Влада створила привід для нового скандалу. Цього разу в команді президента Володимира Зеленського вирішили потурбуватися регулюванням прав журналістів. Опублікований Міністерством культури молоді та спорту законопроект про протидію дезінформації викликав шквал критики не тільки всередині країни, але і за її межами. Про те, як в Україні хочуть впровадити журналістику суворого режиму та чим це загрожує звичайним українцям, розбирався "Апостроф".
Спадкоємці Журавського та Тетяни Чорновіл
Відносини між новою владою та журналістами не назвеш безхмарними: ряд комунікаційних провалів з боку Банкової, а також фраза, кинута главою Офісу президента Андрієм Богданом, про непотрібність журналістів створили проблеми в комунікації між медіа та командою Володимира Зеленського. В результаті, в ОП всіляко намагаються "урезонити" ринок ЗМІ.
Ще в листопаді минулого року президент запропонував прописати стандарти для новин та доручив Кабміну розробити законопроект про діяльність медіа в Україні. Також 17 січня Міністерство культури, молоді та спорту представило законопроект щодо змін в інформаційному просторі України, який в суспільстві відразу ж охрестили "законопроектом про дезінформацію". Оцінивши даний документ, багато експертів провели паралелі з ініціативами попередніх скликань, коли врегулювати медіа-простір намагався "регіонал" Віталій Журавський зі своїм законопроектом про кримінальну відповідальність за наклеп, а також "фронтовики" Іван Винник та Тетяна Чорновіл, котрі в 2017 році запропонували запустити норму про блокування інформаційних ресурсів без рішення судів.
Зараз ініціаторами законодавчих змін була озвучена, на перший погляд, благородна мета: забезпечити реалізацію права громадян на доступ до достовірної збалансованої інформації за допомогою впровадження механізмів боротьби з дезінформацією в інформаційному просторі України, а також протистояння російській пропаганді. Однак насправді даний документ фактично стає "дамокловим мечем", який завис над усім журналістським співтовариством України. Зокрема, згідно з драфтом (публічною демонстрацією) документа, саме держава планує визначати, хто є журналістом, а хто - ні. І це при тому, що одна з головних задач ЗМІ - контроль за владою. Яким чином тоді контролювати державу, яка сама визначатиме правила гри для "четвертої влади"?
У законопроекті пропонують ввести ряд нових та вкрай контраверсійних понять. "Дезінформацію" визначатимуть, як "недостовірну інформацію з питань, які становлять суспільний інтерес, зокрема щодо національної безпеки, територіальної цілісності, суверенітета, обороноздатності України, права українського народу на самовизначення, життя та здоров'я громадян, стану навколишнього середовища".
Крок до повного контролю над пресою
"Недостовірна інформація", на думку розробників, це "неправдиві відомості про осіб, факти, події, явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них неповні або перекручені". Така норма, по суті, загрожує будь-якому користувачеві Мережі, який просто пише пости та залишає коментарі. Адже, за великим рахунком, будь-яка публічна особа тепер отримає право звертатися з вимогою покарати якогось коментатора в соцмережах. Так недалеко і до тоталітаризму...
Негативних наслідків для медіа побоюються і експерти, котрі займаються питаннями ЗМІ. "Це найгірші прояви Радянського Союзу: у нас будуть закриті соціальні мережі. Це загрожуватиме не тільки блогеру, але й взагалі будь-якій людині, яка поширює масову інформацію, навіть в постах. Вони теж можуть підпадати під дію цього законопроекту", - прокоментувала "Апострофу" медіа-експерт Тетяна Попова.
Даний законопроект також пропонує ввести посаду Уповноваженого з питань інформації, якого призначатиме Кабмін. Його завдання - моніторити ЗМІ, робити заяви про дезінформацію та звертатися з цього приводу до судів. Також пропонується ввести індекс "довіри" для ЗМІ - своєрідний знак якості для тих, хто буде дотримуватися, на думку Уповноваженого, журналістських стандартів. Але і це ще не все: автори документа запропонували ввести адміністративну відповідальність за поширення дезінформації, а також встановити кримінальну відповідальність за системне та масове поширення дезінформації від 5 до 7 років позбавлення волі. "Вона настає після трьох доведених судом фактів поширення. Тобто уповноважений звертається до розповсюджувача: "Це дезінформація". Той відповідає: "Я не згоден". Після цього уповноважений йде в суд і починається процес"... Він не передбачає ув'язнення, а тільки суспільно-корисні роботи. Для того, аби суд виніс такий вирок, він зобов'язаний звернутися та отримати висновок ЄСПЛ. Ми передбачили запобіжні заходи, щоб чесну людину не можна було посадити. Немає висновку - немає вироку", - підсумував міністр культури Володимир Бородянський.
Втім, за бажаннями ЗМІ можна "заганяти" за допомогою штрафів за кожен випадок порушення: п'ять мінімальних зарплат (23 тисяч 615 гривень), за розміщення в ЗМІ неправдивої інформації про отримання даним виданням індексу довіри медіа - 20 мінімальних зарплат (94 тисяч 460 гривень), за поширення дезінформації без спростування - дві тисячі мінімальних зарплат, тобто майже 10 млн гривень. Таким чином, якщо в офісі уповноваженого вважатимуть за дезінформацію, наприклад, яке-небудь з журналістських розслідувань, які часто спираються на неназвані джерела, то ЗМІ можна дуже легко знищити, банально збанкрутувавши їх.
Ще одна вельми спірна ініціатива Бородянського: створити "незалежні журналістські організації". Хто визначатиме незалежність даних організацій - невідомо. Також не зовсім зрозуміло, навіщо потрібно введення єдиної прес-карти, яку видаватиме "Асоціація журналістів", членом якої в обов'язковому порядку повинен бути кожен журналіст.
Виходячи з цього, немає нічого дивного в тому, що такий проект закону відразу ж викликав бурю критики. Причому, не тільки в Україні, але й в Європі. Зокрема, цю ідею рознесли в пух і прах в ОБСЄ та Європейській федерації журналістів (EFJ). Останні заявили про те, що, на їхню думку, даний документ спрямований на фактичний контроль ЗМІ.
Депутати готуються до помсти
Офіційно представники президентської команди намагаються не коментувати дану ініціативу Бородянського. "Апостроф" направив запит в Офіс президента, щоб отримати коментар, але там поки що не відповіли. Неофіційно кажуть, що в ОПУ немає єдиної позиції щодо цього законопроекту. Він сподобався не всім в команді Зеленського. У комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики, куди звернувся "Апостроф" за коментарями, також повідомили, що не коментуватимуть до моменту реєстрації законопроекту на сайті ВРУ. "Поки він ще на стадії обговорення", - прокоментував один з нардепів.
При цьому за інформацією "Апострофа", неформально підтримують бажання влади взяти журналістів в "їжакові рукавиці" деякі нардепи опозиційно-проросійської спрямованості. "Повірте, ніхто так не хоче помститися журналістам, як вони. Там вже потирають руки. Дехто з нардепів вже готує документи проти найбільш нелюбимих представників ЗМІ, розраховуючи їх затягати по судах та знищити", - розповідає джерело.
Звісно, все це - розмови в кулуарах, які не виходять в публічну площину. Самі нардепи, почувши цю тему, відразу ж замовкають. А ось медійники охоче коментують ініціативу Бородянського.
"Мене особисто турбує ця ідея з Асоціацією, в яку повинні увійти професійні журналісти. А що робити тим, хто не хоче? Я, наприклад, не хочу. Тому що воно мені нагадує профспілки або громадські організації, які створювалися за радянських часів, а я в таких уже бував. Те, що це створюється зверху - теж неправильно. Якщо вона буде створюватися нами, то це буде усвідомлений вибір. Спроба виділити журналістів, які працюють за стандартами і тих, хто не працює за стандартами, це річ хороша - але це повинні робити ми, журналісти ", - прокоментував "Апострофу" журналіст Андрій Куликов.
У владній команді виправдовуються: мовляв, цей законопроект ще будуть доопрацьовувати, а тому його і винесли на обговорення. "Ми хочемо конструктивного діалогу і ми постійно шукаємо відповіді на ці питання... Ми пропонуємо діалог про те, яким чином нам захистити наш інформаційний простір", - заявив під час одного з ефірів головний публічний лобіст даного законопроекту пан Бородянський.
Втім, на думку Тетяни Попової, від законопроекту в такому вигляді взагалі слід відмовитися.
"80-85% тексту взагалі нікуди не годяться. Це - антиконституційні норми, які суперечать нашим зобов'язанням перед ЄС, ОБСЄ і Радою Европи. Теоретично, звичайно, можна взяти з цього документа якісь дефініції, хоча там не всі дефініції правильно виписані. Тому слід або залишити близько 15% від цього законопроекту, або ж взагалі писати новий документ", - вважає Попова.
