Українські громадяни, які перебувають в полоні бойовиків самопроголошених "республік" Донбасу, отримали шанс повернутися додому вже до кінця цього року. Відповідні домовленості про новий обмін, якого не було вже більше року, були досягнуті між президентом РФ Володимиром Путіним і лідером "Українського вибору" Віктором Медведчуком. Наскільки реальним є такий обмін і що за нього зажадає Путін, дізнавався "Апостроф".
Прес-служба Путіна на офіційному сайті президента РФ представила домовленість про обмін в кращих традиціях театральної п'єси.
Дійові особи:
Володимир Путін - президент Російської Федерації
Віктор Медведчук - його кум, парламентер, лідер "Українського вибору"
Володимир Гундяєв (Кирил) - патріарх Московський і всієї Русі
Олександр Захарченко ("Захар") - глава донецьких бойовиків, контролюється Путіним
Ігор Плотницький ("Плотва") - глава луганських бойовиків, контролюється Путіним
Дія перша: "Чолобитна царю"
Сцена являє собою Ново-Єрусалимський монастир Московської області. Путін, Медведчук і Кирило заходять у храм. У всіх обличчя світлі, але стурбовані.
Патріарх Кирил, президент РФ Володимир Путін і лідер "Українського вибору" Віктор Медведчук
Медведчук: Володимире Володимировичу, можна звернутися з проханням, яке стосується сотень людей, що сьогодні знаходяться по обидві сторони лінії зіткнення в умовах позбавлення волі? Сьогодні рівно 14 місяців, як не проходять обміни. Причина такої ситуації полягає в тому, що, згідно з Мінським угодами, обміни повинні здійснюватися за формулою "всіх на всіх". В даний час не можна реалізувати цей принцип по відношенню до всіх осіб, і, в першу чергу, щодо тих, хто притягується за особливо тяжкі злочини. Незважаючи на це, сьогодні до обміну готова велика кількість людей. Україна сьогодні готова звільнити 306 осіб, розраховує на звільнення Донецьком і Луганськом 74 осіб, і це можна було б зробити до новорічних та різдвяних свят. Саме тому хочу звернутися до вас із проханням, використовуючи ваш авторитет, проявити гуманізм, звернутися до керівників невизнаних "республік" – панів Захарченка та Плотницького – провести цей обмін як перший етап обміну "всіх на всіх" і звільнити зазначених осіб.
Кирил: Володимире Володимировичу, дуже хотів би підтримати це. Ми з вами обговорювали всі ці теми, я знаю, що ви близько до серця сприймаєте долю людей. Тому зі свого боку хотів би теж просити вас підтримати цю ідею і спільними зусиллями, можливо, всі могли б здійснити цю чудову акцію.
Путін: Зроблю все, що від мене залежить, переговорю з керівництвом і "Донецької республіки", і "Луганської республіки".
Дія друга: "Розмова з панами"
Сцена являє собою кабінет президента РФ. За масивним столом сидить Путін, приклавши до вуха слухавку. На іншому кінці дроту "пани" Захарченко і Плотницький. Обличчя Путіна напружене, зосереджене.
"Керівники ДНР і ЛНР ініціативу (про обмін полоненими, - "Апостроф") підтримали, зазначивши, що ще належить додатково опрацювати це питання з представниками української сторони", - заявляють в прес-службі Путіна.
Телефонна розмова Володимира Путіна з Олександром Захарченком та Ігорем Плотницьким
Плотницький: "Луганська Народна Республіка" згідна з думкою Володимира Путіна в питанні обміну полоненими і підтримує ініціативу Віктора Медведчука. Ми готові обговорити і ще раз узгодити списки і кількість полонених для обміну. Тепер відповідь за українською стороною.
Захарченко: У питанні про обмін полоненими я згоден з позицією президента Росії – ми повинні керуватися тут принципами людяності. Ще в 2014 році ми розуміли, що в громадянській війні переможе не той, хто буде сильнішим на полі бою, а той, хто керуватиметься моральними принципами, хто збереже людську подобу.
Завіса.
Що це було
За словами координатора волонтерської групи "Патріот" Олега Котенка, який звільнив сотні українців з полону бойовиків, вистава, режисером якої виступив Кремль, стала можливою завдяки тиску США.
"Після того, як Волкер почав займатися українським питанням, питання обміну військовополоненими на порядку денному постало дуже гостро. Для Путіна це питання, яке найлегше вирішити, адже це не політичні поступки і не припинення вогню. Путін від цього може мати і свої дивіденди перед виборами, мовляв він миротворець і виконує всі умови США, - сказав "Апострофу" волонтер. - Згадайте нещодавні переговори Волкера і Суркова, де США надали Росії свій варіант резолюції щодо миротворців на Донбасі. Сурков тоді сказав, що з 29 пунктів американської резолюції Росія визнає тільки три. Ось обмін полоненими, я думаю, якраз один з цих пунктів. Цілком ймовірно, що зараз серйозний тиск на РФ, і Путін хоче, щоб з Росії хоча б частково зняли санкції або не наклали нові".
Але чому одна з головних ролей в цьому дійстві дісталася саме Медведчуку?
"А просто Путін довіряє тільки цій людині, - пояснив Котенко. - Медведчуку відводиться роль героя для України. Це політична фігура, яка поки малопомітна, але, думаю, скоро ми її побачимо. Від цього обміну він отримає свої політичні дивіденди".
Як кажуть експерти, глава РФ довіряє Віктору Медведчуку
Які бонуси від своєї миротворчості може отримати Віктор Медведчук, "Апострофу" розповів журналіст з Донецька Сергій Гармаш.
"Йде підготовка до виборів. Я думаю, завдання Медведчука - увійти в парламент, публічно чи не публічно, але як мінімум провести туди значну фракцію своїх людей, наприклад, за допомогою "За життя" або "Опозиційного блоку" і переорієнтувати Україну в бік Росії, адже Медведчук – основний провідник ідей Росії в Україні, - зазначив він. - Йому не цікавий Донбас як такий, йому потрібна вся Україна. Все, що робиться на Донбасі, робиться для послаблення України, щоб потім мати можливість повернути її під вплив РФ".
Але якими б не були стратегічні плани Путіна і Медведчука, сам факт готовності Кремля до довгоочікуваної угоди щодо заручників з першого погляду здається позитивним. Але експерти запевняють – це лише на перший погляд. Вся справа в тому, що позиція України відносно людей, які скоїли тяжкі злочини, залишається незмінною – вони повинні сидіти. Днями цю тезу ще раз підтвердила віце-спікер ВР Ірина Геращенко.
"Ми не підемо на шантаж і не можемо відпустити на волю тих, хто жодним чином не підпадає під дію Мінських угод, наприклад, "беркутівців", яких підозрюють у вбивстві Героїв Небесної Сотні", - заявила вона.
Відповідно, процес може так і не зрушити з мертвої точки. "Адже в Мінську так і не досягнуто домовленостей з технічного здійснення обміну. Бойовики все ж вимагають тих людей, яких Україна не може віддати", - нагадав Котенко.
Ось і виходить, що, сховавшись за миротворчою риторикою, насправді Кремль навмисне пасує в офсайд.
"І тут Путін знову може в чомусь звинуватити Україну і сказати, що дійсно хоче обміну, навіть вказівку дав, а Україна не хоче на це йти, - прогнозує Олег Котенко. - Але якийсь обмін, я думаю, все ж відбудеться. Після таких заяв зазвичай так і відбувається, але чи буде це зараз, до Нового року або в березні, тут інше питання".
Пацанська розмова
Окремо цікавий і сам факт прямого телефонного контакту Путіна з ватажками бойовиків. Для чого це потрібно було робити, якщо для закріплення "образу миротворця" господареві Кремля досить було озвучити кілька "миролюбних" фраз зусиллями своєї прес-служби, а волю господаря доніс би Захарченку та Плотницькому вже помічник Путіна Владислав Сурков?
Втім, на думку аналітика Українського інституту майбутнього Ігара Тишкевича, сенс в такому контакті був.
"По-перше, консультації Волкера-Суркова вийшли якщо не на фінішну пряму, то в них намітився якийсь компроміс. Відповідно, потрібно було донести інформацію, що треба робити, які кроки робити цим товаришам в Донецьку і Луганську. Ці кроки їм явно не сподобаються, тому такий рівень розмови", - сказав "Апострофу" експерт.
Інша мотивація – гра на Захід, мовляв з Росією потрібно мати справу в проблемних питаннях безпеки, тому що де Росія, там вирішення питань.
Нарешті слід згадати позицію Москви щодо миротворців. Кремль неодноразово підкреслював, що Україна повинна обговорювати це питання з лідерами бойовиків в тому числі. А вже якщо сам Путін не гребує спілкуватися із "Захаром" і "Плотвою", то українським політикам сам Бог велів вести з ними діалог. Правда Україна наполягає, що сенсу говорити з терористами немає, оскільки вони нічого не вирішують.
"Тому така розмова – це елемент виведення Захарченка та Плотницького з ролі маленьких клоунів-маріонеток і підтягування їх до ролі самостійних гравців. Це також пов'язано з розмовами про миротворців, бо для Росії вкрай вигідно, щоб підписантами мандата про миротворців, якщо такий буде, виступила не РФ, а лідери бойовиків", - резюмував Тишкевич.
