- Я б волів, щоб все це відбулося мирним шляхом. Але нам треба менше думати про те, що відбувається в Росії. Я так само, на жаль, не вірю в російську опозицію. Як показує практика, імперське бажання поневолення України у росіян в крові. Навіть у тих етнічних українців, які народилися там, але, на жаль, стали об'єктами впливу російської пропаганди.
Але нам треба менше думати про те, що у них там буде відбуватися і як, а думати про те, як зміцнювати і захищати саме свою державу. За останні три роки, я думаю, ні в кого немає сумнівів, що ми, попри проблеми, внутрішні непорозуміння і перепони, - вже зовсім інша держава. У нас сильна армія, одна з найбільш підготовлених і професійних армій в Європі. І це відзначають і наші міжнародні партнери. Три роки Україна перебуває в стані війни. Україна вчиться, Україна з попелу, як птах Фенікс, відродила свої Збройні сили, які були тотально знищені за час правління Януковича. І сьогодні це вже зовсім інша армія. Якби наша армія була такою в 2014 році, ситуація зараз була б зовсім іншою. Але, на жаль, маємо те, що маємо. І цю страшну ціну, яку ми заплатили за останні три роки – а це ціна життя майже 11 тис. безневинно вбитих українських громадян, наших воїнів-героїв – ми віддали за відродження нашої української державності. І у нас тепер шляху назад, навіть на півкроку, немає. Ті, хто поклав голову за Україну, дивляться на нас з неба, і їхня пам'ять не дасть нам можливості змінити цей шлях. Як би рашистський режим не намагався нам перешкоджати.
- Давайте повернемося до російської опозиції. Сьогодні відбудуться дебати Навального з Гіркіним. Що ви з цього приводу думаєте? Як може опозиціонер говорити з терористом?
- Вибачте, але мені пофіг, мені байдужі їхні дебати. Гіркін – це російський терорист, це нелюд, який відповідальний за смерть не одного українця. Ну, хочеться Навальному поспілкуватися з шовіністом і терористом – це його право. Мені це огидно. Те, що стосується Росії, мене не цікавить. Будь-який російський опозиціонер і будь-яка російська демократія закінчуються там, де починається українське питання. Будь-який російський опозиціонер, якщо прийде до влади, буде сповідувати імперські принципи.
І тут Україна має чітко розуміти одне – чим далі від них, тим краще і спокійніше для нас. Чим далі від Мордора і ближче до цивілізованого світу, тим успішніше буде Україна. Усе інше – маячня, яку дехто нам намагається нав'язувати. Так само, як нам намагаються нав'язувати міф про те, що ми – брати. Ми – два різні народи. Я їм не брат. Точно. І ви їм не брат.
І тут мова йде вже не про національність і навіть не про використання тієї чи іншої мови, бо я вам хочу сказати: російськомовних патріотів не менше, ніж україномовних, російськомовних воїнів, в тому числі в добровольчих батальйонах МВС, а також в батальйонах "Правого сектору", ДУК, загинуло не менше, ніж україномовних. Мова не йде про війну з національністю, мова йде про протистояння ідеологій. Серед найманців з тієї сторони, які вбивають наших хлопців, мабуть, теж є етнічні українці. Тільки у тих українців з російськими паспортами, на жаль, збочена ментальність і абсолютно знищений пропагандою мозок.
Тому наш шлях повинен полягати тільки в абсолютному векторі до європейської спільноти. Ми сьогодні маємо таку підтримку. Ми сьогодні відчуваємо – як би дехто тут хтось не верещав всередині – що реформи йдуть. Можливо, не так швидко, як би хотілося, але вони йдуть. І введення безвізового режиму України з Європейським союзом – тому чітке підтвердження. Сьогодні, до речі, український паспорт за ліквідністю посідає 30 місце в світі. Тому важко, з перепонами, з проблемами всередині країни, але ми рухаємося вперед.
Не меншою бідою України, ніж корупція, є махровий популізм певних політиків і політичних сил, які красивими гаслами і пустопорожніми деклараціями просто брешуть людям і вводять їх в оману. Якщо, не дай Господь, вони прийдуть до влади, ця мильна бульбашка лусне і український народ опиниться у розбитого корита.
Тут все-таки треба підходити виважено і розуміти одне – Путін тільки того й чекає, щоб ми тут один з одним пересварилися, щоб розпочали внутрішній конфлікт, щоб в Україні почалися тотальна дестабілізація, "третій майдан", перевибори. Оце його сценарій. І тоді не потрібно буде воювати на сході, бо Україна знищить себе зсередини. Цього не можна допустити. Критика – це нормально. Я за те, щоб була критика, вказували керівництву держави і органам державної влади на помилки, допомагали вирішувати проблеми. Але коли це виливається в банальне навішування ярликів, і це робиться виключно в мас-медійному просторі, коли нічого не пропонується взамін – це абсолютний популізм, в сутності якого лежить тільки одне – дешева популяризація когось особисто або якоїсь політичної сили. І тут треба розуміти, що дуже важливо не дати розвалити державу зсередини і переходити до конструктивного вирішення всіх спірних питань.
