Нещодавно парламент ухвалив закон про надання статусу учасника бойових дій (УБД) та соціальних гарантій добровольцям, які брали участь в Антитерористичній операції (АТО). "Апостроф" розбирався з "підводними каменями" цього закону.
Пільги та гарантії
Законопроект №2045-1, який передбачає надання статусу учасників бойових дій добровольцям, котрі захищали територіальну цілісність України та виконували бойові завдання в зоні АТО було прийнято 4 грудня. За експертними підрахунками, наведеними в пояснювальній записці, на отримання УБД у якості добровольців претендують близько 3 тисяч осіб. Ця цифра не є вичерпною. Як пояснила у розмові з "Апострофом" Анастасія Римар, співзасновниця ГО “Добровольці” та одна з авторів законопроекту, "кількість у 3000 добровольців була визначена на основі даних щодо чисельності осіб, які отримали локальні статуси в органах місцевої влади". "Але ці дані далеко не остаточні, багато хто з цих людей зовсім нічого не робили задля отримання такого статусу, адже вважав свій обов'язок виконаним", - зазначила Римар.
Загалом з початку війни на сході України статус учасника бойових дій, відповідні йому пільги та соціальні гарантії від нашої держави отримало понад 300 тисяч осіб. Але досі права бійців добровольчих підрозділів були унормовані не в повній мірі. Зокрема, 7 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якими дозволила набувати статусу УБД бійцями добровольчих підрозділів, які згодом увішли до офіційних силових структур. Цими же змінами за добровольцями було визнано право на статус інваліда війни в разі поранення, а за рідними загиблих добровольців — право на статус сім’ї загиблого.
Але без переходу в регулярний підрозділ та продовження служби вже в офіційному статусі добровольцю було неможливо отримати будь-які соціальні гарантії. Зокрема, без статусу УБД доброволець не міг лікуватися у військових шпиталях та отримувати реабілітацію після поранень, а військкомати та мобілізаційні служби начисто ігнорували його бойовий досвід. Як пояснив "Апострофу" народний депутат VIII скликання, колишній командир добровольчого батальйону "Дніпро-1" Юрій Береза, перший варіант законопроекту, який би вирішував цю проблему, був написаний іншим народним депутатом VIII скликання - Дмитром Ярошем. "Я його підтримував. Але цей закон попереднє скликання Верховної Ради дуже сильно заполітизувало і це не спрацювало на його користь. В підсумку він просто втонув у політично-бюрократичних чварах. Я знімаю капелюха перед новим скликанням ВР, яке зрештою прийняло такий закон. Але у них є монобільшість. У нас же була ситуація, коли Петро Олексійович намагався знищити рейтинг Арсенія Петровича і 226 голосів просто не знайшлося", - пояснив Юрій Береза.
Простір для фальшування
У який же спосіб тепер держава буде визначати, хто був добровольцем, брав участь у боях та заслуговує на статус та соціальні гарантії, а хто - ні? В першу чергу, право на соціальний захист та гарантії від держави матимуть лише ті добровольці, які провели в зоні бойових дій не менше 30 днів. Кожен, хто претендує на статус УБД як доброволець, має надати у місцеві органи влади документальне підтвердження свого залучення до проведення Антитерористичної операції та перебування на фронті. Такими підтвердженнями можуть бути відповідні документи з Антитерористичного центру СБУ або від тих структур, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом (МВС, Нацгвардія та інші).
Втім, далеко не всі добровольці мають документальні підтвердження від силових структур. Значна частина бійців з різних причин не бажали афішувати свою участь в АТО на офіційному рівні в 2014-2018 роках. Прикладом такого стану речей є свідчення, якими поділився з “Апострофом” екс-начальник штабу Добровольчого батальйону ОУН Тарас Юрків: "Ми частково приховували дані з метою захисту своїх бійців. І проблеми були також з боку СБУ. Перші списки осіб, які відбували на фронт, в Антитерористичному центрі ще затверджували, але далі процес був заблокований".
Саме для подібних ситуацій законом передбачений ще один механізм набуття статусу учасника бойових дій. В разі відсутності документів з СБУ чи інших силових відомств, доброволець може надати нотаріально завірені свідчення щонайменше 3-х осіб, що вже мають статус УБД та підтверджують його участь у бойових діях. Подібний механізм, як пояснив Тарас Юрків, вже активно використовувався добробатівцями у судах. "Отримати свідчення від бійців зі статусом УБД не буде проблемою, наші бійці та навіть командири, які продовжували службу в армійських підрозділах, вже надавали свідчення, коли хтось з бійців судився. Суди визнавали участь людини в АТО, але надати сам статус УБД без рішення Верховної Ради не могли. Тепер, коли таке рішення є, проблем з реєстрацією не повинно виникнути, особливо для тих, хто брав участь у боях в 2014-2015 роках”, - каже Юрків.
Втім Юрій Береза вказує на певні застереження стосовно нового закону. "Серед них головне — щоб "фейсбучні воїни" не стали учасниками бойових дій. Механізм закону, коли необхідні свідчення 3-х простих учасників бойових дій, відкриває простір до маніпуляцій та фальшування. Я вважаю, що свідчення мають бути від керівника підрозділу не нижче рівня взводу, а краще роти, який підтвердить, що дана особа перебувала на позиціях поряд з його підрозділом в якості добровольця та безпосередньо брала участь у бойових діях. Свідчити мають ті, хто воював пліч-о-пліч з добровольцями", - пояснив "Апострофу" Береза.
Також закон, прийнятий Верховною радою, передбачає, що отримати статус учасника бойових зможуть добровольці, які перебували на фронті до перетворення АТО на ООС. Такий крок було зроблено свідомо. Як пояснила Анастасія Римар, автори законопроекту наполягали на тому, щоб період ООС не включали до закону через можливу правову колізію. Відповідно до закону про ООС добровольці в принципі не можуть залучатися до Операції об'єднаних сил. "По-друге, ми намагалися виключити можливість “військового туризму” - унеможливити поїздку на фронт без підписання контракту виключно для отримання статусу УБД. Втім, вже аноносовано, що Комітет розпочав роботу над законопроектом, який врегулює питання добровольців та ООС", - зазначила пані Римар.
