Останній день лютого став визначним для трьох народних депутатів із фракції "Блок Петра Порошенка". Мустафа Найєм, Світлана Заліщук та Сергій Лещенко через роки критики зважилися написати заяву з проханням виключити їх із БПП. Але лідери фракції поспішили засмутити тріо: заради позбавлення їх мандата ніхто збирати з'їзд партії не буде.
Депутати-"вихідці" не надто цьому засмутилися. І продовжили шукати себе до парламентських виборів. Нещодавно Найєм, Лещенко і Заліщук запустили новий проект - суспільно-політичний рух "Дій з нами". Як він буде розвиватися, поки неясно. Але те, що його творці вже готові з кимось об'єднуватися до парламентських виборів, підтвердив МУСТАФА НАЙЄМ в інтерв'ю "Апострофу".
Паралельно зі своїм проектом співрозмовник видання активно піарить кандидата в президенти Анатолія Гриценка, якого він публічно підтримав. Але більш детально про спонсорів виборчої кампанії Найєм відмовляється говорити. "З цим все нормально", - запевняє він, акцентуючи на неактивній кампанії. Чому нардеп не хоче говорити про фінансування Гриценка, що його обурило в роботі БПП і чи бачить він своє майбутнє без парламенту - у бесіді Найєма з "Апострофом".
- Через два тижні ви не пошкодували, що написали заяву про вихід із БПП?
- Це була абсолютна формальність. Про те, що я не з фракцією, заявляв давно. Тому заява сама по собі нічого не вирішує. Це - юридичне оформлення реальності. Думаю, ми довели, що не збираємося триматися за мандат.
- Тобто ви вийшли через закиди в перебуванні у фракції, незважаючи на всі звинувачення у її бік?
- Ні. Якби ми виходили через закиди, то ми, напевно, вийшли б раніше. До парламенту ми йшли з конкретними цілями. І це - не мандат. Ми ж не отримали мандат і тихенько сиділи всі чотири роки. І ми були готовими до закидів. Адже вони були не тільки щодо нашої присутності в БПП, а й походу в політику.
До сих пір актуальний стереотип, що політика - брудна справа, і всі хороші люди повинні звідти піти. Я вважаю, що навпаки: всім нормальним й адекватним необхідно там залишатися та бути криголамом для інших, хто може прийти в політику. Інакше вона так і залишиться брудною.
А йти повинні інші люди, які йшли під брендом партії і обіцяли виконувати конкретну програму, чого не робили. Звичайно, ми розуміємо, що цього не станеться.
- Ваша колега Світлана Заліщук сказала, що останньою краплею стала корупція в концерні "Укроборонпром". Чому саме це? Вбивство активістки Катерини Гандзюк не стало таким?
- Я не можу відповідати за слова Світлани. Можу сказати, що для мене головною мотивацією стало рішення Конституційного суду (КС) про "легалізацію" незаконного збагачення (27 лютого КС виніс рішення про неконституційність статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення, - "Апостроф").
Є речі, які безпосередньо пов'язані з БПП. У випадку з рішенням КС щодо незаконного збагачення, депутати БПП з колегами із "Народного фронту" добивалися скасування дії цієї статті. Ми розуміємо, що назвати дії КС в цьому питанні незалежними досить складно. І це дійсно червона лінія. Якщо згадати 2014 рік, невідповідність рівня життя доходам політиків, чиновників, суддів вивела людей на Майдан.
- Майдан не з цього починався.
- Але всі ці протести були пов'язані з тим, що нам відверто брехали. Наприклад, Віктор Янукович, який зараз у бігах, ніколи не займався бізнесом, жив тільки на свою зарплату. При цьому ні він, ні його родичі не бідували. І щоразу, коли ми говорили, що чиновники живуть за рахунок вкраденого або незаконного, нам відповідали: "А ви доведіть".
Уже після Революції вдалося домогтися ухвалення закону, який зобов'язував чиновників довести, що вони все отримали законним шляхом. Це було правильно. І в нашому розумінні, це було одним із головних наслідків Майдану. Сьогоднішнє рішення КС - плювок в обличчя всьому суспільству. І домагалися його депутати, які в тому числі проходили по цій статті.
- Чому ви після рішення КС не боретеся за повернення цієї статті, а навпаки пишете заяву про виключення із фракції?
- Раніше ми могли сумніватися, що ці люди очолили контрреволюцію, а тепер ми розуміємо, що це саме вони і є. І мати щось спільне, навіть формально, з цими людьми не хочеться.
Що стосується боротьби, то вона не закінчена. Я, наприклад, зареєстрував зараз законопроект про те, щоб цю статтю відновити з усіма зауваженнями КС.
- Зі сторони це більше виглядає так: ви розуміли, що вас не виключать із фракції і, відповідно, не позбавлять мандата, тому й написали ці заяви.
- Чому? У них залишається це право. Більш того, вони могли виключити нас в будь-який момент. Але вони цього не робили. Тому що розуміли, цим кроком вони тільки визнають, що ми говорили про них правду. Мені завжди було смішно, коли керівники або представники фракції стверджували, що ми тримаємося за мандат. Проблема в тому, що вони порівнюють нас з собою, тому що для них він важливий. Є ж різниця між тим, як розпорядився мандатом я і Розенблат (Борислав Розенблат, підозрюваний в причетності до незаконної схеми лобіювання інтересів копачів бурштину, який відмовився здавати мандат депутата, - "Апостроф").
- Все-таки за вас голосували виборці. А ви практично під кінець скликання вирішуєте зіскочити.
- У виборців були різні думки. Багато хто вважав, що ми повинні вийти, інші, що ми повинні залишитися. Але важливо, що виборці були незадоволені не нашою роботою. А тим, що ми знаходимося в цій команді.
Тому не вважаю, що ми підводимо виборця. Все-таки ми чотири з половиною роки робили свою роботу. І мені не соромно за жодне рішення, в якому я брав участь. Зараз же ми продовжуємо працювати далі.
- Але це тому, що БПП вас не виключає.
- Правильно. Я залишаюся депутатом, тому що не ухвалював рішення припиняти свою депутатську діяльність. Тепер ухвалювати рішення щодо мого майбутнього повинен БПП. І я вважаю, що якщо вони все-таки будуть нас виключати, то це буде з їхнього боку зрадою виборця. Так як люди голосували в тому числі й за нас.
- Тобто ви вирішили перехитрити фракцію і перекласти відповідальність на неї.
- Перехитрити - це значить разом з ними красти, займатися корупцією, вирубкою лісів, видобутком бурштину. А потім через чотири роки вийти і сказати, що ми з ними не згодні. Ми ж так не робили, ми з ними не брали участі в цих схемах. Навпаки, ми про це відкрито говорили.
- До речі, вам у якихось схемах пропонували брати участь?
- Я можу пишатися тим, що до мене з такими питаннями не приходили.
- А до ваших колег Заліщук і Лещенко?
- Про це краще у них запитати. Думаю, що не підходили. Але ми не обговорюємо такі питання, тому що вони не виникають. Ми обговорюємо інші речі, але точно не ці.
- А чому ваш колега та нардеп від БПП Олексій Мушак, з яким ви також запускаєте новий політичний проект, не написав заяву разом з вами? Ви йому не пропонували?
- Так вийшло, що ми втрьох ухвалили це рішення. Щодо Олексія, то, мабуть, у нього інше бачення себе й своєї ролі. Я особисто йому не пропонував.
- Ви весь час критикуєте БПП. Але саме ви звернулися до Петра Порошенка і просили взяти вас до списків на виборах 2014 року. Зараз не шкодуєте про своє рішення?
- Тоді в 2014 році ми чітко розуміли, на що йдемо. Я знав, чого робити не буду й під чим підписуюся. І від самого першого дня ми заявляли про речі, які суперечать програмі. Те, що я отримав мандат, це зокрема завдяки фракції. Цього ніхто не заперечує. Але давайте згадаємо історичні моменти. У той період суспільство готове було підтримати нові обличчя в політиці. Тому потрібно подякувати виборцям, які голосували.
Чи шкодую я? Складно сказати. Якщо виходити з того, що нами було зроблено, то, напевно, я б все одно звернувся до Порошенка.
- Виходить, вам на парламентських виборах було все одно, з ким йти? Адже ви тоді спілкувалися і з Андрієм Садовим, і з Юлією Тимошенко.
- У нас було чітке розуміння, що ми не підемо з тими фракціями та партіями, які афільовані з колишніми регіоналами.
- Так у БПП були колишні регіонали.
- На той момент, коли ми запропонували себе, БПП так не виглядав. Для нас став шоком список, який з'явився вже на з'їзді.
- А як на рахунок групи партії "Удар", яка фінансувалася олігархами Дмитром Фірташем і Сергієм Льовочкіним?
- Так, це правда. Ми розуміли, що вони так чи інакше мають якісь контакти. Але знову-таки, особисто я вів переговори з Петром Порошенком. І до останнього моменту не було зрозуміло, хто з ким піде. Навіть були розмови про об'єднання з "Народним фронтом".
Можу сказати, що для нас було б ідеально найближче спілкуватися з Андрієм Садовим. Але, на жаль, з огляду на невідомі мені причин, вони ухвалили рішення, або не ухвалили жодного, щодо нас. Хоча ми відкрито розмовляли. І думаю, що тоді було б правильніше йти з ними одним списком. Але не вийшло.
- Це стало причиною того, що ви не закликали кандидатів у президенти від демократичних сил об'єднатися навколо Садового?
- Звісно, ні. Я всього лише закликав Андрія Садового, Анатолія Гриценка та Святослава Вакарчука самим вибрати, навколо кого об'єднувати свої зусилля. Я неодноразово з кожним із них зустрічався, у нас навіть були спільні зустрічі. Але я нікому не радив, кого потрібно підтримати. Радий, що вони нарешті самі визначилися. Я ж підтримав того, кого вони обрали. Якби це був Садовий, я б точно так відкрито виступив за нього.
- Ви до цього планували працювати з Вакарчуком, вірно?
- У мене не було жодних домовленостей з Вакарчуком. Це може підтвердити й сам Святослав.
- А для чого ви з ним тоді зустрічалися?
- Я його вже давно знаю. Ми іноді зустрічаємося, але про політику говоримо не весь час.
- А вам відомо, може зі слів Вакарчука, як відреагував Віктор Пінчук на рішення Святослава не балотуватися у президенти?
- Ні, я з ним це не обговорював. Мій порядок денний настільки інший, що обговорювати чиюсь реакцію мені нецікаво.
- Але ви не заперечуєте, що Пінчук готовий був фінансово підтримувати кампанію Вакарчука?
- Я взагалі остання людина, яка може про це щось знати.
- Але ж ви колишній журналіст і напевно володієте такою інформацією!
- По-перше, у мене не виникало питання щодо фінансової сторони, тому що я не є членом команди або керівником штабу. Якби я у них працював, то, звичайно, повинен був дізнатися, звідки фінансування.
По-друге, Святослав не став кандидатом в президенти, тому говорити зараз про фінансування якось дивно.
- Тоді до вас зустрічне запитання. Ви підтримали Гриценко як кандидата у президенти. І вам не цікаво, хто його фінансує?
- Працюючи над своїм проектом, я зрозумів, який необхідний рівень фінансування для того, щоб починати будь-яку кампанію. Я бачу активність Анатолія Степановича і можу сказати точно, що в порівнянні з іншими кандидатами, це фінансування в десятки й сотні разів менше. Звичайно, є люди, які його спонсорують. Але я їх не можу назвати. Можу тільки сказати, що серед тих людей і публічних компаній, які він мені назвав, точно немає олігархів або людей, пов'язаних з РФ. Серед них дійсно багато малого та середнього бізнесу, які трохи, але виділяють гроші.
- Геннадій Корбан є в цьому списку?
- Ми ніколи цього не обговорювали. І я про це чув тільки з медіа. Але якщо будуть якісь докази того, що Корбан фінансує, у мене виникнуть питання до Анатолія Степановича.
- Ви сказали виборцям, що Гриценко - це той кандидат, за якого потрібно голосувати. Але при цьому всі приховують, хто його фінансує. Це не логічно.
- А ви оцініть активність Гриценка. Якби кампанію фінансували люди з великими грошима, то вони не робили б цього в півноги.
Крім того, найбільша "валюта" на будь-яких виборах - це ефірний час. Немає жодного телеканалу, який запрошував би Анатолія Степановича на всі шоу, розповідав би з ранку до ночі, чим він займається.
- Чи правда, що під час запуску роботи штабу його фінансував Льовочкін?
- Я не стежив за кампанією від самого початку. Але я дуже сумніваюся, що Гриценко, основним капіталом якого є його репутація, пішов би на такий ризик з прагматичних і морально-етичних міркувань, погоджуючись на фінансове співробітництво з Льовочкіним.
І хочу зауважити, що насправді в будь-якому штабі про джерела фінансування знають одиниці людей.
- Але це ж ненормально.
- Це реальність. Тому про фінансування можемо міркувати або з відкритих джерел інформації, або за активністю кандидата. Я не входжу до штабу, тому я точно не з тих людей, які знають джерела фінансування.
- Навіть Світлана Заліщук нічого не розповідає?
- Думаю, Світлана не перебуває в тій частині штабу, яка займається організаційними питаннями. Під її контролем - міжнародна політика.
- Як щодо скандалів навколо Гриценка за час роботи міністром оборони, звинувачення його у продажах військової техніки за заниженими цінами і т.д.?
- Я вважаю, що це цілковита нісенітниця.
- Ви так вважаєте, як і колишній журналіст?
- Так, і як журналіст я вивчав ті матеріали, які підготувала тимчасова слідча комісія Верховної Ради. І якби там дійсно були порушення, правоохоронці вже б порушили кримінальні впровадження, в яких Гриценко був би фігурантом.
Друге. Ухваленням рішень щодо продажу подібних активів або майна в оборонній сфері не займається одна людина. Рішення очевидно узгоджуються з СБУ, яка на той момент була підконтрольна президенту Віктору Ющенку. Також з секретарем Ради нацбезпеки й оборони, яким короткий час за період роботи Гриценка міністром був Порошенко (з лютого по вересень 2005 року, - "Апостроф"). Це очевидно координується з міністром економіки і президентом. Тобто ці люди хочуть сказати, що вони не розуміли, що щось робиться не так?
Третє. Тепер питання, хто погоджував продаж оборонного майна, наприклад, в 2012 році, коли Гриценко вже не був міністром? Там, наприклад, стоїть віза та підписи тодішнього міністра економіки Петра Порошенка. Комісія чомусь впритул не бачить ці факти. А те, що бачить, не може конвертувати в кримінальну справу.
Я не є людиною, яка досконало знає матеріали справи. Але як журналіст і політик, точно можу сказати, що у цих людей нічого немає. А все інше - це спекуляції. І я б радив Анатолію Гриценку, незалежно від того, як закінчаться вибори, подати позов до суду і на генпрокурора Юрія Луценка, і на членів комісії, а також звернутися до СБУ для з'ясування всіх подробиць.
- А як вам команда Гриценка?
- Найбільша проблема в українській політиці в тому, що люди з великим досвідом у політичній боротьбі, це люди токсичні, які побували в багатьох командах. Тому потрібно шукати тих, хто не заплямував свою репутацію. У команді Гриценка якраз люди з гарною репутацією.
- Давайте візьмемо Миколу Катеринчука і згадаємо вибори до Київради в 2008 році. Йому закидали співпрацю з Леонідом Черновецьким, підігрування останньому під час голосувань…
- Я вважаю не зовсім правильним співпрацювати з будь-ким, хто мав відношення до Черновецького, Партії регіонів і т.д. Але це вибір Анатолія Степановича і його ж відповідальність. Я ж підтримав Гриценка, а не Катеринчука. А Анатолій Степанович, очевидно, підбирає собі ту команду, з якою йому комфортно.
- І яка буде використовувати всі старі методи...
- Я знаю, Гриценко не буде з цим погоджуватися.
- Якщо для вас Анатолій Степанович - ідеальний кандидат, чому ви не вступите до його партії "Громадянська позиція"?
- Я про це ніколи не думав. І ми зараз на етапі створення свого політичного проекту.
- А виходити з партії "ДемАльянс", членом якої ви є до цього часу, плануєте?
- Думаю, найближчим часом це питання буде вирішено.
- Цього року ви разом з Сергієм Лещенком, Світланою Заліщук і Олексієм Мушакою запустили новий проект - суспільно-політичні рух "Дій з нами". Дещо раніше про себе заявив ще один суспільно-політичний проект "Люди Важливі". Чим ви відрізняєтесь один від одного?
- А чому ми повинні щось із чимось порівнювати?
- Ви практично однаково себе позиціонуєте й намагаєтеся просувати ті ж цінності.
- Вважаю, що протиставляти або порівнювати некоректно. "Люди Важливі" - це наші партнери, однодумці, з якими я підтримую контакт.
- Навіть Антон Геращенко, який встиг там засвітитися?
- Не знаю, наскільки Геращенко в цьому проекті. Але він там робить свою роботу. Це їх рішення і їхня команда, не хочу коментувати.
- А як виборець повинен вас відрізняти, якщо і ви, і вони підете на парламентські вибори?
- Сподіваюся, що до виборів, у людей, які відстоюють наші погляди, не будуть питання, за кого голосувати. Можливо, на той час ми всі станемо єдиною платформою. Це головна мета.
- Який сенс створювати безліч проектів, аби потім об'єднуватися? Замість того, щоб відразу почати роботу, наприклад, у команді Гриценка.
- Прихід до будь-якої команди, де ти намагаєшся нав'язати свої погляди, передбачає якийсь опір, дискусію, що я вважаю неправильним.
Крім того, гадаю, що зараз у всіх молодих проектах, партіях стає зрозумілим, що самостійний прохід до наступного парламенту буде дуже складним. Окремо у всіх мало шансів. Але разом є величезний потенціал для мобілізації. Для цього потрібно, щоб люди самі це зрозуміли і тверезо оцінили свою нішу - скільки реально наших відсотків.
- І скільки?
- Це близько 10-15% аудиторії, яка розуміє цінності, що ми просуваємо.
- Чи ви не завищили собі цей відсоток?
- Ні, адже це не скільки ми наберемо на виборах. А на який відсоток готової до змін аудиторії ми розраховуємо.
- Мінібліц. Яке місце посяде Гриценко на виборах президента?
- Перше (сміється). Хоча я не готовий прогнозувати. Нас ще очікують безліч нових розслідувань і гучних заяв, картинка дуже сильно може змінитися.
- Якщо вам не вдасться знову потрапити до парламенту восени, чим будете займатися?
- Уже рік як я для себе вирішив, що прокинувшись наступного дня після виборів і потрапивши до парламенту, левову частку роботи присвячу правоохоронним органам та будуватиму партію для участі в місцевих виборах. Якщо я не опиняюся там, великий шматок свого часу приділю питанню Донбасу і буду продовжувати займатися юриспруденцією.
- А журналістикою?
- Це моє романтичне минуле.
