Новий склад Верховної Ради приступить до своєї роботи тільки 29 серпня, але вже зараз обрані народні депутати зайнялися робочими питаннями, в тому числі, переформатуванням парламентських комітетів. Правляча партія "Слуга народу" (СН) запропонувала скоротити їх кількість, що, на їхню думку, сприятиме ефективності їх роботи. Однак такі перетворення не влаштовують опонентів СН. Крім того, невідомо, чи будуть комітети завантажені роботою. Про те, як СН бере під контроль Верховну Раду, в матеріалі "Апострофа".
Партія "Слуга народу" отримала на позачергових парламентських виборах безпрецедентну підтримку виборців (43,16% голосів), побивши рекорд Партії регіонів (30% на парламентських виборах 2012 року). А це означає, що в найближчому майбутньому саме "Слуга народу" буде задавати тон всім внутрішньо- та зовнішньополітичним змінам в країні. Це стосується як діяльності Верховної Ради, так і питанню функціонування парламентських комітетів.
Вже на першій зустрічі робочої групи з підготовки роботи Ради IX скликання, глава партії СН Дмитро Разумков заявив про те, що в "Слузі" хочуть скоротити кількість комітетів з 27 до 22, а також ліквідувати спецкомісію з питань приватизації. Однак на зустрічі 15 серпня, представниками всіх політичних сил, які пройшли до парламенту - "Слуги народу", "Батьківщини", "Опозиційної платформи - За життя", "Голосу" та "Європейській солідарності", було прийнято рішення сформувати все-таки 23 комітета. Додався ще один комітет - з питань молоді та спорту. У VIII скликанні був такий окремий комітет, і в його віданні також були питання сімейної політики. У IX скликанні, питання сім'ї перекочували в комітет з гуманітарної політики.
Останній взагалі називають "монстром". У ньому сконцентровано безліч функцій, які раніше належали до інших комітетів. Так в нього майже повністю перейшли питання, пов'язані з медіа. При цьому профільний комітет з питань свободи слова тепер буде займатися тільки питаннями забезпечення свободи слова, прав громадян на інформацію, захистом прав і свобод працівників ЗМІ. Іншими словами, стане комітетом- "пустишкою", як його називають опоненти "Слуги народу". Гуманітарний комітет опікуватиметься питаннями аудіовізуального ринку, соціальними медіа та інтернет виданнями, молодіжною політикою, туризмом, рекламним ринком, кіноіндустрією і діяльністю кінотеатрів, театрами, музикою, фізичною культурою, адмініструванням коштів, отриманих від діяльності лотерей, а також низкою інших питань, які в минулому скликанні були поділені між кількома комітетами.
Очолити його планує екс-гендиректор 1+1, Олександр Ткаченко, близький до бізнесмена Ігоря Коломойського. За словами співрозмовників "Апострофа", пану Ткаченку близькі питання діяльності кінотеатрів, реклами та медіа. В майбутній Раді буде ще один комітет-"монстр". Йдеться про комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій в Донецькій і Луганській областях, Криму, нацменшин і міжнаціональних відносин. Раніше цими питаннями займалися три різних комітети.
Очолити гуманітарний комітет планує екс-гендиректор 1 + 1 Олександр Ткаченко
Ліквідували в новому скликанні й комітет з питань ветеранів. Саме через нього виникло найбільше суперечок. Наприклад, в партії "Європейська солідарність" (ЄС) закликали зберегти такий комітет. Тепер же цими питаннями опікуватиметься розширений комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Його "навантажили" питаннями "чорнобильців", громадян, які постраждали під час Революції Гідності, ветеранів АТО, проблемами пенсійного забезпечення та багатьма іншими. В інтерв'ю "Апострофу" Дмитро Разумков заявив, що це не ліквідація, а просто розширення повноважень комітету, які нададуть народним депутатам більше можливостей.
Як стало відомо "Апострофу", в "Слузі" вже зараз мають кандидатів на пост глав усіх комітети. "Партія має пропозиції на посади керівників комітетів, але остаточне рішення буде прийматися в рамках чинного законодавства - тобто, шляхом голосування депутатів під час сесійного засідання", - прокоментувала "Апострофу" член фракції СН Галина Янченко.
Однак в непублічних розмовах, називаються навіть прізвища. Наприклад, бізнесмена, близького до президента Володимира Зеленського, і 42-го номера в партійному списку Юрія Арістова, планують призначити на пост голови бюджетного комітету. 11-го номера в списку, Сергія Бабака розглядають в якості глави комітету з питань освіти та інновацій; 3-й номер, юриста Ірину Венедіктову висувають керівником комітету з питань правової політики та правосуддя; 8-й номер Анастасію Красносільську сватають на голову комітету з антикорупційної політики; 18-го номера у списку СН, Михайла Радуцького, також близького до президента Зеленського - на посаду голови комітету з питань охорони здоров'я, хоча раніше було відомо про те, що його кандидатуру розглядали на посаду міністра охорони здоров'я.
А ось опозиції "Слуга народу", за словами Галини Янченко, хоче віддати посади перших заступників і секретарів голів комітетів, а також крісло другого віце-спікера. Крім того, за словами Янченко, опозиція може отримати посади глав двох комітетів. За інформацією "Апострофа", це комітети з прав людини та "вихолощений" комітет зі свободи слова. Хоча за законом, у опозиції завжди було право очолювати контролюючі комітети, наприклад, регламентний та бюджетний. На регламентний комітет "поклали око" в "Опозиційній платформі". "Європейська солідарність" також хотіла делегувати свого представника, генерал-лейтенанта Михайла Забродського на посаду глави оборонного комітету, проте в "Слузі" на таке не згодні.
Крім того, в кожному комітеті буде монобільшість від "Слуги народу", оскільки згідно останнього проекту рішення, прийнятого на робочій групі, саме СН делегує в комітети найбільше своїх людей, решта ж партій нададуть по 1-2 представники, крім ОПЗЖ, яка в деяких комітетах матиме по три людини, й "Голосу", котрий в силу своєї малої чисельності, не буде представлений в шістьох комітетах.
Згідно з останнім проектом рішення, прийнятого на робочій групі, саме СН делегує в комітети найбільше своїх людей
Комітет з євроінтеграції скоротили до семи осіб, про що написала майбутній член фракції ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе у себе в Facebook. Скорочено до семи людей й комітет зі свободи слова, з чого випливає, що це питання не є пріоритетом нової владі. "Слуга" відправила багато своїх людей в найбільш "хлібні" комітети, на кшталт бюджетного та аграрного. Інші (політсили) будуть швидше статистами, оскільки секретар або перший заступник особливо ні на що не зможуть вплинути", - коментує "Апострофу" депутат в одній з нових фракцій.
Яка ж основна мета оптимізації комітетів? В СН кажуть, що більш насичена робота сприятиме більш високій ефективності. "Подібні рекомендації щодо скорочення комітетів відзначали в місії Пета-Кокса по внутрішній реформі та підвищенню інституційної спроможності Верховної Ради. При цьому, якщо порівнювати з Верховною Радою попереднього скликання, ми розширили предмети відання деяких комітетів таким чином, щоб вони відповідали найбільш актуальним питанням в Україні. Наприклад, комітет з прав людини був доповнений питаннями деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій в Донецькій, Луганській областях та в Криму ", - пояснює Янченко.
Але колишні колеги "Слуги" по парламенту вважають, що подібні ініціативи не сприятимуть ні ефективності, ні навіть економії коштів. Це просто ілюстрація того, як нова влада хоче і далі впроваджувати монопольний вплив на всі сфери. "Скорочення кількості комітетів - символічний жест, популярний серед виборців. Логічно, щоб основним критерієм при об'єднанні комітетів була величина завантаження. Наприклад, комітет з питань податкової та митної політики був одним з двох найбільш зайнятих. Тепер до нього вирішили приєднати ще й питання фінансів і банківської політики, і комітет буде перевантаженим. Економія на 4 персональних автомобілях для голів комітетів буде неістотною, а співробітники секретаріатів комітетів будуть перерозподілені в апараті", - міркує в розмові з "Апострофом" народний депутат VIII скликання Ігор Попов.
Також Попов згадує, що в попередньому складі парламенті з уже згаданої місією Пета-Кокса дискутували якраз щодо прав опозиції. Саме ці права в новому скликанні намагаються порушити. "Закон про Регламент вимагає квотного пропорційного розподілу таких посад між усіма фракціями. Комісія Кокса пропонувала використовувати для цього метод Д'Ондта. Мені більш справедливим здається метод Сент-Лагю. В цих методах (розподілу мандатів в парламенті) навіть найменша фракція має право на хоча б один портфель голови комітету ", - коментує Попов.
Але в прагненні отримати всю повноту влади СН, схоже, готова відсунути на задній план своїх партнерів по парламенту. Однак послуги цих партнерів незабаром можуть ще знадобитися "слугам народу", адже для того, щоб голосувати за ті ж зміни до Конституції, які анонсували в політсилі, однієї лише фракції СН буде недостатньо.
