RU  UA  EN

Четвер, 27 лютого
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
24.25
Політика

Ліга Європи 2019/20: усі новості, результати, відео

Йде повернення до потенційного військового конфлікту з Росією - експерт SIPRI

Ефективних способів покращення відносин з Росією зараз не існує

Ефективних способів покращення відносин з Росією зараз не існує Фото: youtube.com

На сьогоднішній день немає підстав припускати, що санкції з Росії будуть зняті, принаймні до того, як Росія покине анексований Крим. Про те, які проблеми переживає Європа в зв'язку з агресією Росії, в інтерв'ю "Апострофу" розповів директор Європейської програми безпеки Міжнародного інституту дослідження проблем світу (SIPRI) ЯН ЕНТОНІ.

- Як ви могли б описати сучасний стан безпеки в європейському регіоні?

- З 2014 року питання військової безпеки стало більш важливим елементом для обговорення в Європі. Тому що події у Криму та на Донбасі викликали шок. Після довгого періоду часу, коли питання оборони були посунуті на задній план, зараз вони знову стають важливим фактором у європейському безпековому середовищі. Зараз є серйозні проблеми, які вимагають високого пріоритету та серйозних рішень. І, звісно, ми маємо інші проблеми, які відносяться до цього ж питання – боротьба з тероризмом, наприклад.

ЄС та НАТО дуже тісно співпрацюють, готуючись до різних типів загроз. Зараз відбувається повернення до потенційного військового конфлікту з Росією. Крім того, є нестійка в плані безпеки ситуація на півдні - у Африці, через конфлікт у Лівії, та в районі Сахари. Вони також можуть становити терористичну загрозу. Тож питання європейської безпеки стало більш складним, ніж було 5-10 років тому.

- Ви спеціалізуєтеся на управлінні військовими конфліктами. Як, на вашу думку, можна розв'язати конфлікт в Україні?

- Управління конфліктами та розв'язання конфліктів – це різні речі. Зараз я бачу спроби створити більш позитивний контекст у питанні Донбасу, ніж він був спочатку. Треба повернутися до Мінських угод як до базової резолюції щодо конфлікту. Як ви знаєте, зараз тривають обговорення так званої "формули Штайнмаєра". Тож зараз є можливість повернутися до того, щоб обговорити, як повинні бути імплементовані Мінські угоди. Є серйозні питання щодо послідовності пунктів – що треба робити в першу чергу. І також стоїть питання, як підтвердити виконання сторонами своїх зобов'язань, тому що зараз дуже низький рівень довіри між учасниками. Тож все, що буде зроблене, треба продемонструвати – ось, це виконано.

- Як щодо імплементації "Мінська"? Особливо з урахуванням того, що він не працює протягом майже 5 років.

- Як я бачу, ніхто не обговорює жодних альтернатив зараз. Можливо, серед людей, які обговорюють способи реалізувати домовленості є якісь альтернативи, але я поняття не маю, якими вони можуть бути. Мінські домовленості досі у фокусі уваги.

- Давайте поговоримо про Крим. Які є загрози на півострові?

- З Кримом зовсім інша історія ніж з Донбасом. У Криму знаходяться об'єкти, які можуть бути базою для російської ядерної зброї, включаючи російські військово-морські сили, які здатні нести ядерні заряди у Чорному морі.

- Тобто, головною загрозою є саме ядерна зброя?

- Звісно, вона є надзвичайно серйозною загрозою через її природу. Будь-яке її використання матиме катастрофічні наслідки.

- Чи наважиться Кремль використати цю зброю у найближчий час? Чи це просто спосіб налякати Захід?

- Первинна задача ядерної зброї – це стримування. Це головна мета, з якою Росія розмістила її в Криму.

- Чи можна порівнювати ситуацію із Кубинською кризою?

- Я не сказав би, що ці дві ситуації схожі. Бо там криза підійшла дуже-дуже близько до того, щоб перерости у збройний конфлікт. Я не думаю, що ми дійдемо до такого рівня протистояння. Але зараз дуже небезпечна ситуація. Нам треба знайти більш стабільні механізми, які не можна розробити, порівнюючи ситуацію із Кубинською кризою.

- Як західний світ може примусити Росію забрати свою зброю із Криму?

- Звісно, санкції мали певний ефект. Я певен, вони залишаться – не бачу жодних причин, щоб їх знімати. Триватиме міжнародний тиск на Росію. Нормалізація відносин з нею неможлива, поки залишатиметься така ситуація в Криму, як зараз. Оскільки Росія не має ніякого наміру лишати півострів, ми довго житимемо у складних відносинах з нею, включаючи санкції та співробітництво країн Заходу з огляду на можливу військову конфронтацію.

Ян Ентоні: "Оскільки Росія не має ніякого наміру лишати півострів, ми довго житимемо у складних відносинах з нею" Фото: Getty Images

- Згадаймо напад на українські військові судна у Керченській протоці майже рік тому. Як можна уникнути загрози подальших нападів Росії на українські та іноземні кораблі?

- Україна втратила контроль над частиною свого мореплавства, а також гарантований доступ до Азовського моря – і це складна проблема. Тож це питання повинно лишатися у центрі міжнародної уваги. Україна повинна мати доступ до акваторії та можливість здійснювати комерційні операції в портах. З такою ж проблемою стикнулася Грузія – втрата контролю над мореплавством на певній території. Потрібний особливий механізм для вирішення цих питань. Але я не маю якихось пропозицій щодо того, яким він має бути.

- Росія нещодавно блокувала міжнародні води у Чорному морі, чим перекрила торгові маршрути. Як міжнародна спільнота має реагувати на таку поведінку?

- Треба поважати Міжнародну конвенцію щодо мореплавства. Треба продовжувати проводити військові навчання у Чорному морі – важливо, щоб у них брали участь країни НАТО. Звісно, лишається ризик, що Росія також буде організовувати свої навчання. Я думаю, кораблі будуть дотримуватися свободи судноплавства, встановленої Міжнародною конвенцією. Щодо деяких питань нам, певно, треба більш широке обговорення заради майбутньої довготермінової конвенції. Треба зробити її більш відповідною сучасним вимогам безпеки. Важливо переглянути обмеження по часу щодо перебування у Чорному морі для суден НАТО. Також варто змінити план Альянсу з оборони та стримування. Треба, аби НАТО мало більше доступу до Чорного моря, а його ВМС проводили там більше часу.

- Чи свідчить потреба переглянути міжнародні угоди про слабкість міжнародних інституцій та їхню неготовність до ударів з боку Росії?

- Щодо мореплавства, то багато країн уклали двосторонні угоди з Росією, аби забезпечити собі впевненість у користуванні морем. Я думаю, такі угоди треба осучаснити, а також додати ще одну угоду, у якій прописати механізм обговорення випадків у морі на базі міжнародних організацій, наприклад, під парасолькою ОБСЄ. Це дозволить уникнути непорозумінь, які можуть виникнути через нехтування правилами.

У випадку навмисних порушень, наприклад, коли військові навчання перекривають частину Чорного моря, треба буде використовувати інші заходи впливу. І в такому разі має бути чітка міжнародна реакція. Якщо ви подивитеся на саміт НАТО 2014 року у Брюсселі, там були прийняті рішення, які передбачають дуже жорстку реакцію у випадку будь-яких кризових ситуацій. Питання стоїть лише, що робити Україні, яка не є членом Альянсу і не підпорядковується його рішенням.

- Щодо російської військової потужності. Під час навчань "Гром-2019", які відбувалися нещодавно і якими керував особисто Володимир Путін, атомний підводний крейсер К-44 "Рязань" випустив лише одну балістичну міжконтинентальну ракету Р-29Р. Інша ракета просто не вийшла із шахти. Це не перший випадок, коли у російської армії щось не виходить. Тож питання, чи дійсно Росія становить загрозу світу, чи все це лише демонстрація?

- Ті проблеми, які ви назвали, Росія може вирішити. Але ніхто не сумнівається, що вона має надзвичайно потужний ядерний арсенал. Незважаючи на певні проблеми з озброєнням, Росія все ж надзвичайно потужна.

- Кремль пообіцяв розробити ракети малої та середньої дальності та розгорнути їх задля протистояння Заходу (фактично, вони їх уже мають – "Іскандери"). Чи значить це, що зараз ситуація у Європі близька до стану холодної війни, коли СРСР і Захід розміщували РСМД для взаємного стримування?

- Так, Росія уже розробила та розгорнула РСМД. Ми не знаємо, чи всі вони оснащені ядерними зарядами. Але для балансу сил НАТО повинна мати значні сили з ядерним озброєнням.

Ян Ентоні: "Для балансу сил НАТО повинно мати значні сили з ядерним озброєнням" Фото: Getty Images

Щодо схожості на період холодної війни, то є відмінності. Під час холодної війни було повне розділення і не було жодних контактів між Сходом і Заходом. А зараз ми маємо значну економічну взаємодію. Все ще є можливість проводити політичні обговорення, включаючи міжурядові організації. Тож зараз ситуація не абсолютно така, як під час холодної війни. Але, як я уже казав, у Європі дуже складна ситуація із безпекою та погіршенням відносин з Росією. Турбує відсутність ознак того, що це погіршення припиняється. Немає дуже ефективних способів покращення відносин з Росією. Тож є різні причини для занепокоєння.

- Кремль відправив до Сербії дивізіон С-400 та батарею "Панцирь-С" ВКС Росії. Це ж фактично російські військові навчання поруч с ЄС. Чи є це підготовкою до удару по Заходу?

- Позиція Сербії така, що вони хочуть мати гарні відносини і з сусідами, і з країнами НАТО, але також з Росією. Сербія також проводить навчання разом з країнами НАТО. Сербія хоче балансу сил, але у разі конфлікту вона підтримає членство у ЄС. Вона політично й економічно належить до країн Заходу. Тож я не вірю, що такі навчання – це підготовка Кремля до атаки на ЄС.

- Як би ви оцінили військові загрози для Європи в Україні, Білорусі та Молдові?

- Важко відповісти, оскільки це три різні країни і ситуація в кожній з них абсолютно відрізняється від іншої.

- Ну, Україна і Молдова мають схожі ситуації. Російські солдати досі перебувають у Придністров'ї – різниця лиш у тому, що там конфлікт заморожений.

- Так, вони там є, але вони не ведуть бойові дії як в Україні.

- Чи вірите ви в те, що цей заморожений конфлікт може мати продовження?

- На сьогодні ми вважаємо, що це не дуже ймовірно.

- Європа очікує військового удару від Росії?

- Ні, ми цього не очікуємо і не передбачаємо. Але ми цього не виключаємо, ми це допускаємо у наших планах оборони. Йде підготовка до цих атак, а отже їх ймовірність зменшується.

- Росія вкладає великі кошти у європейські політичні партії типу "Національного фронту" у Франції чи "Ліги Півночі" в Італії. Чи є свідчення, що Кремль вкладає гроші в "ополчення" в країнах ЄС, поставляє зброю до Європи, аби розхитати ситуацію. Можливо, вона фінансує злочинність, аби впливати на ЄС?

- Проводилося багато розслідувань зв'язків із Кремлем, зокрема фінансових зв'язків у політиків. У ЄС багато обговорюють кібернетичну загрозу, можливість атак через неї на об'єкти інфраструктури, інформаційні атаки. Але щоб Кремль постачав озброєння недержавним організаціям, а особливо злочинним угрупованням, я такого ніколи не бачив.

- Росія взялася за урегулювання питання у Сирії. Що там відбувається зараз?

- Офіційно Росія допомагає силам Башара Ассада встановити контроль над територією Сирії. Але те, що відбувається зараз – це, з точки зору Кремля, утворення єдиного стратегічного простору, який включає Чорне море і східне Середземномор'я. Росія має вільний доступ до Чорного моря, а зараз російські ВМС отримали значно більший доступ до акваторії східного Середземномор'я. Вони планують використовувати цей стратегічний простір для можливої конфронтації із силами НАТО.

Ян Ентоні: "Росія планує використовувати Чорне море для можливої конфронтації із силами НАТО" Фото: Getty Images

- Як це може вплинути на Європу?

- Це дуже складне питання. Одне із питань, яке викликає занепокоєння – наплив біженців та тимчасово переміщених осіб у Туреччину та Європу. З іншого боку, знову ж, створення Росією єдиного стратегічного простору, втручання у Середземномор'я.

- Повернімося до України. Ви є експертом з ядерної безпеки. У нас багато атомних електростанцій. У разі повномасштабної агресії, вони можуть становити загрозу для всього світу?

- Так, це дуже велика загроза, але у першу чергу для самої України, ніж для всього іншого світу. Один із українських чиновників заявляв, що саме через це відбувся значний перегляд концепту ядерної безпеки України. Він включає так звані "внутрішні загрози" для атомного обладнання та створення національної охорони, яка буде захищати і обороняти атомні реактори. Я думаю, що загроза для інфраструктури АЕС в Україні є реальною. Але українська влада ставиться до цього серйозно та вживає необхідних заходів.

Читайте також

Українці можуть задовольнити тільки посадки людей рівня Порошенка - Віктор Чумак

Українців можуть задовольнити тільки посадки рівня Порошенка, але прокуратура поки що не може цього їм дати

Мультфільми Путіна: хроніка провалів російської "оборонки"

Росія не має реального потенціалу для розробки нових систем озброєнь та допустила ряд гучних провалів в цьому напрямку

Загравання із Путіним призведе до повної втрати суб’єктності України - Дмитро Снєгирьов

План Зеленського провести вибори на Донбасі восени виглядає сумнівно, а хорватський сценарій спільного патрулювання кордону неможливий в Україні

Новости партнеров

Загрузка...