Зустріч президента України Володимира Зеленського з олігархом Ігорем Коломойським, на якій також були присутні прем'єр-міністр Олексій Гончарук, голова Офісу президента Андрій Богдан і перший помічник президента Сергій Шефір, стала демонстрацією того, що в Україну повертається олігархічна суб'єктність, яка у нас була за часів Леоніда Кучми. Крім того, цією зустріччю Зеленський продемонстрував США, що підтримка Дональда Трампа не є для нього критичною. Таку думку висловив "Апострофу" економічний експерт Олексій Кущ.
Зустріч нагадувала зібрання старих добрих друзів. Можна було її провести десь на пікніку, так як вона проходила в невимушеній дружній обстановці. Видно, що люди давно знають один одного. Найімовірніше, ця зустріч мала символічний або якийсь сакральний характер. Всі розуміють, що зараз навколо нової влади виникає новий олігархічний консенсус. Щоб всі розуміли, що у нас рентна корупційна сировинна модель економіки.
Кожне з цих слів несе в собі певне смислове навантаження. "Корупційна" і "рентна" має на увазі, що влада контролює збір певних корупційних рент і перерозподіл на користь кількох так званих "сімей". У нас їх прийнято називати фінансово-промисловими групами (ФПГ). Відповідно, навколо кожної нової влади формується певний олігархічний консенсус. У попередньої влади ми бачили один набір олігархів. Якщо ми згадаємо президентів, які були до Порошенка, то там був свій олігархічний консенсус. Зараз в Україні теж формується нова модель олігархічного консенсусу. Природно, вона істотно ослаблена як зовнішнім впливом з боку США, так і внутрішнім впливом, тому що суспільство вже далеко не те, яким було навіть 5 років тому.
Тому, з одного боку існує необхідність формування олігархічного консенсусу. Але його можна проводити кулуарно, неформально, як це й відбувалося при попередній владі. А для Коломойського ця зустріч була дуже важливою. Якщо на початку президентства Зеленського всі сприймали Коломойського як головного ньюзмейкера, то в подальшому, коли деякі його прогнози і оцінки не збулися, багато хто став недооцінювати роль олігарха і порахував, що оточення Зеленського поступово розриває це олігархічне коло навколо президента. І створилася ілюзія, що олігархічний консенсус слабшає. А для Коломойського дуже важливо було підкреслити свою статусність саме у спілкуванні з президентом.
Дивіться: Зустріч Зеленського з Коломойським висміяли влучними фотожабами
Такі зустрічі показують, умовно кажучи, "хто в домі господар". Зеленський зустрівся не з Ахметовим чи Пінчуком, а саме з Коломойським. Тож після цієї зустрічі відбулася сакралізація нового олігархічного консенсусу. Вона була освячена цією зустріччю, можна сказати "таємною вечерею", хоча це була і не вечеря, і не таємна. Зараз всі будуть чудово розуміти, що Коломойський дійсно грає одну з ключових ролей в ухваленні саме економічних рішень. І він - один з ключових гравців у перерозподілі фінансових потоків всередині країни. Коломойському це потрібно, щоб продовжувати видавлювати конкуруючий бізнес, щоб посилювати свою домінування в певних галузях економіки, зокрема, в енергетиці, гірничо-металургійному комплексі, паливному тощо.
Я думаю, що зустріч спеціально продемонстрували. Дуже цікавий момент, що вона була проведена напередодні візиту Зеленського у США. Ми прекрасно пам'ятаємо, що в оточенні Трампа дуже негативно ставляться до цього олігархічного консенсусу і деяких персоналій в оточенні Зеленського, які пов'язані з олігархами, зокрема, до одного із керівників його офісу. Наявність цих людей називалася адвокатом Рудольфом Джуліані одним з факторів, чому Трамп не зустрічатиметься із Зеленським.
Тож ця зустріч на Банковій - це ще й спроба продемонструвати США, що в Україну повертається олігархічна суб'єктність, яка у нас була за часів Леоніда Кучми. Тоді рівень суверенітету визначався олігархічною суб'єктністю, а олігархи вважали, що Україну можуть грабувати тільки свої і не допускали зовнішнього впливу, як в знаменитій приказці "Техас можуть грабувати тільки техасці". За часів Порошенка дуже посилилося зовнішнє управління. У підсумку, суб'єктність країни різко знизилася і ми стали об'єктом зовнішньої політики. Зовнішнє управління проявлялося і у зниженні олігархічної суб'єктності у прийнятті економічних рішень.
Зараз цією зустріччю Зеленський продемонстрував Америці, що навіть якщо й не відбудеться зустріч з Трампом, то для нього це не буде критичним. Він зараз починає проводити політику Кучми - це лавірування між Москвою, Вашингтоном і Брюсселем. Він проводить успішні переговори з Путіним про звільнення заручників, переговори з Брюсселем. Віддає м'яч на сторону Макрона, щоб показати його значимість в Європі щодо врегулювання української кризи. Він показує Вашингтону, що у нього є й інші зовнішньополітичні партнери, з якими він може спілкуватися, якщо, наприклад, Трамп не буде із ним зустрічатися. Тому ця зустріч - ще й демонстрація Вашингтону, що олігархічна суб'єктність в Україні відроджується. Тобто, знову буде певний пул олігархів, які блокуватимуть зовнішній вплив на прийняття економічних рішень в нашій країні.
Чому тільки Коломойський
У Коломойського дуже складна історія стосунків з тим же Пінчуком. З цієї причини Пінчук перебуватиме десь за лаштунками. Зараз Антимонопольний комітет приступив до розсічення хімічного бізнесу Фірташа. Це говоритиме про те, що за привабливою назвою "розсічення хімічного бізнесу" Фірташа стоїть простий розподіл активів олігарха, який не скоро з'явиться в Україні. Відповідно, його активи почнуть ділити між основними олігархічними гравцями.
Але той же Пінчук більше перебуватиме не в тіні Коломойського, а за лаштунками політики, тому що він завжди уникав, щоб його асоціювали з олігархічним форматом управління країною. Він більше націлений на інтеграцію у західний фінансовий світ.
Ахметов, звичайно, виступатиме в ролі обложеної фортеці. Похитнути його фінансовий і політичний вплив, думаю, нікому не вдасться, але знизити рівень рентабельності його бізнесу зі надвисокої до високої у влади вийде. Зараз ми побачимо різновекторний рух рентабельності бізнесу. У Коломойського бізнес був високорентабельним, а стане надрентабельним. У Ахметова він був надрентабельним, а стане просто високорентабельним. І за рахунок зниження рентабельності бізнесів у одного олігарха і росту у іншого станеться перерозподіл основних фінансових потоків. Це означає, що Ахметова просто посунуть з деяких сегментів економіки, наприклад, зі сфери енергетики. Ми вже зараз бачимо атаку на "Роттердам+", на модель ринку електроенергії. Це призведе до того, що норма рентабельності Ахметова в енергетиці і вугільній галузі дещо знизиться. Але якихось серйозних атак на його бізнес влада не здійснюватиме.
Що буде з ПриватБанком
На цій зустрічі якраз не було ніяких серйозних тем для обговорення, тому що для цього вибираються кулуарні формати спілкування. Повторюся, це показова зустріч, щоб продемонструвати вплив Коломойського всередині країни і показати, що відроджується олігархічний консенсус управління владою для західних партнерів. Тим паче, що для Коломойського тема ПриватБанку зараз не є ключовою. Зрозуміло, що зараз і судова система діятиме більше в його інтересах, і Національний банк значно знизить активність у міжнародних та українських судах. Тому ця тема поступово зійде нанівець. У Коломойського зараз більш цікаві напрямки для розвитку бізнесу. Зрозуміло, що тему ПриватБанку йому доведеться так чи інакше закрити для себе. Тому у найближчі півроку якісь зрушення з цього питання відбудуться.
