Заява європейського "друга" Володимира Путіна, чеського президента Мілоша Земана, про те, що втрата Україною Криму є "завершеною справою", і що питання можна "вирішити" шляхом виплат компенсації Києву, означає лише одне - Чехія хоче отримати від Росії певні економічні преференції. І подібні очікування - помилка. Таку думку "Апострофу" висловив російський політолог Дмитро Орєшкін.
Нічого надзвичайного не сталося. Щодо європейської війни (яка, на думку Земана, може початися, якщо Україна відмовиться від компенсації, - "Апостроф") - це занадто сміливо, тому що вона вже по суті триває. І я думаю, що питання трохи в іншому. Так, Крим зараз під контролем Росії і навряд чи в найближчому майбутньому вдасться його повернути. Це треба розуміти як об'єктивну реальність, але це не означає, що треба з цим миритися. В даному випадку я не дуже розумію логіку чеського керівництва, тому що більша частина європейських країн розглядає ситуацію з Кримом як порушення європейських уявлень про законність. Їх хвилює не сам по собі Крим і не те, кому він належить, а те, що в Європі вперше за останні 50 років було здійснено акт ірредента (від'єднання від однієї території і приєднання до іншої - "Апостроф"). Сам по собі процес сецессіонізму (виходу території зі складу держави, - "Апостроф") або сепаратизму характерний для Європи, тому що перед Першою світовою війною в Європі було близько 15-ти держав, серед яких 5 найбільших імперій, перед Другою світовою війною - вже 30 держав, а зараз їх 55-60. Це перше.
Друге. Ніхто не може сказати про статус. Ось Північний Кіпр - це держава чи ні? Туреччина їх визнала як державу, а в Європі їх ніхто не визнає. Те ж саме Крим. Росія вважає, що це її територія. Але ніхто, крім РФ, не вважає Крим російською територією.
В даному випадку Чехія висловлюється в тому сенсі, що, можливо, це вже доконаний факт. У Чехії для цього є цілком зрозумілі економічні резони. Чехія розраховує, що при своїй лояльності щодо Росії вона отримає якісь економічні пріоритети з боку Кремля. Але ні - не отримає, тому що в Росії зараз дуже слабка економіка.
Це елемент гібридної війни, коли Росія намагається працювати з тими, хто визнає її контроль над Кримом. Але всі європейські країни, та й більшість світових, з цим не згодні.
Чехія робить ризикований крок, щоб віддалитися від європейських цінностей і наблизитися до російських. Я думаю, що це помилка, тому що нічого Чехія на цьому не заробить, крім критики з боку Європейського союзу.
Але я б із цього приводу не став надто напружуватися. Ну, говорить собі Чехія. Набагато важливіше, що заявляють Німеччина, Британія, Франція, США та інші великі світові держави. Їм це, природно, не подобається і в найближчому майбутньому навряд чи сподобається. Такої ж думки дотримуються і Китай, і Білорусь, і багато інших країн, які схильні підтримувати ту просту логіку, що якщо закони існують, то їх треба дотримуватися.
У цьому сенсі ми маємо конфлікт системи цінностей. Росія вважає, що вона має право відтягувати території, на яких багато росіян. І це створює для них невигідну ситуацію, тому що імперію бояться практично всі сусіди, де є російські люди. Це не тільки Україна. Вони є і в Прибалтиці, і де завгодно їх можна знайти і спробувати захистити.
Так що я думаю, що це гра Чехії в розрахунку на те, що в Росії їй скажуть спасибі і чимось допоможуть. Але крім спасибі Чехія навряд чи щось заробить.
Звичайно, президент Чехії має право говорити подібні речі. Але, я думаю, Чехії від цього краще не стане, та і її президенту теж. Він вибирає свою політичну позицію, але не варто з цього приводу дуже перейматися. Ну, сказав - так сказав. Що тут зміниться...
