8 липня у Києві у Маріїнському палаці відбудеться 21-й саміт "Україна - ЄС". На ньому президент Володимир Зеленський зустрінеться з головою Європейської коміссії Жаном-Полем Юнкером та президентом Європейської Ради Дональдом Туском.
Такі саміти в форматі "Україна – ЄС" проводяться з 1997 року, вони вважаються найвищим рівнем політичного діалогу.Зустрічі відбуваються кожного року почергово в Україні та ЄС (у Києві та Брюсселі).На них розглядаються двосторонні або міжнародні питання, а також здійснюється загальний нагляд за виконанням Угоди про асоціацію Україна - ЄС. "Апостроф" розпитав українських та закордонних експертів, про що можуть говорити політики під час зустрічі.
Повернулися на 20 років назад
Підсумком кожного саміту є спільна заява, яка є зобов'язуючим документом та фіксує плани на майбутнє. Але останні кілька років саміти завершувалися без неї.
"Ймовірно, український МЗС раніше не міг забезпечити хоча б якогось консенсусу. Цього року спільна заява буде – вона уже погоджена, - повідомив "Апострофу" український дипломат Василь Філіпчук з посиланням на власні джерела. - На жаль, у цій заяві знову використовуються ті ж самі твердження щодо України, які були погоджені 20 років тому. Вони були зафіксовані у спільній стратегії ЄС щодо України і це був великий прогрес. Але за 20 років, навіть після Майдану і російської агресії ми бачимо ті ж самі формулювання".
За словами Філіпчука, українська дипломатія не може зробити серйозних кроків вперед.
Зокрема, у Спільній заяві, буде наголошено, що Європейський союз підтримує незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України у її міжнародно визнаних кордонах. Крім того ЄС висловить свою відданість зміцненню інтеграції України с ЄС на основі Угоди про асоціацію.
Новий небезпечний погляд на війну між Україною та Росією
Західні експерти переконані, що цього річ європейці мали б бути максимально жорсткими під час саміту у відношенні до Кремля. Головними тезами діпломатичних заяв мали б стати підтримання санкцій, тиск із вимогою звільнити 24 моряків та судна, відпустити інших політичних в'язнів.
"ЄС має закликати всі нації дотримуватися офіційної заяви України, що Кримські порти офіційно закриті. Паспортизація Донбасу – це ще одна зброя Кремля. ЄС має засудити це і розглянути способи, як обмежити визнання цих паспортів у ЄС", - говорить колишній командувач сухопутними силами США в Європі генерал-лейтенант (у відставці), експерт Центру Європейського політичного аналізу Бен Годжес.
З ним погоджується і депутат Європарламенту від німецьких партій "Союз 90/Партія Зелених" Ребекка Гармс.
"Паспортизація Донбасу – це відкрито організована анексія. Вона свідчить, що Путін не має наміру поважати Мінські угоди. Це питання, як і події у Керченській протоці мають бути на порядку денному в ЄС. Найбільш важливим рішенням була б потужна військова присутність сил НАТО і ЄС у Чорному морі", - сказала вона "Апострофу"
Як повідомили джерела "Апострофа", на саміті звучатимуть заяви про засудження дій Кремля, але нічого нового та більш категоричного ми не почуємо. Зокрема, в спільній заяві буде висловлено "рішуче засудження" порушення суверенітету та територіальної цілісності України, внаслідок збройної агресії з боку РФ, починаючи з лютого 2014 року; анексії Криму та Севастополю. ЄС готовий і далі не визнавати російські паспорти, які видаються на окупованих територіях, всупереч Мінським домовленостям. Крім того, Росію закликатимуть виконати зобов`язання та якнайшвидше звільнити 24 українських моряків та суда, захоплені у листопаді 2018 року. Також ЄС висловить свою глибоку стурбованість щодо ескалації у Керченській протоці та Азовському морі.
Нагадаємо, що цього року у Європі взагалі прослідковується тенденція поступок Росії з боку ЄС.
Першим "дзвоником" вже стало повернення делегації Росії до ПАРЄ на тлі якого Україна майже "заморозила" свої повноваження в Асамблеї.
На думку опитаних дипломатів, такі зміни пов`язані з тим, що Україна не пропонує чітко визначеної стратегії для міжнародних партнерів у тому числі щодо Донбасу.
"У нас немає цілісного бачення вирішення конфлікту на Донбасі. Як правило, ми від європейців вимагаємо якихось символічних речей", - вважає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Микола Капітоненко.
Не те, щоб європейці намагалися на полях саміту схилити Київ до вигідного для Кремля миру, але вони дають зрозуміти – від Росії виконання міжнародного права чекати не доводиться. Тому Україна має перестати бути пасивною і чогось чекати, вона має сама пропонувати ЄС виходи із кризи, доповнює експерт МЦПД.
Багато "батогів" та замало "пряників"
Що ж до виконання Угоди про асоціацію, то спільна заява міститиме багато вимог до України, багато стандартів, які ми маємо втілити. А ось перспектив Україні обіцяють вкрай мало, навіть у разі успішного виконання зобов'язань. Поки весь потенціал Угоди не буде вичерпаний, чекати чогось нового від ЄС і не варто, вважає Капітоненко.
Так за наслідками Саміту ЄС буде визнано європейські прагнення України. Але від України й далі вимагатимуть виконання всіх умов Угоди про асоціацію, не обіцяючи ніяких перспектив щодо членства у ЄС. Серед іншого, в спільній заяві міститиметься обіцянка виділити Україні другий транш макрофінансової допомоги у розмірі 500 млн євро, але за умови, якщо наша країна виконає всі умови співпраці з МВФ. Крім того, Україну зобов`яжуть й надалі боротися з корупцією, реалізовувати структурні реформи, здійснювати децентралізацію, тощо.
"Позиція України в Європі залежатиме не від керівників європейських інституцій, а від голів провідних європейських держав і їх урядів. У ЄС зараз більшої ваги набувають не наднаціональні органи, а саме позиції національних лідерів. Наше майбутнє з ЄС буде визначатися не єврочиновниками, а канцером Німеччини, президентом Франції, президентом Польщі, прем'єр-міністром Італії", - каже експерт.
На думку Ребеки Гармс, європейскі політики повинні бачити, що реформи йдуть не тільки в Києві, а й на місцях. "Про необхідність судової й юридичної реформа говорять уже давно, але це все ще ключова ідея. Поки не настане влада закону, іноземні інвестиції не прийдуть", - наголошує Гармс.
З іншого боку й Україні не завадило б змінити тактику. За словами Миколи Капітоненко, варто просити ЄС про підтримку в розбудові ефективних державних інституцій. "Адже Європа сама у цьому зацікавлена, це прописано у філософії Політики добросусідства – створити по периметру Євросоюзу зону економічного розвитку і процвітання. Такий прагматичний підхід забезпечив би більше переваг, ніж стара пісня про санкції і тиск на Кремль", - зауважив експерт.
Західний світ не розуміє, чого хоче Зеленський
Експерти сходяться на думці, що головною темою кулуарних розмов буде спроба європейців зрозуміти, чого прагне команда нового українського президента Володимира Зеленського
"З огляду на постійні невдачі Зеленського у міжнародній політиці, якщо він збереже той рівень зовнішньої політики, який існував при Порошенку – це уже буде успіх.. – каже виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. - Неодноразові заяви Зеленського і його офісу свідчать, що вони не мають конкретного плану, приймають рішення ad hoc".
Василь Філіпчук зазначив, що Зеленський "поки призвичаюється до своєї ролі". "Він з обережністю спостерігає, як його сприймають і що про нього думають, а не формулює плани і стратегії. До цього ще далеко", - вважає Філіпчук.
Він додав, що напередодні саміту в українському політикумі спостерігається тривожна тенденція – посилюються антиєвропейські настрої "через відсутність нових пропозицій щодо врегулювання конфлікту на Донбасі і через те, що ЄС починає шукати компроміси із Росією". Нові виклики свідчать про те, що останні кілька років українські еліти живили себе популізмом і самообманом, а зараз стикаються із жорсткою реальністю. Світом, якому вони поки не можуть запропонувати альтернативних сценаріїв.
