В Парижі розпочався саміт "нормандської четвірки", в рамках якого очікується зустріч президентів України Володимира Зеленського та РФ Володимира Путіна. На думку експертів, капітуляція України перед Росією в результаті перемовин в Парижі неможлива в будь-якій формі. Але оцінки перспектив цієї зустрічі позбавлені надмірного оптимізму.
Експерти піддали всебічному аналізу ситуацію навколо зустрічі лідерів країн “нормандської четвірки”. На думку спеціалістів, капітуляція не стане наслідком цієї зустрічі. "Капітуляція можлива тільки в головах людей, яким потрібно будь-якою ціною розбурхати суспільство та відновити свої позиції на політичній карті України. Результат може бути більш або менш кращим, але в Парижі капітуляція не відбудеться. Такий сценарій можливий тільки в разі якихось надзвичайних подій, і не на міжнародних перемовинах, а тут — в Києві” - зазначив український дипломат, головний радник Міжнародного Центру перспективних досліджень (МЦПД) Василь Філіпчук.
Серйозною перешкодою на шляху “здачі” інтересів України, навіть якби це входило в наміри Володимира Зеленського, є українська демократична система. Влада вимушена враховувати інтереси та цілі суспільства, і різкі рішення на зразок капітуляції фактично неможливі. “Абсолютний диктатор, на зразок Кім Чен Ина, міг би за один раз капітулювати, адже в нього достатній рівень керованості над країною. В умовах демократії такі речі неможливі, бо рішення однієї особи не можуть переважити позицію суспільства”, - пояснив виконавчий директор Українського інституту майбутнього (UIF) Віктор Андрусів.
На думку експерта з міжнародних відносин МЦПД Миколи Капітоненка, досвід врегулювання конфліктів протягом останніх 30-ти років свідчить про те, що це доволі тривалий процес. "Будь-яку точку на траєкторії врегулювання можна назвати "зрадою", "перемогою" чи поворотним моментом. Особливо враховуючи, що з часом оцінка подій змінюється. А тому, ані найближчу зустріч в Парижі, ні подальші перемовини не можна буде назвати однозначною “капітуляцією” чи перемогою, чи крапкою в конфлікті”, - додав Микола Капітоненко.
Слабкий "план Б" — головні проблеми України
Втім загальні оцінки перспектив зустрічі були позбавлені надмірного оптимізму. Зокрема, доволі несприятливою виглядає ситуація навколо європейських членів “четвірки”. Ангела Меркель готується до завершення свого періоду очільництва у Німеччині і все менше уваги приділяє зовнішньополітичним питанням, а президент Франції Еммануель Макрон потребує дипломатичного прориву, аби створити свою історію успіху. Загалом, мета європейців у майбутніх переговорах, як переконують експерти, полягає в максимально швидкому знятті проблеми конфлікту з Росією з порядку денного. Особливо враховуючи, що ціну за це врегулювання платитиме Україна.
Також серйозною проблемою є слабкі позиції українського “плану Б”. Зокрема, озвучені українською владою сценарії виходу з мінського процесу, зведення “стіни” на Донбасі та глуха оборона за “ізраїльською моделлю” не викликають віри в можливість реалізації. А це, як пояснив Микола Капітоненко, обернеться послабленням наших позицій на переговорах "нормандської четвірки": "Мати найкращу альтернативу переговорам і знати чиє така альтернатива у суперника — необхідна умова для успішних переговорів. І у Росії є всі підстави вважати, що наш “план Б” - замороження конфлікту, а також “ізраїльский сценарій”, вона зможе дуже легко зруйнувати. І саме слабкість нашої “альтернативи переговорам” я вважаю найбільш вразливим місцем “мирного плану Зеленського” - зазначив експерт.
Головні ризики та перестороги для України
В цілому експерти не схиляються до того, що на переговорах в Парижі відбудеться якась радикальна зміна ситуації. Хоча ризиків для нас вистачає. Один з найбільших — прив'язка до мирного врегулювання конфлікту на Донбасі “газового питання”. Україна, як слабша сторона переговорів, має уникати об’єднання різних питань відносин з Росією в один пакет. Адже це дозволить росіянам переносити сильні позиції з однієї галузі в іншу, і поверне нас до ситуації часів президента Януковича, коли низька ціна на газ обернулася ударом по національній безпеці України.
“Я переконаний, що питання газу буде в списку того “солодкого меню”, яким росіяни будуть схиляти Зеленського до співпраці. Вони мають доволі детальний політичний портрет Зеленського, знають, наскільки емоційно президент ставиться до питання тарифів, і однозначно будуть на нього давити”, - повідомив Віктор Андрусів.
Василь Філіпчук, в свою чергу, вважає, що нинішній стан газового ринку в Україні має стати підставою до того, щоб проігнорувати російську “замануху”: “Ми нарешті, після 4-річної затримки, запровадили європейську модель ринку газу, і роль держави в цьому питанні практично нівельована. А тому ті часи, коли питання газу було серйозним чинником міждержавних відносин, має залишитися в минулому”.
Експерти одностайні в тому, що головна ціль росіян — примусити нас до виконання Мінських домовленостей, і тому будь-який сценарій, коли за підсумками зустрічі ми отримаємо більш вигідні для України умови можна вважати позитивним. Також успішним результатом переговорів для України буде відсутність результату. "Якщо переговори не призведуть ні до чого, конфлікт повернеться до стану, в якому він був останні 4 роки. Цей сценарій є наступним за позитивом після досягнення домовленостей, що будуть кращими або хоча б не гіршими, ніж домовленості у Мінську. А найгіршим для нас результатом буде,коли росіянами вдасться переграти Зеленського, і ми отримаємо гірші домовленості. Зокрема — принцип прямих переговорів з “сепаратиськими республіками” - розповів Микола Капітоненко
