Зеленський - перший президент, який почав виконувати Мінські угоди - Дмитро Разумков

В кінці серпня виповнюється сто днів з того моменту, як Володимир Зеленський став президентом України. Це перший період, після якого прийнято підбивати перші підсумки діяльності нового глави держави. Про те, що вийшло, чому не вийшло і що має намір робити команда Зеленського далі, в ексклюзивному інтерв'ю "Апострофу" розповів голова президентської партії "Слуга народу", ймовірний спікер Верховної Ради IX скликання, ДМИТРО РАЗУМКОВ.

- 27 серпня буде сто днів, як Володимир Зеленський - президент України. Вважається, що перші сто днів - це своєрідний "медовий місяць", після якого можна робити якісь проміжні результати. Як ви їх оцінюєте?

- Оцінювати реально сто днів не є можливим з однієї причини: для того, щоб повноцінно оцінити ефективність роботи того чи іншого чиновника або менеджера, найнятого українським народом, потрібно розуміти, які повноваження, функціональні обов'язки та інструменти йому були передані для реалізації поставленого завдання.

Сказати про те, що президенту не були передані всі ті повноваження, які у нього повинні бути - це не сказати нічого. Ні міністра оборони, ні генерального прокурора, ні голови Служби безпеки, тільки виконуючий обов'язки (причому, досить непогано виконуючий), ні міністра закордонних справ. Йде саботаж з багатьох напрямків. Абсолютно неконструктивна, на мій погляд, позиція Верховної Ради, далеко не завжди присутнє взаєморозуміння з кандидатами в міністри, багато чого іншого. Тобто, він знаходився в досить такому антагонічному стосовно нього оточенні, а тому оцінювати його работу повноцінно, напевно, важко.

Проте, український народ зробив проміжну оцінку його діяльності під час парламентської виборчої кампанії, проголосувавши за партію "Слуга народу". Якщо ми з вами подивимося результати Володимира Зеленського в якості кандидата в президенти і результати на парламентських виборах, то медовий місяць, про який ви згадали, має дещо іншу тенденцію, не спадаючу, а навпаки, зростаючу, особливо в тій же Львівській області. Відповідно, довіра до президента і до його команди зростає.

- Тільки навряд чи це можна назвати довірою до президента. Скоріше загальним протестом по відношенню до старого політичного режиму.

- Одне іншому не суперечить. Довіряючи йому, люди розуміють, що він та його команда можуть зробити те, про що заявляють. Це абсолютно взаємопов'язані між собою речі.

- Тим не менш, давайте поговоримо про конкретні речі. Руслан Стефанчук говори, що план на перші сто днів у президента є, але публічно його, на жаль, ніде не публікували. Що з цього плану зроблено?

- "План ста днів" - це придумана технологічна штука, яку завжди використовували, намагаючись показати свою ефективність, а також іноді показати неефективність роботи опонентів. Президент не приходить на сто днів. Президент приходить на той термін, який йому відведено Конституцією. Зрозуміло, що є якісь проміжні моменти, але результати його роботи на цій посаді ми побачимо пізніше, значно пізніше.

- Давайте тоді про кадрову політику поговоримо. Чи є зараз кандидатури на всі міністерства?

- Кандидатури на всі ключові міністерства є. Але якщо ви хочете їх зараз від мене почути, то, на жаль, цього не станеться. У будь-якому випадку, залишилося чекати недовго. Вже скоро ми побачимо нового прем'єр-міністра. А в його прерогативі - запропонувати парламенту той склад Кабінету Міністрів, який буде ефективний для держави, і я думаю, що парламент разом з президентом прийме відповідне рішення, а ми нарешті побачимо консолідовану позицію різних вертикалей влади, які зможуть ефективно реалізовувати поставлені перед нами завдання.

- Реформа Кабінету Міністрів передбачається? Чи будуть скорочуватися або укрупнюватися якісь міністерства?

- Я думаю, що так. Ми це зробимо в парламенті щодо комітетів. Ми їх значно зменшили, фактично на чотири комітети і ще плюс спеціальна комісія з приватизації. І я думаю, що це правильне рішення.

- Чому ж?

- Наплодити комітети для того, щоб роздати керівні посади своїх колегам - це, звичайно, красиво, але абсолютно неефективно з точки зору державного управління. Питання не в кількості структур, які займаються вирішенням проблем, а в кількості вирішених питань. Я вже мовчу про скорочення бюджету, який буде витрачатися на ці комітети. Краще їх пустити або на зарплати хлопцям, які там працюють, або ж на інші потреби держави. Сьогодні таких питань предостатньо.

- Але чи не означає це, що на комітети ляже ще більше роботи і вони просто загрузнуть в своєму бюрократичному процесі?

- Не думаю, що вони так вже сильно були завантажені роботою. У мене навіть є розкладка по тому, хто скільки законів прийняв за свій термін роботи.

- Опоненти в деяких партіях заявляють про те, що комітету з гуманітарної політики, який очолить Олександр Ткаченко, хочуть віддати питання, пов'язані з гральним бізнесом. Чи так це?

- Ні це не так. Управлінню питаннями адміністрування лотерей, а там немає грального бізнесу, там саме лотереї, варто підняти ті предмети відання, які будуть належати тим чи іншим комітетам і все стане зрозуміло. Вони залишатимуться, як і належить - в податковому, фінансовому і митному комітетах. Ресурси, які будуть отримані в рамках діяльності лотерей, будуть пущені на спорт - це так. Але за станом на сьогодні було прийнято рішення, що буде окремий комітет з питань молоді та спорту і це питання залишиться в предметі його відання. Тому це або маніпуляція, або незнання предмета.

- З приводу комітету з питань ветеранів: чи буде він все-таки ліквідований?

- Він не ліквідований, це знову-таки політичні ігри і мені б дуже не хотілося, щоб хтось за допомогою ветеранських організацій будував політичні конструкції, і я намагався в цьому переконати колег. Всі питання, які перебували у віданні комітету з питань ветеранів, переведені в компетенцію комітету з соціальної політики.

Фактично, у нас зараз з'явиться комітет, який буде називатися так: комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Повноваження комітету раніше були розширені і доповнені, а можливостей у народних депутатів, які будуть працювати саме в цьому комітеті, буде набагато більше. З іншого боку, коли ми спілкувалися з нашими колегами з представниками ветеранських організацій, вони нарікали на те, що робота комітету дійсно залишала бажати кращого. Так, вони пропонували, щоб це таки був окремий комітет, але вони й визнавали, що питань було багато. Питання ж не в назві і кількості комітетів, питання в ефективності вирішення проблем і завдань, які стоять перед ним.

Я думаю, що потрібно створювати структури не для того, щоб призначати своїх людей на ті чи інші позиції, а потрібно створювати структури, які будуть ефективно вирішувати проблему. Саме тому ми пішли таким шляхом - з одного боку об'єднавши, а з іншого боку, розширивши повноваження для комітету.

- Але тепер комітет будуть займатися питаннями і інвалідів, і ветеранів АТО, і знову-таки буде завалений роботою. Може дійсно є сенс залишити окремий комітет з цих питань?

- Ми можемо взяти з вами перелік комітетів, які були затверджені, і я готовий з вами посперечатися, що в кожному з них ми знайдемо питання, які будуть пов'язані з ветеранами. Так само, як і по багатьом іншим проблемам. Не буває так, щоб в одному комітеті були замкнуті питання тільки однієї сфери. Вся справа в бажанні народних депутатів займатися цією тематикою, а воно є, і в тому, чи зможуть колеги з різних комітетів спільно вирішувати поставлені перед ними завдання. З урахуванням того, що ми будемо мати велике представництво в кожному комітеті, я думаю, що ми зможемо впливати на ці процеси і ефективно реалізовувати ту політику, яка буде імплементуватися на рівні держави.

- А міністерство з питань ветеранів - чи буде воно ліквідовано?

- Зараз важко сказати, які міністерства будуть скорочені. Я думаю, це більше до пропозицій майбутнього прем'єр-міністра, але я вважаю, що кількість міністерств потрібно скорочувати.

- А які на вашу думку міністерства зайві? Міністерство інформаційної політики, міністерство з питань окупованих територій?

- Питання не в зайвих міністерствах, у кожного міністерства є важливі функції. Якщо ми говоримо про міністерство інформаційної політики, то його створення не вирішило проблему. Ви як представники ЗМІ прекрасно це розумієте. А якщо ми говоримо про питання національної безпеки, то ситуація аналогічна. Тобто ми створили міністерство, призначили міністрів, створили структуру, виділили бюджет. Але це як в старому анекдоті про таксі "Вам шашечки чи їхати?", Так ось це з цієї ж серії.

Що важливіше: створити міністерство, яке не працює або створити структуру, яка не буде називатися міністерством, буде функціонувати в рамках того чи іншого міністерства, але здійснюватиме реальну політику в реалізації поставленого завдання. Я думаю, що друге. Дивіться, створили міністерство тимчасово окупованих територій, це важливе питання, правда, але питання в міністерстві або в тому, хто там працює? Або в тих людях, яких призначили заступниками міністра, а вони крадуть. Хоча я це і не з крадіжкою порівнюю, а з тим, що відбувалося в "Укроборонпромі", це не крадіжка - це мародерство. У країні, яка воює - це мародерство. І мені іноді шкода, що у нас не діють закони воєнного часу відносно таких персонажів. Особливо тих, які так завзято розповідають про те, як вони люблять Батьківщину на ефірах, а потім беруть хабарі по півмільйона доларів. Тому тут справа не в назвах, а у внутрішньому стрижні тих людей, які будуть цим займатися.

- Руслан Стефанчук анонсував 300 законодавчих ініціатив від "Слуги народу". Чого стосуватимуться ці ініціативи і як ви будете домагатися ефективності? Адже, більшою мірою ми маємо проблеми не в розробці законопроектів, а в їх виконанні.

- Нам буде простіше, я на це сподіваюся. У нас є більшість у Верховній Раді, але ми готові співпрацювати з різними політичними силами, які теж пройшли в парламент і які обіцяли зробити те ж саме, що обіцяли зробити ми в рамках виборчої кампанії. Наприклад, зняття депутатської недоторканності. Ми про це говорили, "Голос" говорив, "Батьківщина", "Європейська солідарність", тобто, у нас вже більше 300 голосів.

- Але не всі у вашій партії за це, багато мажоритарників, наскільки нам відомо, проти.

- Я не зовсім розумію, що таке бути "проти зняття недоторканності", якщо народні депутати розповідали це своїм виборцям під час виборчої кампанії.

- Маніпулювали значить, у нас під час кампаній це часто відбувається.

- Ні, у нас не будуть маніпулювати.

- Ви будете їх карати?

- Ну, що значить карати? Вони йшли з цими обіцянками на вибори. Це обіцяла партія "Слуга народу", всі підписали меморандум про таку позицію, дискусія внутрішньопартійна може бути, нічого в цьому поганого немає. Ти можеш відстоювати свою позицію, але є базові речі, які ми обіцяли людям, якщо ми їх не зробимо, то будемо такі ж, як і всі інші партії.

- На рівні керівництва партії обговорюються якісь штрафні санкції стосовно тих депутатів, які не будуть підтримувати ініціативи партії?

- Це не ініціативи партії, це ініціативи громадян України, які проголосували за цих народних депутатів, яким потім потрібно буде ходити в своїх округах та дивитися людям в очі. Вони ж звідти нікуди не поїдуть. У нас немає закордонного виборчого округу на Мальдівах і я слабо собі уявляю, як вони будуть це пояснювати людям.

Якщо ми говоримо з вами про покарання, то воно повинно бути за інші речі. Наприклад, за кнопкодавство, ми пропонуємо ввести мало не кримінальну відповідальність за такі дії, або високі штрафні санкції, або покарання, аж до втрати мандата. Ми пропонуємо і такий формат, якщо людина займається бізнесом, то ми не проти, тільки нехай він тоді залишить Верховну Раду і далі займається своїм бізнесом. Тому що не виходить займатися і тим, і тим одночасно, особливо коли деякі народні депутати вважатимуть, що країна - це їхній особистий бізнес, так бути далі не повинно.

- Тоді для всіх повинен бути якийсь зрозумілий механізм. Як це реалізовано в Європі, наприклад.

- Зрозумілий механізм, це коли в рамках чергової сесії ви не відвідали 30% пленарних засідань і засідань комітетів, тоді автоматично втратили мандат. Я зараз навіть не про цифри - 10,15,20 відсотків, це обговорюється, а про сам принцип. Зрозумілий механізм? Дієвий?

- Наскільки дієвий покаже час.

- Але ми ж бачимо, як зараз працює Рада - ніхто туди не ходить. Якщо не ходиш - залишився без мандата. Якщо людина зайнята, то нехай і далі цим займається і не заважає працювати іншим.

- Але у вас у фракції достатньо багато бізнесменів. Наприклад, Юрій Аристов - ресторатор, у нього є рибні ресторани.

- Дивіться, і у мене є бізнес, і у Зеленського був бізнес. Питання ж не в бізнесі і не в тому, щоб приходити без активів за плечима, а питання в тому, що ти будеш робити далі. Зеленський був керівником "95 кварталу". Але зараз він президент країни і вже не займається управлінням "95 кварталом", а ходить на ту роботу, на яку його найняли.

Ви згадали про Арістова, так він великий бізнесмен, який займався морепродуктами і ресторанами, і я не бачу в цьому нічого поганого. Людина, яка зробила себе сама. Питання ж не в тому, що у нього було та що він робив, а в тому, що він буде робити і повірте мені, він буде займатися роботою у Верховній Раді.

- Тобто, він віддасть бізнес в управління?

- Я не знаю, як це буде відбуватися з юридичної точки зору, я думаю, вам краще звернутися до нього з цього питання. Я говорю про те, що він буде ефективно виконувати функції народного депутата від партії "Слуга народу".

- Все-таки ви можете назвати перші п'ять-десять з 300 ініціатив "Слуги народу"?

- Зняття депутатської недоторканності, покарання за кнопкодавство, покарання за прогули, цілий блок економічних ініціатив, які будуть запропоновані майбутнім Кабінетом міністрів, зміни, пов'язані з політичною реформою, які теж необхідні, закон про тимчасові слідчі комісії, закон про імпічмент. Це саме те, про що говорять: "от, Зеленський не підписав закон". Так правильно зробив, що не підписав, тому що у нас повинні бути окремі закони по таким важливим речам. Ми все накидаємо в один закон, а потім не знатимемо, як це застосувати. Це і спробували зробити, вклавши питання імпічменту в закон про тимчасові слідчі комісії, а ми вважаємо, що це повинен бути окремий документ. Саме тому, я думаю, буде прийнятий закон про імпічмент. Багато лякали, що ось вони прийдуть і не будуть вносити закон про імпічмент, а це була одна з перших ініціатив, які пролунала від Зеленського і яку подали до парламенту.

- Ви вже кілька разів згадали про зняття недоторканності, а чи не вважаєте ви це передвиборчою маніпуляцією, враховуючи те, що в багатьох країнах Європи недоторканність існує...

- Не існує в країнах Європи недоторканості. У них існує депутатський імунітет, а у нас написано недоторканність. І вона не тільки написана, вона такою і є. Різниця в тому, що там народні обранці захищені за свою політичну позицію, а у нас вони захищені від усього - вони в колбі. Чого людей боятися? Тим більше, була проведена судова реформа, тому які проблеми можуть бути? Виникла якась ситуація, все дружно прийшли в суд і відстояли свої права.

- Але може є сенс залишити такий імунітет?

- Є депутатський імунітет у журналістів?

- У нас взагалі ніякого імунітету немає.

- А скажіть, чи робите ви більше роботи, особливо якщо взяти ваших колег-розслідувачів, ніж багато інших структур, органів і, напевно, народних депутатів?

І приведіть мені приклад, кого з народних депутатів намагалися притягти до відповідальності за його політичну позицію?

- Попереднє скликання немає сенсу розглядати, позаминуле - тим більше, але у нас є унікальна ситуація, коли більшість людей - не з політики приходять і їм потрібно не боятися за своє життя, виступаючи на трибуні.

- Ми пропонуємо зняти депутатську недоторканність, але ні в якому разі не намагаємося зазіхнути на свободу слова. Виступ з трибуни - це твоя позиція - будь ти народним депутатом або експертом. Я виступав на ефірах, і говорив те, що я думаю. Так, зі мною не погоджувалися, але ніхто не намагався на мене "наїхати". І на вулицях, і вдома, і на ефірах ми обговорюємо ті теми, які вважаємо за потрібні та відстоюємо свою позицію. Народний депутат, як і будь-який інший громадянин України має право на свою позицію і за це не повинно бути ніяких переслідувань. А ось коли народний депутат йде у Раду для того, щоб отримати імунітет і заробляти з цієї позиції, для того, щоб кришувати свій бізнес або бути недоторканим, або, коли на заводі вішаються таблички "приймальня народного депутата", то про що ми тоді ведемо розмову?

Мені кажуть, що ось тепер кожен поліцейський зможе зупинити і затримати народного депутата. Теоретично так, але тоді потрібно буде щоб і поліцейський пояснив, навіщо він це зробив. Якщо він це зробив правомірно, значить він вчинив правильно, а якщо він це зробив для того, щоб народний депутат на засідання Ради не потрапив, значить він перевищив свої посадові повноваження і теж повинен відповідати. Всі повинні відповідати за свої дії та бездіяльність. Закон повинен бути один для всіх, а не для всіх в цій країні, мінус 424 народних депутата.

- А як боротися з некомпетентністю? Було багато жартів після навчання в Ріксосі, але якщо говорити серйозно, то багато тих, хто прийшов в Раду дійсно не знають основ законотворчої роботи.

- Чому ж вони отримали такий відгук суспільства за результатами виборів? Про Ріксос дуже багато було розмов, але я не бачу нічого поганого, коли люди вчаться. І я вчуся, і ви вчитеся.

- В одному з ефірів "Право на владу" один з ваших мажоритарників Роман Грищук, коли його запитали з приводу закону про столицю і про ситуацію з Віталієм Кличком, відповів щось абсолютно незрозуміле, тому що був абсолютно не в темі. Є базові речі, пов'язані з політичною і законотворчою діяльністю, які депутат просто зобов'язаний знати.

- Знаєте, я теж навчався в Ріксосі, щось я знав, чогось - ні, але я не соромлюся про це говорити. Ми не можемо знати всього, але бажано, щоб наші знання були більш широкими. А наші опоненти краще б не меми малювали, намагаючись пожартувати, не завжди, до речі, успішно, а самі повчилися. У 2014 році теж прийшло багато нових народних депутатів, але ніхто не додумався дати їм базові знання, яких можливо у них немає, тому що вони раніше не були в політиці. Там немає логарифмів, не треба писати програми та бути айтишником, там треба розуміти, як це працює, навіщо ти це робиш, і мати певні знання в тих чи інших сферах.

У кожного є свій бекграунд та знання в певній сфері, у когось вони ширші, у когось менші. Але ви говорите "повинен знати". Є речі, які може знати Роман, але не знаємо ми з вами, а є той, хто більш компетентний в питаннях столиці. Я був на цьому ефірі. Якщо чесно, я не пам'ятаю деталей тієї розмови, але мені здається, що Роман відповів досить правильно.

- Або точніше - дуже обтічно.

- Це ваша особиста думка, яку потрібно, звичайно, враховувати та чути, але моя думка теж має право на існування.

- Ви торкнулися теми реформування столиці, у вас є розуміння як її реформувати?

- Я думаю, що реформувати потрібно не тільки столицю. Дуже багато галузей потребують реформування і не тільки в місті Києві. Тому в рамках одного інтерв'ю це обговорити неможливо.

- Чи буде внесений новий закон про столицю? Тому що Стефанчук сказав, що можна почекати, а Володимир Гройсман важає, що треба вносити новий закон найближчим часом. "Слуга" внесе?

- Ми подивимося, тому що за станом на сьогодні ця законодавча ініціатива ще не до кінця відпрацьована. Коли буде консолідована позиція в тому числі і в партійному комітеті, ми будемо приймати рішення.

- Ваша думка, як політика: чи не вважаєте ви, що ситуація з Віталієм Кличком була досить брудною? Що все це було зроблено через амбіції певної людини в офісі президента, щоб призначити свою людину замість Кличка?

- Тут немає підходу в плані персоналій або щоб знайти комусь застосування. Завдань і фронтів для роботи більш ніж достатньо, тому це точно не носило якийсь персональний характер. Це питання стосується глобальної трансформації, яку потрібно буде робити і не тільки в Києві.

- А у вас є в команді людина, яка буде більш ефективним, ніж Кличко?

- Упевнений, що є більш ефективні, ніж Кличко.

- Хто?

- Мені, напевно, зараз буде некоректно виділяти когось з дуже великої нашої команди. Можливо, ви задаєте питання щодо наших депутатів, а я хотів би сказати, що наша команда набагато ширша. Я думаю, що наша команда - це ті 73%, які проголосували за Зеленського під час президентських виборів. Я думаю, що коли вся країна буде єдиною командою і буде працювати в інтересах держави, то ситуація зміниться.

- Але при цьому в інтерв'ю "Комерсанту" ви сказали, що відчуваєте кадровий голод, а зараз говорите, яка у вас велика команда.

- Кадровий голод, звичайно, буде відчуватися. Завжди є проблема в кадрах, але це не означає, що ми не зможемо вирішити цю проблему. Ви прекрасно розумієте, що під час реформ це одне з ключових завдань - підібрати правильних людей на вакантні або не вакантні посади. Але це не означає, що не має вирішення проблеми. І ми її вирішимо.

- Тоді з приводу кадрів. Чи визначилися ви вже з кандидатурою прем'єра? Нам відомо, що зараз залишилися Олексій Гончарук та Владислав Рашкован.

- Я думаю, що в перші дні роботи ВРУ новий глава уряду буде обраний та запропонує своє бачення з приводу кандидатів в міністерства.

- Це буде хтось з команди президента?

- Команда президента - це дуже велика кількість наших з вами співгромадян. Того, хто займе вакантні посади, ми побачимо в найближчому майбутньому. Я впевнений, що це буде компетентна людина, яка відповідатиме тим вимогам, які були озвучені Володимиром Зеленським.

- Хто очолить фракцію "Слуги"? Давид Арахамія?

- Визначатися, хто очолить фракцію буде фракція. Але за станом на сьогодні є велика підтримка саме Давида Арахамії.

- Але є інформація, що у фракції його підтримують далеко не всі.

- Можете назвати, хто саме?

- Наприклад, Олександр Дубинський, який конфліктував з ним в ефірі "Право на владу" щодо ринку землі і не тільки.

- Це нормальна ситуація, коли відбувається внутріпартійна дискусія. Ми не бачимо в цьому нічого поганого.

- Але це було більше схоже на наїзд, ніж на дискусію.

- У Олександра Дубинського є свій стиль ведення дискусії, назвемо це так. Важливо, щоб всі народні депутати, які пройшли від партії "Слуга народу" і не тільки від цієї партії, консолідовано працювали в інтересах своїх виборців і громадян України.

- А чому вибрали саме Арахамію? Мова була про те, що він знає, як керувати великою кількістю людей - це справді так чи є інша причина?

- Це один з аргументів чому Арахамія міг би бути головою фракції. Я не бачу в цьому протиріччя.

- А ви себе в кріслі спікера бачите? Тому що саме вас називають основною, якщо не єдиною кандидатурою.

- Питання не в тому, хто в якому себе кріслі бачить. Питання в тому, хто де буде ефективним. За станом на сьогодні була пропозиція від партії рекомендувати мене на посаду голови ВРУ, але рішення буде прийнято в залі Верховної Ради в день відкриття.

- А як ви відчуваєте, ви будете ефективним на цій посаді?

- У мене є певні знання, досвід. Мені здається, я зміг би впоратися з поставленим завданням.

- Які помилки вашого попередника на цій посаді ви можете назвати?

- Я думаю, що помилок у нас у всіх буває багато. Щодо помилок, ми активно дискутували в рамках виборчої кампанії і називали їх. Зараз вже мова не про помилки, а про те, що будемо робити ми в новій Раді.

- Наприклад, були нескінченні сигнальні голосування, чи збережеться така практика в наступному скликанні?

- Я докладу максимум зусиль для того, щоб не було порушень регламенту. Мені кажуть: пообіцяйте, що цього не станеться. Різні бувають ситуації. Правила дорожнього руху ми теж іноді порушуємо не спеціально, тому дати 100%, що цього ніколи не буде ... Не хочеться людей обманювати, але потрібно прикладати максимум зусиль, щоб цього не було - це правда.

- З приводу кандидатур на посади віце-спікера, і другого віце-спікера. Наскільки ми знаємо, це буде Руслан Стефанчук і Юлія Клименко з "Голосу". Це тому, що в "Слузі" хотіли б бачити на цій посаді жінку?

- На посаді першого віце-спікера партія пропонує Руслана Стефанчука, а посада віце-спікера буде запропонована іншим політичним силам. Хто саме це буде - залежить від них, виходячи з їхніх пропозицій. Тоді ми будемо приймати спільне рішення.

- Обговорення кандидатури Клименко було?

- Зі мною - ні. Нам поки не надходили пропозиції від наших колег по парламенту про те, кого вони від кожної політичної сили будуть рекомендувати віце-спікером.

- Також піднімається питання про діяльність опозиції. Чи потрібен закон який би регулював їх діяльність?

- Я вважаю, що закон про опозицію повинен бути. Інше питання, чому він досі не був прийнятий, але це питання не до нас. Це тривалий процес, він (закон) завтра не з'явиться. Але такий закон потрібен для того, щоб опозиція теж несла відповідальність за свою діяльність, оскільки у нас опозиційні політичні партії не завжди налаштовані конструктивно в парламенті. Вони або просто огульно критикують, не пропонуючи альтернатив, або ж просто не роблять нічого, чекаючи, поки владу можна буде поміняти. А з урахуванням того, що всі отримують зарплату з бюджету України, то всі повинні працювати в рамках Верховної Ради - як влада, так і опозиція. Я розумію, що існує ще об'єктивна реальність, тому що парія влади не чує деякі пропозиції від опозиційних сил. Але у нас інший підхід.

- Щодо реформи Конституції. Наскільки нам відомо, в партії є проект, який передбачає наявність двопалатного парламенту, введення префектів, укрупнення районів, розширення децентралізації.

- Децентралізація, як така - це правильна реформа, як мені здається. Є дискусійні моменти, які можливо вимагатимуть коригування, але сам підхід до цієї реформи я вважаю правильним. Тому якщо ми говоримо про цю реформу, то я думаю, що вона повинна тривати. Щодо змін до Конституції, то навіть зняття депутатської недоторканності - це теж зміна до Конституції.

І дострокове припинення повноважень народного депутата - це теж зміна до Конституції, а також інші речі, які нам доведеться коригувати для того, щоб це запрацювало.

- Це дрібниці в порівнянні, наприклад, з особливим статусом регіонів, який згідно з цим проектом, передбачається для всіх областей. Крім того, це частково одна з вимог Мінських угод. Чи справді такі зміни готуються?

- Зараз ці пропозиції в Раду вноситися не будуть. Про якісь глобальні трансформації в цій сфері мова сьогодні теж не йде.

- А такі зміни взагалі потрібні?

- Не можна говорити - потрібні чи не потрібні. Завжди дуже просто відповісти на це питання, але треба сідати та розбиратися з кожною проблемою чи темою. Завжди є свої плюси та свої мінуси. Головне, щоб будь-які рішення, які приймаються ВРУ і не тільки нею, були на благо нашої держави.

- Як тоді виконувати Мінські угоди, якщо зараз це несвоєчасно?

- Я думаю, що Мінські угоди потрібно виконувати особливо в рамках тієї послідовності, яка в них прописана, і я скажу, що Зеленський - перший президент, який почав їх виконувати, я маю на увазі, розведення військ біля Станиці Луганської та припинення вогню. Поки це, на жаль, точково і ми бачимо, що знову порушується перемир'я, але я сподіваюся, що цю практику ми зможемо використовувати й розширювати на всю територію лінії розмежування.

Тому що це як раз перший і другий пункт Мінських угод, а я завжди казав, що Мінські угоди не такі вже й погані. Це майстер-план верхнього рівня і по ньому можна було б пройти, якби всі сторони мали бажання його реалізовувати. Українська сторона має велике бажання, щоб в нашій країні настав мир і наші території знову стали нашими. На жаль, таке не можна сказати про всіх учасників цього процесу.

- Що з приводу закону про мови?

- Статус української мови не змінюється.

- А як щодо другого регіонального?

- У нас ще є десята стаття Конституції, яка нікуди не поділася. У нас є європейська хартія про мови, у нас є підходи, які ми сповідуємо і які ми декларували раніше. Ми їх будемо впроваджувати в життя. Якщо ми говоримо про розвиток української мови, то це необхідно, але методи реалізації повинні бути іншими, ніж вони використовувалися зараз. Ми вважаємо, що потрібно було підходити з точки зору створення умов для розвитку. Тобто, використовувати метод пряника, а не батога. У нас, на жаль, частіше намагаються йти за методом батога. Потім, якщо вистачає розуму, то переходять на інший механізм досягнення мети.

- Коли Рада займеться призначенням нового генпрокурора?

- Як тільки буде така можливість у Верховної Ради. І я точно можу сказати, що генпрокурор буде новий.

- Нова кандидатура - це Руслан Рябошапка? Його ім'я називав в інтерв'ю "Європейської правді" тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор, значить, у нього є підтримка Заходу?

- Руслан був би гарною кандидатурою, але я впевнений, що є й інші люди, які могли б претендувати на цю позицію. Але це все-таки прерогатива президента України, він буде пропонувати кандидатуру на цю посаду.

- Як сильно Зеленський зараз впливає на свою партію?

- Він був і залишається першою особою в нашій команді. Партія - це структура, яка підтримує президента Зеленського. Партія сформована з команди Зеленського.

- Тобто, ще одна партія вождистського типу?

- Ні. Я сказав - команда. Командна робота - це не партія вождистського типу, це спільна праця певного колективу людей для досягнення поставлених завдань.