Ні війни, ні миру: на що Путін поставить в Україні

Чому для Росії важливі вибори в Україні, чому зависли переговори в "нормандському форматі", і як вирішиться питання введення миротворців на Донбасі, "Апострофу" розповів експерт-міжнародник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.

На сьогоднішній день тактика російської сторони зводиться до посилення впливу на Україну в контексті президентських і парламентських виборів. Більшою мірою - навіть парламентських. Тому що після президентських виборів із більшим ступенем впевненості можна припускати, що, умовно, новий президент буде прихильником і продовжувачем європейського і євроатлантичного курсу, тому, напевно, Росія орієнтується на парламентські вибори в контексті реваншу деяких проросійських сил, які хочуть йти в парламент із проросійськими гаслами. Отже, сьогодні для Росії це найбільш акцентований і важливий момент їхньої політики щодо України. І вельми очевидно, що до парламентських виборів в Україні - це осінь 2019 року, навряд чи варто розраховувати на радикальні зміни в "нормандському форматі", у мінському переговорному процесі і в цілому щодо ситуації на Донбасі.

Якщо в загальних рисах, російська позиція зводиться до утримання ситуації у форматі: ні війни, ні миру, категоричного небажання обговорювати тему Криму і орієнтацію на виборчу кампанію в Україні. Це три основні речі.

Ми повинні з обережним оптимізмом ставитися до просування теми миротворців на Донбасі, хоча це на сьогоднішній день є безальтернативним варіантом мирного врегулювання конфлікту. Там стикається дві позиції - російська і західна, прихильників України, щодо характеру, формату та масштабу мандата цієї місії. Це досить складний процес, червоні лінії якого Україна переступати не буде. Йдеться про те, щоб місія носила формат тимчасової міжнародної адміністрації, такий формат використовується в міжнародних місіях. Ця місія повинна діяти на всій території України, і контролювати українсько-російський кордон. Вона повинна включати три компоненти: військові, поліцейські і цивільні, і повинна очолюватися представником ООН.

Цей процес досить складний і тривалий, навіть якщо ми уявимо на хвилинку, що Радбез ООН вже прийняв рішення, і мандат вже є, то все одно щонайменше пройде місяців п'ять-шість перед тим, як на територію України вступить передова місія миротворців ООН, і буде обладнана штаб-квартира, і почнеться розгортання миротворчих сил. Це досить складний процес, пов'язаний із багатьма складовими. У тому числі - це створення плану операцій, розробка бюджету, фінансування через Генасамблею ООН. Визначення контингенту сторін-учасниць - теж непросте питання, з огляду на позицію Росії і України, і багато інших спірних моментів, які вже необхідно буде вирішувати в процесі реалізації цієї ідеї.

Читайте також: Росія не піде з Донбасу, але світові гравці готують новий сюрприз Путіну