Верховна Рада почала розглядати у другому читанні закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" 28 лютого. Закон закріплює, що єдиною державною мовою в Україні є українська, і вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави. Документом пропонується, зокрема, створити Національну комісію зі стандартів державної мови та запровадити посаду уповноваженого для її захисту.

Попередньо голова ВР Андрій Парубій прогнозував, що розгляд поправок може тривати близько тижня, але на середину березня закон досі не прийнято. Що заважає депутатам прийняти мовний закон, і чи так він потрібен зараз в Україні, в коментарі "Апострофу" пояснив політолог Кость Бондаренко.

На мою думку, правки мовного законопроекту так повільно розглядаються, бо це штучне буксування. Ми були свідками того, як ігнорувалися поправки, коли було треба прийняти той чи інший закон, і по одному дзвінку президента порушувався регламент, і закон приймався. Справа в тому, що для президента даний закон - це певна технологія, яка розрахована на період між першим та другим туром.

Порошенко сподівається вийти в другий тур і сподівається, що цей мовний закон може принести йому певні політичні бали. І саме з цієї точки зору він робить все для того, щоб у найближчий час, до 31 березня, цей закон не був прийнятий, щоб він не розглядався, щоб "вхолосту" проводилися засідання Верховної Ради. А вже між першим та другим туром, якщо Порошенко пройде у другий тур, цей закон буде прийнятий, якщо не пройде, то його успішно поховають.

Стосовно чуток, що наче в самому БПП це питання роз'єднало депутатів, скоріш за все, це так. Адже там теж є російськомовні депутати, також є люди із медіабізнесу, які чудово розуміють, що цей закон поставить хрест на їхньому бізнесі. Більшість правок мають косметичний характер, не думаю, що коли він буде прийнятий, він ліквідує всі дискримінаційні моменти.

Читайте: 100 років соборності: історики розповіли, як Україні не втратити державність

На рейтинг Порошенка це ніяк не вплине. Тому що довкола прийняття цього закону він вже піднімає хвилю, намагається показати, що проштовхує прийняття закону, а депутати буксують, ніяк не можуть його прийняти. Зараз він це все передав на поле Верховної Ради, і його совість, нібито, чиста. А коли вже цей закон буде прийнятий між першим та другим туром, то він вже витисне з цього всього максимум позитиву для власного піару.

Чи потрібний такий закон сьогодні? Я великий скептик цього закону. Я вважаю, що сьогодні українській мові нічого не загрожує, і українська мова має всі підстави, для того щоб сьогодні розвиватися. Питання мови мають вирішуватися шляхом порозуміння і ринкових механізмів: вільна конкуренція мов, вільний контент, а не штучно підтримувати мову.

Якщо подивитися на нинішній закон про мову, то він більш драконівський, ніж Емський указ, чи Валуєвський циркуляр у Російській імперії, чи міжвоєнне польське законодавство - почитайте тексти цих документів і почитайте законопроект, який пропонується. Українці, які протягом тривалого часу перебували в стані гнаної нації, яку постійно намагалися придушити, або намагалися різним чином придушити їхні права, досягши своєї державності, роблять ті ж самі кроки, які свого часу робили щодо них.

Сьогодні це питання саме роз'єднує українців, а не об'єднує, і грає не на користь України, а на користь тих чи інших політиків. А вони намагаються не стільки об'єднати народ та націю, як об'єднати свій електорат.