Безпека за версією Порошенка: як в Україні розширяють владу президента

Верховна Рада нарешті ухвалила в першому читанні президентський законопроект "Про національну безпеку". Документ закріплює курс України на інтеграцію в НАТО і при цьому дещо розширює повноваження президента. Спірні пункти, яких у проекті закону виявилося чимало, депутати обіцяли виправити до другого читання. Що ж змінює документ і чому він викликав стільки критики, розбирався "Апостроф".

Що змінюється

Законопроект №8068 "Про національну безпеку України", внесений президентом, Верховна Рада ухвалила за основу 265 голосами народних депутатів минулого тижня. Представляти документ від імені Петра Порошенка в парламент прийшов секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов. З трибуни ВРУ він зазначив, що цей законопроект був розроблений у тісній співпраці з фахівцями НАТО, ЄС і США.

"Його ухвалення має стати значним кроком на шляху впровадження стандартів Північноатлантичного альянсу в Україні, - сказав Турчинов, наголосивши, що законопроект – рамковий. – Швидкоплинність ситуації з безпекою робить неможливим і недоцільним визначення на законодавчому рівні детального переліку загроз національній безпеці. Саме тому цей законопроект передбачає, що такі загрози будуть визначені стратегією національної безпеки України, а також галузевими стратегіями".

Законопроектом пропонують закріпити, що обсяг видатків на фінансування сектору безпеки і оборони України має становити не менше 5% ВВП, з яких не менше 3% мають йти на сили оборони.

Мабуть, одна з основних новацій – положення про призначення з 2019 року цивільного міністра оборони і його заступників. Відзначимо, що це один зі стандартів НАТО, а Україна поставила собі за мету прийти до таких стандартів до 2020 року.

"Міністри [оборони] у всіх країнах НАТО цивільні та виконують функції скоріше політичні. Ніде міністри оборони не командують збройними силами, завдання міністрів у розвинених країнах – це бюджети, цивільний контроль, контроль за бюджетними фінансами та визначення військової політики. Військовими завданнями займається командувач Збройних сил України", - пояснив "Апострофу" військовий експерт Олег Стариков.

Також у законопроекті пропонується з 2021 року розділити посади головнокомандувача ЗСУ та начальника Генерального штабу. Зараз обидві посади займає Віктор Муженко.

Крім того, законом передбачено запровадження парламентського контролю за діяльністю Служби безпеки України. Саме цей момент став одним із проблемних при розгляді законопроекту у парламентському комітеті з питань національної безпеки і оборони. В початковій версії документа пункту про парламентський контроль над СБУ не було взагалі, а це також було однією з основних вимог представників НАТО і ЄС. Саме до діяльності цієї служби у західних партнерів дуже багато питань. Згідно з чинним законом "Про Службу безпеки України", відомство підзвітне парламенту і президенту, але ця підзвітність має скоріше формальний характер.

Представники НАТО, ЄС і США навіть направили на ім'я президента лист (його опублікувала у своєму Facebook нардеп Світлана Заліщук), в якому нагадали, що підзвітність Служби безпеки народним депутатам – одна з фундаментальних вимог для зближення з НАТО.

У відповідь на критику міжнародних партнерів на останньому засіданні профільного комітету було вирішено, що правку про контроль над СБУ "з голосу" Олександра Турчинова включать в документ під час розгляду в сесійній залі. Однак ця правка стала швидше формальністю, на яку погодилися заради задоволення вимог Заходу, і вона, швидше за все, не особливо посприяє прозорості роботи СБУ.

Ще один важливий момент, на якому наполягали західні партнери, – це посилення громадського контролю над сектором оборони та безпеки, особливо в сфері військових закупівель. Однак у тексті законопроекту цей пункт прописаний загальними фразами і по суті не вносить ніяких змін, адже за чинним законом "Про демократичний цивільний контроль над воєнною організацією і правоохоронними органами держави" і так передбачений громадський контроль за сектором безпеки і оборони.

"Залишається так, як є, зараз громадськість теж може контролювати закупівлі в оборонному секторі, так буде і далі. Цей момент новим законом ніяк не розширено", - підтвердив "Апострофу" один із членів профільного комітету.

Нові повноваження президента

Зате дещо розширені в документі повноваження президента. "У цьому законі те, що було де-факто, просто стане де-юре, але більшу владу дійсно віддали верховному головнокомандувачу, тобто президенту, - зазначає експерт Олег Стариков. – Система управління сектором оборони інша в демократичних країнах. Там немає такого поняття, як ставка головнокомандувача, там є, наприклад, комітети начальників штабів, там цивільні особи не втручаються у дії військових, тобто вище керівництво ухвалює рішення і ставить завдання військовим. А у нас виходить, що вибудували вертикаль головнокомандувач – президент – цивільна особа, командувач ЗСУ – військова особа, тому народні депутати мають рацію, коли кажуть, що велика концентрація влади зосереджена в руках президента країни. Але наразі вся військова система в нас так і побудована, тому треба міняти систему. Коли ми перейдемо на стандарти НАТО, все стабілізується".

Законопроект викликав критику і всередині парламенту. Зокрема, свої претензії висловлювала фракція "Самопоміч". Представники цієї політсили розробили альтернативний законопроект 8068-1, і напередодні голосування частини з нього планували включати в президентський проект. Проте пізніше в Адміністрації президента, напевно, передумали.

"Їм невигідно було використовувати наш законопроект. Два роки займалися цим законопроектом, а в підсумку "замилили" очі громадськості його ухваленням. Вони просто розширили повноваження президента, тепер їм буде зручніше красти та контролювати всю оборонну систему країни за допомогою особистості президента", - обурювалася у розмові з "Апострофом" віце-спікер ВРУ Оксана Сироїд, що входить у партію "Самопоміч".

Однак ще один парламентарій з оборонного комітету запевнив "Апостроф", що "Самопоміч" просто вирішила влаштувати на цьому піар.

"Ми пропонували включити в цей документ моменти з альтернативного законопроекту "Самопомочі", але вони встали в позу і не захотіли. Ви ж бачили їхні емоційні виступи з трибуни? Усе можна зрозуміти без слів", - заявив співрозмовник видання.

Прихильники ухвалення президентського законопроекту на критику реагують спокійно, запевняючи, що всі спірні пункти врегулюють до другого читання.

"Це як основа для подальшого законопроекту. Ми за нього проголосували, але із застереженнями, що ми потім включимо в нього пункт такий-то і такий-то, до другого читання ми його допрацюємо", - коментує "Апострофу" парламентарій.

Однак чи будуть враховані всі ключові моменти до другого читання, якщо до першого політики поставилися досить недбало, – ще велике питання.