Уже другий тиждень поспіль парламент погрузнув у "тотальної українізації". Точніше - в розгляді правок до законопроекту "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Сам документ націлений на підтримку і захист української мови в умовах російської агресії.
Але замість належного удосконалення, проект закону став розмінною монетою в передвиборчій кампанії. Про те, чому більшість нардепів, підтримуючи законопроект на камери, не хочуть давати голоси, і чому майбутнє закону про мови безпосередньо залежить від виборів - у матеріалі "Апострофа".
За та проти
Законопроект про функціонування української мови в першому читанні був ухвалений ще в жовтні 2018 року. Вже на першому етапі голосування він спричинив чимало дискусій щодо пропонованих норм. Неодноразово його критикували за надмірне прагнення карати всіх тих, хто не використовує українську мову. Це стосується людей, які працюють у сфері обслуговування. Зокрема, й держслужбовців, знання мови яких має перевірятися.
Пропонується ввести нові норми і для друкованих ЗМІ, радіо, телебачення та кінематографа. Так, наприклад, газети й журнали повинні обов'язково публікуватися українською мовою, навіть якщо раніше вони виходили тільки російською. Те ж стосується радіо і ТБ - максимум мовлення державною мовою. У разі порушенні цих норм будуть виписуватися штрафи.
Чимало громадян і політиків підтримали даний законопроект, назвавши його важливим для держави документом. Інші розцінили проект закону, як переслідування російськомовних, чого, на їхню думку, не може відбуватися в демократичній державі. Втім, один із авторів документа, нардеп від "Народного фронту" Микола Княжицький не згоден з останньою думкою.
"У східних і південних регіонах близько 90% людей добровільно віддають дітей до українських шкіл. Але в побуті вони спілкуються російською. Ніхто їх за це не буде переслідувати і карати. Навпаки - держава створюватиме додаткові навчальні центри та фінансово допомагатиме організації навчання тих людей, які поки не знають української мови, але хотіли б її вивчити. Наприклад, в українській армії - половина російськомовних, але вони хочуть, щоб накази їм віддавали українською мовою", - заявляв Княжицький раніше.
Втрутилися вибори
І поки суспільство сперечається щодо необхідності подібного закону, документ став жертвою президентської кампанії. Останні пленарні два тижні перед першим туром виборів нардепи неквапливо розглядають кожну правку з 2082-х. До середини другого тижня вони навіть не пройшли половини всіх правок.
Найбільш активно "збити" законопроект націлені в "Опозиційному блоку", представники якого, незважаючи на розпад, в таких питаннях солідарні. ОБ себе позиціонує як захисник російськомовного населення. А здавати позиції перед виборами, де беруть участь і Юрій Бойко, і Олександр Вілкул, не можна. Тому нечастий гість парламенту Нестор Шуфрич в ці дні ходить до ВРУ як на роботу. За розглядом кожної правки він пильно стежить і ставить на підтвердження ухвалені комітетом. За відсутності 226-ти голосів повертається редакція правки першого читання.
Депутати "Блоку Петра Порошенка", лідер яких обіцяє захищати українську мову, публічно критикують дії "Оппоблока". Але не під запис визнають - до президентських виборів закон не буде ухвалений.
"Нещодавно Герасимов (голова фракції БПП, - "Апостроф") сказав, що зараз нічого ухвалюватися не буде. Швидше за все, після першого туру. Своїм він дав команду за цей час зібрати 300 голосів", - розповідає "Апострофу" співрозмовник у "Народному фронті".
За його словами, і самому Порошенку дуже вигідно відтягування. "У його інтересах, щоб до виборів нічого більше не розглядалося і не відволікало увагу", - припускає джерело, натякаючи на законопроект про незаконне збагачення, яке стоїть на порядку денному.
А в БПП нарікають на структуру документа. Мовляв, він складно прописаний, має величезну кількість посилань. І так в кожній правці.
"Навіть юристу дуже важко читати цей законопроект", - розповідає "Апострофу" один із депутатів БПП.
З таким настроєм важко доводиться і одному з авторів - Миколі Княжицькому. Він другий тиждень стоїть за трибуною, пояснюючи правки. Втім, у тривалому розгляді законопроекту його автор не бачить нічого дивного.
"Це нормальний процес, тому що правок багато. Очевидно, що частина депутатів спеціально затягують (голосування, - "Апостроф"), тому що не хочуть ухвалення цього закону", - пояснює нардеп.
Втім, джерело "Апострофа" з фракції НФ розповідає іншу історію: "Його (Княжицького, - "Апостроф") попросили не прискорювати процес".
До першого туру закону не буде
Наразі ж доля мовного закону цілковито "в руках" виборів, кажуть експерти.
"Цей закон значною мірою виконує функцію політичного позиціонування перед виборами. Він з одного боку важливий для президента, при цьому потрібен не фактом ухвалення, а процесом розгляду", - розповів в коментарі "Апострофу" політолог Петро Олещук.
За його словами, Порошенку важливо, щоб зараз політичний дискурс крутився навколо цього законопроекту.
"Тому що він головний представник патріотичного табору, головний противник Росії і захисник України. Для інших політиків, наприклад, Бойко, це теж шанс. Він зараз також у контексті цього закону один із головних ньюзмейкерів. Певною мірою розгляд цього законопроекту впливає на рейтинги кандидатів. Але поки важко сказати як", - зазначив Олещук.
Але є тут один важливий момент: якщо Петро Олексійович проходить до другого туру, то він, ймовірно, особисто наполягатиме на негайному голосуванні за підтримку і захист української мови, вважає Кость Бондаренко.
"Порошенко сподівається вийти до другого туру і сподівається, що цей мовний закон може принести йому певні політичні бали. І саме з цієї точки зору він робить все для того, щоб найближчим часом, до 31 березня, цей закон не був ухвалений, щоб він не розглядався, щоб "вхолосту" проводилися засідання Верховної Ради. А вже між першим і другим туром, якщо Порошенко пройде до другого туру, цей закон буде ухвалений, якщо не пройде, то його успішно поховають", - сказав Бондаренко в коментарі "Апострофу".
Крім того, кажуть експерти, Порошенко орієнтується не тільки на україномовних виборців. У ситуації, що склалася йому важливі голоси і російськомовних, але орієнтованих на Україну, громадян. Тому ухвалення закону про мови до виборів може негативно відобразитися на підтримці президента на голосуванні.
