У четвер Верховна Рада ухвалила низку важливих рішень. По-перше, як і передбачав "Апостроф", парламент ухвалив продовження спецстатусу Донбасу на рік і три місяці. По-друге, депутати схвалили постанову, в якій закликали Раду національної безпеки і оборони (РНБО) ввести санкції проти телеканалів "112 Україна" і NewsOne. І по-третє, Рада проголосувала в першому читанні за законопроект про посилення ролі української мови. Якщо перші два голосування всупереч побоюванням пройшли без проблем, то третє ледь не зірвалося. Чому так сталося, дізнавався "Апостроф".
Грудень для Донбасу
Внесений Адміністрацією президента (АП) законопроект про продовження особливого порядку самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) мав усі підстави стати каменем спотикання для Ради. Власне, так це сталося минулого року. Тоді прихильники і противники проекту нападали один на одного (в прямому і переносному сенсі) прямо в парламентській залі, через що процес голосування розтягнувся на два дні.
На цей раз все пройшло без сучка і задирки. Не в останню чергу завдяки внутрішнім домовленостям між двома найбільшими парламентськими фракціями - "Блоком Петра Порошенка" і "Народним фронтом".
Серед важливих змін, запропонованих у проекті закону президентом Петром Порошенком, варто виділити пролонгацію особливого статусу ОРДЛО не рівно рік, як в минулий раз, а на рік і три місяці – до 31 грудня 2019 року. Навіщо це було зроблено? Очевидно, для того, щоб уникнути голосування за чергове продовження дії закону якраз у розпал виборчої кампанії до Верховної Ради – вибори, як відомо, мають відбутися 27 жовтня 2019 року. Таким чином, голосування потрапило б на найгострішу фазу виборчого процесу – і багато політичних гравців обов'язково спробували б влаштувати бучу з надією заробити собі політичних вістів. А значить, президентській вертикалі довелося б гасити пожежі заради чергової пролонгації особливого статусу Донбасу. Така далекоглядність свідчить і про інший момент –Порошенко справді серйозно розраховує на перемогу на майбутніх президентських виборах…
Як би там не було, але якщо пропрезидентська фракція "Блоку Петра Порошенка" (БПП) спочатку була готова підтримати продовження спецстатусу, то у їхніх союзників-"фронтовиків" єдності в цьому питанні спочатку не спостерігалося. Проте у вівторок фракція НФ публічно виступила за підтримку законопроекту АП. Як запевняє джерело в оточенні президента, питання про остаточну редакцію були зняті під час зустрічі в Адміністрації глави держави та голови парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Сергія Пашинського (НФ), близького до секретаря РНБО Олександра Турчинова.
"У Пашинського були пропозиції щодо тексту, але у президента знайшлися аргументи, і його проект залишився без змін", - повідомило "Апострофу" джерело.
Перший заступник голови ВРУ Ірина Геращенко, народний депутат Сергій Пашинський, голова ВРУ Андрій Парубій під час засідання Верховної Ради України в Києві, 4 жовтня 2018 року
У результаті за закон про спецстатус Донбасу фракції БПП і НФ дали, відповідно, 135 і 62 голоси. Також проект підтримали 37 депутатів від "Опозиційного блоку", 15 народних обранців з групи "Відродження", 10 депутатів з групи "Воля народу" і 14 позафракційних депутатів, в більшості своїй орієнтованих на АП.
Голосування Опоблоку було сприйнято багатьма колегами за парламентом, що виступаюли проти ухвалення цього документа, мало не як доказ співпраці Банкової з Москвою. Втім, ця позиція опинилася в помітній меншості…
Дудка телебачення
Від питання Донбасу сесія відразу ж перейшла до теми телебачення. За інформацією "Апострофа", саме це голосування входило в понятійний пакет між БПП і "Народним фронтом": крім "батога" у вигляді голосування за особливий статус Донбасу у "фронтовиків" розраховували дістати "пряник" у вигляді можливості публічно вдарити по двом телеканалам – "112 Україна" (пов'язують з кумом президента Росії Володимира Путіна Віктором Медведчуком) і NewsOne, яким віднедавна офіційно керує одіозний екс-заступник глави Адміністрації президента часів Януковича Андрій Портнов.
Нагадаємо, у вересні на підставі петиції до Верховної Ради був підготовлений проект ухвали про застосування санкцій до телеканалів "112 Україна" і NewsOne. Ціла низка депутатів з різних фракцій звинуватили ці канали в проросійській позиції. Знайшлися і симпатики медіа – представники "Опозиційного блоку" і колишні "регіонали" – мовляв, канали перебувають в опозиції до правлячого режиму і зараз стикаються з неприкритим тиском.
"Чи є хоч одне рішення Національної ради [з питань телебачення і радіомовлення], що ці канали загрожували національній безпеці, чи є хоч одне провадження Служби безпеки України щодо цих телевізійних каналів, є хоча б один вирок суду, що на цих телеканалах знущалися над національною безпекою або хоча б загрожували національній безпеці?.. Ні! Немає жодного рішення і навіть в самому проекті постанови немає жодного факту. Це ще раз підтверджує, що ця постанова – це чітке політичне замовлення, спроба зачистити інформаційний простір перед виборами від неугодних ЗМІ", - заявив з трибуни нардеп-"опоблоківець" Юрій Павленко, який входить в комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.
У свою чергу співавтор постанови, "фронтовик" Сергій Висоцький говорив про зв'язки телеканалів з "п'ятою колоною". "Вам будуть говорити про те, що ця постанова – придушення свободи слова. Свобода слова, нагадую, це право кожного громадянина України мати неупереджену, правдиву та збалансовану інформацію. Це не індульгенція для проросійських телеканалів на знищення нашої держави під дудку російських відповідальних товаришів", - заявив Висоцький.
Засідання Верховної Ради України, 4 жовтня 2018 року
За інформацією "Апострофа", перед голосуванням у фракції БПП панували різні настрої з цього питання. Деякі згодні були голосувати проти NewsOne, але не проти "112 Україна", який спочатку не фігурував у проекті, але з'явився за наполяганням НФ. Мовляв, другий телеканал не такий радикальний, як перший. Знайшлися там і ті, хто поділяв, щоправда, акуратно і не під запис на диктофон, версію про наступ на свободу слова, а також обурювався, що Раду втягнули в історію з телеканалами, адже нагляд над ними і осуд – не депутатська справа. "І якщо вони проголосували, скриплячи серцем", - говорить депутат від БПП, який, втім, побажав публічно не заступатися за ці канали. В результаті президентська фракція дала тільки 98 голосів, при тому що у фракції – 135 депутатів.
Показово, що на це рішення Верховної Ради оперативно відреагував секретар РНБО Олександр Турчинов, який заявив про те, що санкції будуть застосовані щодо засновників двох телеканалів. За його словами, в цих каналів досить складна прихована система власності, але "там, безумовно, є нерезиденти України, і тому тут немає обмежень щодо застосування санкцій".
Боротьба за одну мову
Однак на питанні про українську мову БПП і НФ все-таки побили горщики. На засіданні у четвер виставили на голосування два законопроекти: №5556 "Про мови в Україні" нардепа з БПП Ярослава Лесюка та №5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної" Миколи Княжицького з НФ, Ірини Подоляк від "Самопомочі" і низки інших нардепів з різних політсил.
Перший законопроект був зареєстрований в парламенті ще в 2016 році. Він у досить загальних формулюваннях передбачав функціонування української мови в державі, а також розвиток і захист мов національних меншин України.
Проект закону Лесюка викликав чимало нарікань у депутатському корпусі. Зокрема, багатьом не сподобалася фраза "мова нацменшин як мова окремих територій" – від цього формулювання неприємно тхнуло горезвісним мовним законом Ківалова-Колесніченка. Більш того, деякі депутати з більшості не під запис назвали документ Лесюка профанацією і навіть натякнули, що його могли витягнути з нафталіну заради єдиної мети – зірвати голосування за обидва законопроекти.
Другий законопроект вийшов набагато змістовнішим. Зокрема, в ньому регламентувалося використання української мови в різних сферах життя – від спілкування до вживання в медіа.
Цікаво, що серед співавторів цього документа розгорілася жорстка, хоч і непублічна, боротьба за право називатися натхненником документа. У "Самопомочі" не під запис стверджують, що головний ініціатор і автор – їхня депутат Подоляк. А Княжицький, який зараз виступає чи не головним "фронтменом" законопроекту, за їх версією, приєднався до написання проекту в останній момент.
За день до голосування, як розповіли джерела "Апострофа" в "Народному фронті", вони разом з БПП готові були вийти на компроміс: проголосувати за законопроект Княжицького-Подоляк, а після голосування об'єднати його з законопроектом Лесюка.
Але вже в день голосування нардепи з БПП несподівано атакували законопроект Княжицького-Подоляк, звинувачуючи його в зайвій радикальності. Приміром, не припала до смаку представникам президентської політсили ідея створити інститут "мовних інспекторів" – узятий із законодавства країн Балтії, де активно займаються захистом мов від російського впливу.
Народні депутати під час засідання Верховної Ради України, 4 жовтня 2018 року
"Давайте поки обійдемося без інспекторів. Занадто багато контролюючих органів. У цьому питанні має бути добра воля і український патріотизм. Ніякого контролю бути не повинно", - заявила нардеп і представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко.
Зрештою президентська фракція зробила кілька спроб протягнути законопроект Лесюка. Але зіткнулася з демаршем "радикалів", "Самопомочі" і "батьківщини", які навідріз відмовилися підтримувати цей законопроект.
"Ідея підняти законопроект Лесюка належить Ігорю Гриніву (нардеп БПП і політтехнолог Порошенка, - "Апостроф"). Адже в кампанії Порошенка зроблено акцент на мові, і було б дивно, якщо президентська фракція не запропонувала б свій проект закону. На Банковій не хотіли, щоб всі лаври дісталися "фронтовикам", - стверджує джерело "Апострофа" в БПП.
За версією депутата, близького до президента, фракція лобіювала законопроект Лесюка через його ліберальність. "Ми боялися, що законопроект Княжицького і Подоляк викличе нові тертя з нашими сусідами", - розповів він "Апострофу". При цьому співрозмовник запевняє: фракція братиме участь у доопрацюванні попередньо схваленого законопроекту, відштовхуючись від проекту Лесюка.
Сам Лесюк у коментарі "Апострофу" не став заперечувати, що збирається брати участь у доопрацюванні законопроекту Княжицького-Подоляк. "Ухвалений такий закон, у мене є до нього зауваження, у мене інша філософія. Але так потрібно було... звичайно, я буду працювати з законопроектом до другого читання", - зазначив нардеп.
