Зустріч президента США Дональда Трампа і лідера КНДР Кім Чен Ина відволікає американців від проблем України. Що стосується війни з Росією, то подача Києвом у Міжнародний суд ООН меморандуму у справі проти РФ показує, що Україна рухається в цьому питанні у правильному напрямку. Зміни на донбаському фронті та поступки Кремля навряд чи можливі навіть наступного року, але у підсумку Володимиру Путіну доведеться заплатити за свою агресію.
Таку думку "Апострофу" висловив експерт з питань безпеки, генерал-лейтенант ВАСИЛЬ БОГДАН.
Зустріч Трампа і Кім Чен Ина
Чи зможе Трамп натиснути й на Путіна (як на лідера КНДР, - "Апостроф")? По-перше, це різні вагові категорії, різні країни і тут якихось стандартів бути не може. По-друге, цю зустріч (Трампа і Кім Чен Ина) не можна назвати історичною, і якоїсь ейфорії, яку розкручують деякі американські та європейські ЗМІ, немає. Адже відбулась поки що зустріч, її результати є вкрай розмитими – це декларація і прелюдія до того, що колись може бути.
З іншого боку, всі ці роки, починаючи від діда, батька, і ось тепер сам Кім Чен Ин багато робили в тому напрямку, щоб досягти володіння ядерною зброєю. І просто так, без конкретних серйозних гарантій власної безпеки для глави КНДР, це питання не вирішиться.
Ситуація полягає в тому, що тут ведеться велика гра за участі Північної Кореї та Китаю проти Трампа, проти США. Вони намагаються відволікти Трампа від ситуації в Україні, в Сирії, таким чином перемкнути його увагу. А питання денуклеаризації може стати своєрідною тяганиною, яку ми сьогодні бачимо у Придністров’ї, в Україні, в Сирії і тому подібне. Це перше.
По-друге, сам Трамп зараз перебуває у складній ситуації в США з огляду на розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера. А останні повідомлення про те, що Росія втручалася у вибори президента США, загрожують Трампу. Тому він намагається негайно піднімати свій рейтинг такими кроками, як щодо КНДР і деструктивною поведінкою по відношенню до близьких партнерів за трансатлантичним союзом. Це велика гра і на сьогодні немає перспектив, що питання денуклеаризації Північної Кореї вирішиться дуже швидко. Це дуже тривалий процес, так би мовити, "Довга дорога в дюнах". Ситуація там не така проста, як здається, оскільки Кім Чен Ин вимагає гарантій безпеки. А для цього треба зняти ядерну "парасольку" і над Південною Кореєю, і над Японією.
Зустріч Трампа з Кім Чен Ином відбулася в Сінгапурі , 12 червня 2018
І основне, про що сказав і президент Петро Порошенко. Приклад України є досить негативним в контексті того, щоб той, хто має ядерну зброю, негайно її позбувався. Україні давали гарантії безпеки в обмін на денуклеаризацію. Але ми їх не отримали, а один із гарантів вчинив фактичну інтервенцію проти України, анексував і окупував частину її території. Тому ті, хто зараз володіє ядерною зброєю, будуть дуже багато думати над цим питанням, тому що приклад України серйозно компрометує договір про нерозповсюдження ядерної зброї.
Неспроможний "нормандський формат"
Як зустріч Трампа і Кім чен Ина позначиться на Україні? По-перше, це відволікає від України - і тут є певна стратегія з боку Росії, Китаю та тієї ж Північної Кореї.
Будемо сподіватися на те, що ситуація буде якось рухатися. Але зустріч міністрів закордонних справ "нормандської четвірки", яка відбулася кілька днів тому, показала, що на цьому напрямку нам не варто зараз очікувати на якусь перспективу.
"Нормандський формат" як інструмент реалізації Мінських домовленостей демонструє свою неспроможність. Він не може нічого вирішити і ні до чого наблизити, тому що Росія зайняла дуже жорстку позицію. А неадекватна поведінка президента США Трампа, який своїми діями показує підтримку Росії (розмови про повернення в "Велику вісімку") дала Путіну підстави відчувати, що він щось може зробити і на Заході, оскільки позиція там не є одностайною. Тому те, що зараз відбувається на східному фронті, свідчить, що навряд чи Росія піде на якісь поступки.
Зустріч міністрів закордонних справ "нормандської четвірки" в Берліні, 11 червня 2018
Я хочу, звичайно, помилятися, але мені здається, що поки в Україні не відбудуться президентські та парламентські вибори 2019 року, Росія не піде на серйозні кроки в напрямку здорового глузду і реалізації Мінських домовленостей в контексті її зобов’язань.
Гаага чує Україну
Те, що вже були рішення Міжнародного суду ООН з окремих питань, наприклад, щодо Криму – це, по-перше, сигнал, що в Гаазі Україну чують і сприймають, а до Росії ставляться відповідним чином.
По-друге, хочу привітати наші всі структури, які мали відношення до підготовки цього меморандуму. Це і МЗС, і СБУ, і Служба зовнішньої розвідки, і Мін’юст, і Кабмін в цілому. Була проведена колосальна робота і своєчасно відправлено цей матеріал. Так, у Міжнародному суді є своя процедура, яка, на наш погляд, виглядає бюрократичною, і справи розглядаються не так швидко, як хотілося б. Але те, що наші позови приймаються, говорить про те, що у міжнародно-правовому полі ми маємо перспективу поставити Росію в умови, коли вона буде змушена заплатити нам: морально, політично, фінансово і територіально.
Я особисто вважаю Путіна військовим злочинцем, на нього чекає доля відомих сербських політиків.
Путіну ніде буде дітися
Механізми виконання рішень міжнародних судів існують. Це ми бачимо на прикладі енергетичної ситуації. У кількох країнах суди вже арештували власність "Газпрому". Тому є правові механізми, щоб поставити на місце країну, яка плює на норми міжнародного права.
Зрозуміло, що в Росії існує верховенство їхнього законодавства над міжнародним правом. Проте санкційні заходи відіграють свою роль і ставлять в рамки путінський режим. Зрештою Путіну нікуди буде дітися, окрім як піти на певні поступки і повернутися у міжнародне правове поле.
Звичайно, це не буде швидко. Але якщо буде консолідована позиція Заходу, якщо різні єврокапітулянти, які вже з’явилися, не будуть проводити проплачену Росією політику щодо розколу Євросоюзу і транслатлантичного партнерства, а діятимуть консолідовано, то є певний оптимізм з приводу того, що Росія буде змушена враховувати ці всі речі.
