RU  UA  EN

Середа, 24 квітня
  • НБУ:USD 39.25
  • НБУ:EUR 41.90
НБУ:USD  39.25
Політика

Допомогти Збройним Силам України! Посилання для переказів

Погляд

Show must go on: хто ж переміг від розпуску Верховної Ради

Максим Степаненко про перший день президентства Зеленського

Максим Степаненко про перший день президентства Зеленського Фото: president.gov.ua

Володимир Зеленський буквально у перші хвилини свого президентства пішов у ва-банк, оголосивши про розпуск парламенту прямо під час своєї промови на інавгурації. Зеленський не залишив жодного шансу парламенту та уряду продемонструвати свою позицію щодо порядку денного, який ще тільки має запропонувати новий Президент України. Такі різкі політичні кроки Володимира Зеленського означають, що Україна, тільки-но оговтавшись після президентських виборів, вступає у новий період політичної турбулентності. Відкритим залишається питання, до чого це може привести в Україні, та хто є головним бенефіціаром такого рішення. Про політичні наслідки рішення Зеленського розмірковує політичний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Степаненко.

Політична воля однієї людини

В українському політикумі ще не охололи дискусії з приводу того, чи має Володимир Зеленський юридичні підстави для оголошення позачергових парламентських виборів, як новообраний президент оголосив, що він використовує своє право на розпуск парламенту через відсутність коаліційної більшості у Верховній Раді. Політична заява Зеленського не означає, що юридичні питання щодо (не)можливості такого кроку зняті. Зеленський же, бажаючи бути максимально несхожим на "старих" політиків, використав їх же улюблений метод – превалювання політичної волі над юридичними механізмами.

Риторика Володимира Зеленського у період між другим туром президентських виборів та проведенням інавгурації була доволі жорсткою, навіть як для нього. Всі заяви представників команди Зеленського давали підстави думати, що новий президент навіть не думає про варіант налагодження співпраці із чинним складом парламенту. З огляду на те, що "за" призначення дати інавгурації Зеленського на 19 травня проголосувало трохи більше двохсот депутатів, та 315 "за" компромісне 20 травня, можна припустити, що Зеленський мав би теоретичні можливості продемонструвати перші результати ще у партнерстві із чинним складом парламенту.

Риторика Володимира Зеленського в період між другим туром президентських виборів і проведенням інавгурації була досить жорсткою, навіть для нього Фото: president.gov.ua

Більше того, у парламенті неодноразово звучали меседжі щодо готовності окремих фракцій формувати нову коаліцію та новий уряд, який міг би відобразити зміну на політичних вагах і, у той самий час, залишити країну керованою. Але Володимир Зеленський націлений на "все та одразу".

Логіку Зеленського можна зрозуміти, він прагне якомога швидше капіталізувати свої політичні дивіденди від президентських виборів у парламентський рейтинг. Згідно з останньою соціологією, партія "Слуга народу" набирає найбільшу кількість місць у парламенті із електоральною підтримкою у 39%. Але такі соціологічні показники можуть виявитися "фантомом". Не слід забувати, що Зеленський станом на зараз ще не продемонстрував жодного рішення, яке могло бути зарахованим до його досягнень у якості президента. Отже, Зеленський продовжує продавати форму, не наповнену реальним змістом.

Читайте: Порівнювати­муть з Путіним: головні небезпеки розпуску Зеленським Верховної Ради

Як жити до "розлучення" із парламентом?

Після заяви Володимира Зеленського про розпуск парламенту навряд чи він зможе розраховувати на співпрацю із більшістю народних обранців. У ситуації, коли парламенту відверто "плюнули" на голову, не слід очікувати того, що до ініціатив Зеленського більшість нардепів буде лояльною. Дострокові парламентські вибори говорять лише про те, що тепер кожен буде "сам за себе", забезпечуючи власний порядок денний на виборах.

Відповідно, озвучені під час інавгурації ініціативи Зеленського щодо зняття недоторканості із нардепів, повернення кримінального покарання за незаконне збагачення та виборча реформа навряд чи будуть проголосовані. Натомість, протистояння "старих" політиків із новообраним президентом досягнуть свого піку, що означає лише одне – Україна в черговий раз входить у період політичної турбулентності. Привертає також увагу те, що Зеленський у своїй промові "забув" про закон про імпічмент, який він обіцяв своїм виборцям та який, швидше за все, підтримали б парламентарі.

До протистояння Зеленського із Верховною Радою також додається протистояння із урядом. "Уряд не вирішує наших проблем – уряд і є нашою проблемою", - цитував Володимир Олександрович 40-го президента США Рональда Рейгана. У сукупності із іншими елементами хейтспічу Зеленського на адресу Кабміну щодо доріг, пенсій, тарифів тощо, Зеленський відрізав для себе будь-яку можливість співпраці із Володимиром Гройсманом, який планує будувати свій похід до парламенту саме в образі своїх успіхів на посаді прем’єра.

Читайте: Розпуск Верховної Ради: перезапуск старої системи або нова криза в Україні

До протистояння Зеленського з Радою також додається протистояння з урядом Фото: president.gov.ua

Політичний хаос в Україні у міжнародному контексті

Перемога Володимира Зеленського на президентських виборах стала для наших міжнародних партнерів справжнім викликом. Справа у тому, що Зеленський є загадкою для українців, а для наших західних партнерів він взагалі поки що є суцільним знаком питання. Після заяви Зеленського щодо розпуску парламенту, міжнародні партнери України будуть бачити в Україні лише політичну турбулентність, протистояння між політичними силами та відсутність реальної роботи над реформуванням держави. Тобто Україна увійде у затяжний "барабанний дріб", який триматиме напругу як в середині країни, так і за її межами.

Проблем також додає те, що Україна оточена не лише "друзями". Російська Федерація неодмінно буде використовувати всі шанси, які відкриває для неї політична турбулентність в Україні. "Подивіться, в Україні знову все не гаразд, тож як вона буде реалізовувати Мінськ?", - полетять меседжі із РФ по всьому світу. Але є ризик того, що Україна втратить не лише дипломатичні позиції на міжнародній арені. Можна припустити, що РФ спробує також активізувати бойові дії на Сході України як "наслідок" політичної кризи у нашій державі.

Тож хто переміг?

Оголошення Володимира Зеленського про розпуск Ради стане головною медійною темою принаймні на декілька тижнів. Тож, увага ЗМІ та громадянського суспільства буде прикута саме до цієї теми. Натомість, не слід забувати, що у найближчий період Володимир Зеленський має здійснити свої перші кадрові рішення. Зокрема, слід уважно слідкувати за тим, хто буде призначений на керівні посади у Адміністрації Президента. Саме цей орган, найімовірніше, стане центром

Повернення в Україну Ігоря Коломойського, наявність наближених до нього людей у команді Зеленського та оголошення позачергових виборів дає можливості групі Коломойського стати драйвером політичних призначень та рішень під крилом у Володимира Зеленського. Це не означає, що сам Зеленський діє в інтересах Коломойського, але і він сам здатен на це, користуючись політичним гармидером у країні та оточенням Зеленського зокрема. Тож, слід уважно слідкувати не тільки за розвитком подій навколо позачергових виборів до ВР, але й кадровими рішеннями Володимира Зеленського.

Україна знову входить у період політичної турбулентності, яка не дає відповіді на питання, чим це закінчиться для держави. Від відповіді на питання, чи зможе "хаос" стати керованим та хто його контролюватиме, буде залежати майбутній розвиток України. Варто розуміти, що разом із Володимиром Зеленським у ва-банк йде вся країна. Але загрози для "одного" та "всіх" є неспівмірними.

Читайте також

Пошук "Патріотів": що НАТО пообіцяв Україні

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба приїхав в НАТО попросити ЗРК Patriot, що йому відповіли

Примара Трампа: як НАТО намагається допомогти Україні

На зустрічі глав МЗС країн — членів НАТО питання України — головне на порядку денному

Концтабір на окупованих територіях, що означатимуть для України вибори Путіна

Путін фальсифікував результати виборів 2024 року, щоб показати підтримку, зокрема й на окупованих територіях України