Учасники тристоронньої контактної групи щодо врегулювання конфлікту на сході України домовилася про безстрокове припинення вогню на Донбасі з 21 липня. Однак бойовики продовжують обстрілювати українські позиції, оскільки для російської сторони є нормою відмова від підписаних домовленостей. Незважаючи на те, що частота обстрілів від початку перемир'я знизилася, вони залишаються інструментом тиску на Україну. Відповідальність за них несе особисто кремлівський лідер Володимир Путін. Таку думку висловив "Апострофу" колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант Ігор Романенко.
Якщо порівнювати, то місяць чи два тому було понад 20 обстрілів на добу, до того як 21 липня було оголошено про зупинення обстрілів. Росіяни із сепаратистами ці домовленості порушують, але інтенсивність все рівно нижча.
Була телефонна домовленість, що перемир'я буде розпочато, але Володимир Путін на нього не погодився. Провина за відсутність перемир'я лежить, за великим рахунком, особисто на ньому. Він мав можливість зробити відповідний крок, але не скористався нею. Зазвичай, на початку бойовики отримують команду, і протягом кількох днів дотримуються тиші.
Путіна не задовольняють умови цього перемир'я. Йому треба вигравати у торгах. А в Україні є червона лінія, яку ні Зеленський, ні будь-хто інший переступити не наважиться. Якщо хтось намагатиметься її перейти, суспільство цього не дозволить. Наше суспільство набагато розвинутіше, ніж держава.
Читайте: Витримали недовго: бойовики поплатилися за порушення перемир'я на Донбасі
Здається, ще Отто фон Бісмарк говорив, що той, хто вірить підписаному Росією паперу, той помиляється. Тому що папір з підписами росіян годиться лише на те, щоб ходити з ним до туалету. Тому Україна домагається, щоб у "нормандському форматі" були озвучені прагнення Києва до виконання перших пунктів Мінських домовленостей: припинення бойових дій та обмін заручниками.
Між Японією та Росією війна триває досі – а скільки вже часу минуло після Другої світової? Є лише припинення бойових дій.
Існує велика ймовірність, що обмін заручниками у форматі "33 на 33" відбудеться через деякий час. До зустрічі в "нормандському форматі" рівень інтенсивності обстрілів залишатиметься таким, як зараз. Росія не може запропонувати цікаві світу чи Україні зрушення у дипломатичному плані. Протягом декількох сторіч політика Росії була побудована на розширенні своїх територій за рахунок військової сили. Це в їхньому менталітеті. Тому Кремль вдається до тиску. Одним зі способів тиску є, були і залишаються обстріли.
