Повернути анексований Крим Україні допоможуть... друзі. Такий механізм деокупації півострова днями запропонував Петро Порошенко. "Хотів би запропонувати ідею створення міжнародного кола друзів з деокупації Криму для координації спільних кроків і дій", - заявив президент. За словами гаранта, на 72-й сесії Генасамблеї ООН, яка проходить в Нью-Йорку, відбудуться докладні обговорення цього плану. Які країни увійдуть в клуб "кримських друзів", чи допоможе це товариство повернути півострів і чи не стане воно лише зайвим способом попіаритися і випити на фуршеті, розбирався "Апостроф".
Узаконення відносин
"Мова йде про поступове – мирне витіснення Росії з Криму", - пояснив суть своєї ідеї Порошенко. Можливість силового повернення півострова дійсно виглядає фантастичною, однак, за словами дипломата, експерта "Майдану закордонних справ" Олександра Хари, за весь час окупації українська влада не зробила жодних дієвих кроків навіть для м’якої деокупації.
"Крим був окупований не вчора, але давайте подивимося, що за цей час було зроблено президентом Порошенком. Фактично нічого. Єдина позитивна річ - це визнання Криму тимчасово окупованою територією. Але, разом з тим, був закон про вільну економічну зону, щоб захистити інтереси найближчого оточення Порошенка, - сказав "Апострофу" Хара. - Згадайте, як президент реагував на громадянську блокаду Криму. Це називалося "провокацією", але потім до влади дійшло, що суспільство іншого підходу не сприймає. Тоді блокада стала частиною державної політики. В результаті ми маємо дуже бідний список дій, спрямованих на те, щоб зафіксувати в правовому полі нашу реальність. Я вже нічого не кажу про те, щоб виробити стратегію повернення півострова".
Дипломат підкреслив, що Україна вже має достатньо друзів для вирішення кримського питання.
"Існує велика кількість держав, які голосували за резолюцію щодо територіальної цілісності України і, відповідно, невизнання Криму російським. Діють європейські та американські санкції щодо Криму, і поки він окупований, санкції не можуть бути зняті", - пояснив Хара.
То навіщо ж Порошенку потрібно було вигадувати нову надбудову, якщо друзі України вже допомагають вирішити кримське питання?
"Мабуть зараз мова йде про формалізацію цього кола друзів, - пояснив "Апострофу" заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов. - Можливо, таким ось чином Україна планує створити якісь зобов'язання всередині цього кола держав".
Петро Порошенко заговорив про мирне витіснення Росії з Криму
До речі, дружня допомога як механізм для вирішення міжнародних проблем – не новий дипломатичний винахід. Така модель діє в сирійському конфлікті. Група "Друзі Сирії" була створена в 2012 році. У її складі 11 постійних країн-друзів, серед яких США, Франція, Великобританія та Німеччина. І хоча порівнювати ситуацію в Сирії і Україні некоректно, але дружня допомога як модель для вирішення конфлікту, на думку експерта-сходознавця Іллі Куси, зарекомендувала себе погано.
"Група "Друзі Сирії" збирається як донорська конференція: країни-учасниці скидаються грошима на певні гуманітарні або соціально-політичні проекти. Але в них немає механізму, щоб проконтролювати, куди йдуть гроші. Може вони взагалі пішли на закупівлю зброї, - пояснює "Апострофу" Куса. - Я б не назвав їх роботу успішною в плані вирішення конфлікту, оскільки вони нічого не вирішили. Було тільки пару вдалих проектів з гуманітарки".
Тим не менш, не робити взагалі нічого означає дати Росії проковтнути Крим без проблем.
"Цей крок, хоч і запізнілий, але дає шанс внести кримське питання в міжнародний порядок денний, - каже "Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко. - Для України буде важливо створити якусь формальну групу, куди увійдуть кілька десятків країн, бажано, не тільки США, Канада, Японія і країни Європи, а й країни Південної Америки, Африки. Необхідно постійно підкреслювати, що не можна порушувати базові принципи територіальної цілісності й недоторканності кордонів. Якщо вдасться створити таку групу, це буде позитивний крок".
Друзі - не панацея
Чи вплине оформлення дружніх відносин з Україною на дії Росії в Криму? На жаль, експерти сходяться на думці, що цього не станеться.
"Росія вважає, що це їх споконвічна територія, пройшов "легітимний референдум", і це закрита тема, - каже Хара. - По Донбасу – давайте будемо говорити, як впихнути в Україну зруйнований і депресивний регіон, здатний підірвати країну, а Крим нема чого обговорювати. В Росії взагалі не готові ставити під сумнів легітимність свого захоплення Криму. Це важко не тільки в контексті зовнішньої політики РФ, але й напередодні виборів Путіна (президентських виборів в РФ навесні 2018 року, - "Апостроф"). Поки Путін при владі, він не може говорити про Крим, як про сумнівне питання, інакше він цю владу втратить. Адже частина його легітимності в якості правителя тримається на псевдопатріотизмі, величі, а Крим – ключова річ. Тому Путіну немає сенсу погоджуватися з цією групою друзів".
В Росії впевнені, що Крим це їхня земля і ставить під сумнів легітимність свого захоплення вони не готові
Але це не означає, що проти Москви дружити не варто.
"Навіть якщо ця група не зможе здійснити адекватний тиск на Росію, буде заявлено, що Україна має міжнародну підтримку в питанні повернення Криму", - додає Євген Ярошенко.
Така підтримка буде корисна для того, щоб Путін не мав підстав говорити про пом'якшення санкцій щодо Криму.
Немає стратегії - немає Криму
Але однією лише дипломатією та створенням кола друзів проблему Криму не вирішити.
"Деокупація може статися, якщо застосовувати цілий комплекс механізмів, зокрема, існуючі економічні санкції, роботу щодо захисту прав людини і політв'язнів в Криму. Абсолютно не можна покладатися на якийсь один механізм, - запевняє Наріман Джелялов. - Якщо Україна вибрала мирний спосіб повернення Криму, а на півострові дуже багато хто підтримує такий вектор, то повинна проводитися величезна дипломатична робота, а вона не дає миттєвих результатів. Ініціатива президента цілком прийнятна, тільки якщо це не буде піднесено як ліки від усіх хвороб. Це чудова ідея в комплексі з іншими заходами".
Проте за всі роки окупації Криму у влади так і не з'явилося "комплексу інших заходів", які склали б цілісну стратегію щодо повернення півострова. Створення "кола друзів" не може бути планом, а тільки майданчиком, на якому можна презентувати стратегію. Але самої стратегії немає.
"Яка кількість країн навіть не Європи, а світу, хоча б на рівні МЗС, хоча б раз на два тижні згадує проблему Криму? Ніхто. Відповідно, якщо кримська проблема лежить глибоко в скриньці, створювати групу друзів можна тільки для того, щоб перерізати стрічку, виголосити полум'яну промову і сходити на фуршет попити гарного вина, - каже "Апострофу" аналітик "Українського інституту майбутнього" Ігар Тишкевич. - Це буде мати сенс тільки тоді, коли Україна матиме чіткий план, що робити з Кримом і яким чином тиснути на Росію. А поки це виглядає як спроба перекласти з хворої голови на здорову: ми самі не знаємо, що робити з Кримом, давайте зберемо компанію, і ви змусите Росію віддати нам Крим. А де тут буде інтерес країн, які ми зберемо? Ми маємо дуже хороший досвід по Будапештському меморандуму. Саме слово "меморандум" якщо подивитися в словнику, походить від латинського "memorandus" тобто "щоб пам'ятати". Він не передбачає ніяких практичних дій. Фактично ніхто його і не порушував. Росія пам'ятає про те, що вона давала гарантії. США пам'ятають, Великобританія пам'ятає, але ніхто з них нічого не зобов'язаний робити".
Ситуація з Кримом, на думку Тишкевича, схожа на окупацію Радянським Союзом країн Балтії.
"Це приблизно те ж саме, як країни вільної Європи і США пам'ятали про те, що СРСР окупував країни Балтії. До тих пір, поки у країн Балтії не з'явились ресурси і план, як відновити незалежність і суверенітет, всі просто пам'ятали. Відповідно, якщо Україна не матиме плану, всі будуть просто збиратися і говорити, що пам'ятають, що Крим український, поплескуючи українського президента по плечу. А в Криму як стояли російські війська, так і стоятимуть далі".
"Якщо Україна не матиме плану, всі будуть просто збиратися і говорити, що пам'ятають, що Крим український, поплескуючи українського президента по плечу. А в Криму, як стояли російські війська, так і будуть стояти далі", - відзначають експерти
За словами Олександра Хари, основою для реальної стратегії по Криму може стати перетворення півострова на непідйомний тягар для Російської Федерації.
"Для того, щоб повернути Крим, нам потрібно створювати неприйнятні умови перебування Криму в агресора, - підкреслює дипломат. - Частково ця функція вже виконується завдяки європейським і американським санкціям. Але це повинна бути більш глобальна стратегія, яка не обмежується тільки Кримом. Це повинна бути стратегія щодо виживання України в сусідстві з агресивною країною. А у нас Крим з'являється у виступах президента тільки до якихось дат. Він не є частиною нашої державної політики навіть з точки зору допомоги тим, хто звідти тікає".
