RU  UA  EN

Вівторок, 23 липня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
25.60
Політика

ТОП-20 найкращих ресторанів Києва: підсумки голосування

Безпека за версією Порошенка: Україну підтягнули до НАТО, але "забули" про важливі речі

Поспіх із ухваленням законопроекту пов'язаний з липневим самітом НАТО

Поспіх із ухваленням законопроекту пов'язаний з липневим самітом НАТО Фото: УНІАН

Багатостраждальний законопроект про національну безпеку, яким парламент займався багато місяців, у четвер, 21 червня, був ухвалений у другому читанні. Документ, який покликаний підтягнути оборонний сектор України до стандартів НАТО, насправді містить не так багато новаторських моментів. Крім того, він так і не запускає реформу Служби безпеки України, на яку розраховували як окремі політики, так і західні партнери. По суті, швидкість ухвалення законопроекту була обумовлена самітом НАТО, який пройде 11-12 липня, а також можливістю отримати фінансову допомогу від західних партнерів. У тому, що ухвалила Верховна Рада, розбирався "Апостроф".

Ще у квітні Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект № 8068 "Про національну безпеку і оборону". Представляти документ від імені президента Петра Порошенка в парламент прийшов секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов. Тоді він зазначав, що цей законопроект був розроблений у тісній співпраці з фахівцями НАТО, ЄС і США. Після ухвалення законопроекту в першому читанні при профільному Комітеті національної безпеки і оборони було створено робочу групу на чолі з секретарем комітету Іваном Вінником, яка займалася напрацюванням правок до другого читання.

Робота над документом зайняла більше двох місяців, і довгий час депутати не могли прийняти компромісне рішення щодо фінальної версії законопроекту. На одне з останніх засідань навіть не прийшли представники фракції "Блок Петра Порошенка", бо, за словами одного з депутатів, до другого читання робоча група дуже змінила текст законопроекту і президент не схвалив таку версію. Однак на комітеті, який відбувся 19 червня, народні депутати таки змогли дійти консенсусу і практично одноголосно проголосували за те, щоб підтримати законопроект у другому читанні і в цілому.

Як розповів один з поінформованих депутатів, досягти компромісу вдалося після спілкування із західними партнерами. "Робоча група запропонувала дуже багато правок, і було зроблено дійсно величезну роботу. Але після того, як прийшли іноземці та сказали, що це стандарти НАТО, а це - ні, тому як хочете, але прибирайте ці норми, то робоча група переробила текст і вийшла вже з узгодженим документом до депутатів", - розповідає парламентарій "Апострофу".

Ще один депутат розписав процес більш детально: "15 червня відбулася закрита зустріч, на якій були присутні [нардеп від "Народного фронту" Сергій] Пашинський, Вінник, [нардеп від "Народного фронту" Андрій] Левус, [нардеп від БПП Ірина] Фріз, де вони разом з нашими партнерами проводили роботу конкретно по кожному пункту і узгоджували правки".

Новації закону про нацбезпеку

По-перше, як вже раніше писав "Апостроф", законопроектом пропонується закріпити, що обсяг витрат на фінансування сектора безпеки і оборони України має становити не менше 5% ВВП, з яких не менше 3% повинні йти на сили оборони.

Крім того, одна з основних новацій – положення про призначення з 2019 року цивільного міністра оборони та його заступників. Це один зі стандартів НАТО, а Україна поставила собі за мету досягти таких стандартів до 2020 року. Головнокомандувач ЗСУ призначається на посаду і звільняється президентом за поданням міністра оборони. Головнокомандувач підзвітний президенту і міністру оборони. Також у законопроекті пропонується з 2021 року розділити посади головнокомандувача ЗСУ та начальника Генерального штабу. Зараз обидві посади обіймає Віктор Муженко.

Крім того, законом передбачено введення парламентського контролю за діяльністю Служби безпеки України. Саме цей момент став одним з проблемних при розгляді законопроекту в парламентському Комітеті з питань національної безпеки і оборони. У початковій версії документа пункту про парламентський контроль над СБУ не було взагалі, а це також було однією з основних вимог представників НАТО і ЄС. У західних партнерів дуже багато питань саме до діяльності цієї служби. Відповідно до чинного закону "Про Службу безпеки України", відомство підзвітне парламенту і президенту, але це носить скоріше формальний характер. У новому законі також є норма про те, що СБУ підконтрольна парламенту. Органи розвідки також підконтрольні Верховній Раді, а керівники цих відомств будуть зобов'язані двічі на рік подавати парламенту і президенту письмові звіти про свою діяльність.

Також законом про нацбезпеку передбачена прозорість фінансової інформації щодо функціонування сектора безпеки і оборони, що має давати можливість відстежити ефективність використання грошей відповідно до вимог чинного закону "Про державну таємницю", куди, як розповіли депутати, потрібно буде внести відповідні зміни. Також документ передбачає більш розширений громадський контроль над сферою оборони.

Крім того, в закон була внесена ще одна правка, яка довгий час була спірною – про Нацгвардію, яку президент хотів підпорядкувати собі на час введення воєнного стану. Однак така постановка питання не влаштувала міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. У розпорядженні "Апострофа" є текст правки 279, яка була ухвалена в рамках закону. У ній йдеться про дії Нацгвардії під час режиму воєнного стану, і, за словами одного з нардепів, вона була складена так, щоб у результаті задовольнити і президента, і міністра внутрішніх справ.

"Із введенням воєнного стану Національна гвардія України приводиться в готовність до виконання завдань за призначенням в умовах дії правового режиму воєнного стану, входить в сили оборони, виконує завдання і підпорядковується відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" і Закону "Про Національну гвардію", - йдеться у правці.

Також законом передбачено створення нового комітету Верховної Ради, який контролюватиме діяльність органів розвідки. Крім того, передбачається створення центрального органу виконавчої влади, який забезпечуватиме формування та реалізовуватиме державну військово-промислову політику. За словами одного з ініціаторів цієї норми, представника "Народного фронту" Сергія Висоцького, цей орган забере частину функцій в "Укроборонпрому".

"Укроборонпром" – структура, яка веде господарську діяльність, і глава якої призначається за поданням президента, тобто фактично це президентська структура, хоча вона повинна бути у виконавчій владі. Там конфлікт в тому, що на рівні Кабінету міністрів, незважаючи на те, що ми є парламентсько-президентською республікою, ніхто не формує політику і стратегію щодо оборонно-промислового комплексу. Фактично "Укроборонпром" нікому не підпорядкований. Формально там є наглядова рада, але це гравці президентського поля і вони одночасно і формують політику, і її реалізовують. Як компроміс було знайдено формулу, щоб розділити регуляторні та стратегічні функції "Укроборонпрому" і передати їх виконавчій владі. Фактично потрібно, щоб Кабмін розробив постанову, хоча вже на підставі законопроекту про нацбезпеку достатньо рішення Кабміну. А якщо вони не зможуть, то будемо вносити окремий законопроект про це", - розповів Висоцький "Апострофу".

Як ухвалювали закон

Процес ухвалення та узгодження законопроекту про нацбезпеку в цілому був досить складним. Було кілька тем, навколо яких точилися особливі переговори. Перша – вже про згадану раніше СБУ. Раніше заявлялося, що разом із законом про нацбезпеку стартує також і реформа Служби безпеки. Зокрема, з підпорядкування СБУ будуть прибрані невластиві їй функції, що стосуються боротьби з економічною злочинністю. І велика частина депутатів запевняла, що завдяки тому, що в закон про нацбезпеку внесли чіткий перелік функцій СБУ (протидія розвідувально-підривній діяльності проти України, боротьба з тероризмом, контррозвідувальний захист державного суверенітету, кібербезпека, економічна та інформаційна безпека держави), в якому немає боротьби з корупцією, то одіозний департамент "К" на чолі з Павлом Демчиною, який ще називається "департаментом Кононенка-Грановського", фактично ліквідовується, тому що йому не буде чим займатися. Однак за фактом такі слова багатьох депутатів виявилися маніпулюванням. Адже правки, які, наприклад, пропонувалися нардепом Ганною Гопко, були вже в перехідних положеннях до закону: внести зміни в сам закон про СБУ, забрати ці функції у відомства і тим самим дати старт реформі Служби безпеки.

1 / 1
1 / 1
1 / 1

Однак правки не були підтримані ні профільним комітетом, ні в залі Верховної Ради. Відповідно, департамент "К" може продовжити своє існування.

"Ці правки зарубали і сказали навіть не розраховувати на їх ухвалення. Тепер виходить колізія із законом про СБУ. За фактом, в законі про СБУ залишаються все ті ж функції. При президентові Порошенку не буде ніякої реформи СБУ: якщо у нього на вагах стоять другий термін президентства і реформа СБУ, то він вибере перше. Там же все пов'язано з близькими йому Кононенком і Демчиною, від яких багато в чому залежить його другий термін", - розповідає "Апострофу" поінформований співрозмовник в українському політикумі.

У тексті законопроекту про нацбезпеку є норма про те, що СБУ в шестимісячний термін повинна внести відповідні зміни в закон "Про Службу безпеки України". Однак така декларативна постановка питання за фактом ні до чого не зобов'язує.

"Не дивлячись на те, що буде в законі про нацбезпеку, станом на зараз у законі про СБУ залишається той же перелік функцій. Якщо СБУ займається економікою, то корупцією вони також можуть займатися, тому що це питання економічної безпеки. Тому ми спочатку наполягали, щоб з "тіла" закону про СБУ було вилучено згадки про економіку, і тоді б це дало підставу ліквідувати департамент "К", - пояснила "Апострофу" юрист Центру протидії корупції Анастасія Красносільська.

Був ще один спірний момент, щодо якого не вдалося домовитися. Мова йде про створення єдиної бази споживачів газу, яку лобіювала нардеп від "Народного фронту" Тетяна Чорновол. Відповідно до цієї правки, всі облгази повинні були би передавати дані про споживачів, щоб контролювати інформацію про фейкових споживачів газу.

"Така норма не дала б можливості і далі заробляти [олігарху Дмитру] Фірташу на газі", - прокоментував один із нардепів.

"Фірташ може домалювати мертвих душ і отримувати гроші за нарахування газу, він створює фіктивні домогосподарства, а ми реально не знаємо, скільки газу споживає населення", - пояснювала Чорновол.

"В цілому у ніякий законопроект вирішили протягнути кілька хороших норм, серед яких була і щодо газу. Але вона відразу знайшла протидію з боку так званої групи Фірташа в стані БПП", - розповів "Апострофу" один з парламентаріїв. Однак правка так і не знайшла підтримки в залі.

У підсумку закон про нацбезпеку не став тим документом, який міг би дійсно реформувати оборонно-промислову сферу країни. Однак, як розповідають парламентарії не під запис, все це робилося швидше для того, щоб встигнути під липневий саміт НАТО, який відбудеться в Брюсселі.

"Західні партнери розуміють нашу специфіку і сказали, що давайте вже якийсь законопроект, який хоча б дасть можливість для подальших змін. І Порошенко може приїхати на саміт в липні з ухваленим законом, і гроші, про які домовився Полторак, ми також зможемо отримати", - підкреслив політик.

Однак політики, з якими поговорив кореспондент видання, сумніваються в тому, що цей закон допоможе закріпити курс України в НАТО.

"Зараз у нас є можливість тільки приєднатися до програми розширених можливостей. І це наша найреальніша перспектива, тому що ніхто не хоче сваритися з Росією", - заявив "Апострофу" обізнаний співрозмовник.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Коаліція співака та комедіанта: що пише світ про вибори в Україні

Західних журналістів зацікавив можливий альянс Вакарчука і Зеленського

Тістечка з сусального золота і думки про реванш: як у Порошенка і Тимошенко відзначили кінець виборів

У Петра Порошенка годували журналістів незвичайними тістечками, а Юлія Тимошенко обмежилася діловим брифінгом

Скасувати санкції проти Росії в Польщі хочуть лише маргінали

Польща підтримує Україну в боротьбі проти Росії, і чекає результатів дострокових парламентських виборів

Новости партнеров

Загрузка...