У 2020 році в Україні відбудуться місцеві вибори, які можуть остаточно змінити політичний ландшафт. Підготовка до майбутнього волевиявлення, в тому числі, і законодавча, почалася ще раніше - в минулому році, коли Верховна Рада проголосувала за новий Виборчий кодекс. Втім, не обійшлося без серйозних непорозумінь. Так, норма про необхідність внесення мільйонів гривень застави для участі на місцевих виборах викликала серйозний скандал. "Апостроф" розбирався, як у Виборчий кодекс "затесалася" багатомільйонна застава, а також які поправки планують ухвалити в даному документі народні депутати.
Незважаючи на те, що Верховна Рада успішно проголосувала за новий Виборчий кодекс ще в грудні минулого року, тільки після новорічних свят в соцмережах та ЗМІ заговорили про ще один важливий момент, який законодавці вписали в документ - а саме, про непідйомні суми застав для участі на виборах. Згідно з нормами кодексу, заставу для участі у виборах мерів міст, кількість виборців в яких перевищує 90 тис., розраховується за спеціальною формулою. Вона дорівнює розміру чотирьох мінімальних зарплат на кожні 10 тисяч виборців. В результаті, для Києва застава складатиме більше 4 млн грн, Харкова - 1,9 млн, Дніпра -1,4 млн, Одеси - 1,3 млн, Львова - понад мільйон. За аналогічною формулою розраховується застави для участі у виборах до обласних і міських рад з кількістю виборців понад 90 тисяч виборців. При цьому, для кандидатів до місцевих рад і на посади сільських, селищних і міських голів з кількістю виборців в 90 і менше тис. виборців, грошову заставу скасована.
В цілому, на думку експертів, в результаті прийняття даної норми намітився явний дисбаланс, оскільки мільйонні застави обмежують права українців на участь у виборчому процесі. Балотуватися ж зможуть тільки мільйонери. Крім того, таким чином відсікаються невеликі політичні партії, яких штучно примушують шукати спонсорів та йти на політичну корупцію.
Ці нововведення вже викликали бурхливу реакцію в політичних колах. Наприклад, колишній народний депутат Юрій Левченко вже оголосив про збір коштів для застави на виборах мерів Києва. Повідомлення про свої плани взяти участь у виборах глави столиці він розмістив на сторінці в Facebook, підкріпивши їх реквізитами рахунків для збору пожертвувань. Як розповів "Апострофу" Левченко, за кілька днів вдалося зібрати десятки тисяч гривень.
"Підвищення застави до таких розмірів є антиконституційним. Тим самим вводиться майновий ценз, який розділив громадян по фінансовому рівню. У більшості західних держав немає застав для місцевих виборів. До такої ж практики на місцевих виборах потрібно прийти і нам", - говорить він.
Варто відзначити, що дана норма закралася в Виборчий кодекс ще в минулому скликанні Верховної Ради. Наприкінці серпня документ був підписаний спікером Андрієм Парубієм і переданий на підпис президенту Володимиру Зеленському. 13 вересня 2019 року глава держави ветував закон, вказавши свої зауваження. Через пару днів в Раду був переданий список пропозицій, які Зеленський хотів бачити в законі. 19 грудня народні депутати 330 голосами проголосували за Виборчий кодекс із запропонованими змінами. Кодекс вступив в силу в січні 2020 року. Тоді ж і помітили цю норму.
Андрій Парубій та Володимир Зеленський
Вже 17 січня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект авторства групи народних депутатів від фракцій "Батьківщина", "Голос", "Європейська солідарність", "Слуга народу" та депутатської групи "Довіра". 27 січня даний документ потрапив до парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Основна суть пропонованих групою народних депутатів змін - зниження суми застави для участі у виборах. Законопроектом пропонується розраховувати суму застави на кожні 90 тис. виборців, а не 10 тис., як зараз.
Знизити не тільки заставу, а й бар'єр
Голова комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко ("Слуга народу") в розмові з "Апострофом" зазначив, що питання застави на виборах - дуже важливе, тому його слід ретельно обговорити перед внесенням до сесійної зали. За його словами, 12 березня буде організований "круглий стіл", на якому обговорюватимуть депутатську ініціативу.
"Я особисто і комітет в цілому вважаємо законопроект надзвичайно важливим. Він спрямований на спрощення доступу громадян до реалізації своїх конституційних прав - обирати та бути обраним. Нам дуже важливо, щоб процедура проходження документа була дотримана бездоганно. Зокрема, саме зараз висновок щодо законопроекту готує Головне науково-експертне управління ВР. Нам також вкрай важливо, щоб під час розгляду законопроекту було досягнуто максимальну згоду між фракціями та народними депутатами, які є в парламенті. Саме тому наш комітет 12 березня проведе круглий стіл, під час якого, серед іншого, буде розглянуто і це питання. До обговорення запрошуємо представників усіх фракцій. Нам важливо почути та врахувати всі позиції", - сказав він виданню.
Заступник голови профільного комітету Олександр Качура зі "Слуги народу" запевняє, що в грудні, коли приймалися пропозиції президента щодо вето, Верховна Рада не могла не проголосувати за скандальну норму кодексу.
"Можу вас запевнити, що це сталося не через недогляд або недбалість. Згідно з регламентом, ми не могли голосувати за будь-які зміни, крім запропонованих президентом. Було вирішено приймати кодекс яким він є, а потім вже виправляти його. Сума застави буде змінена на максимально адекватну. Це вирішимо після обговорення з колегами", - пояснив він "Апострофу".
Олександр Качура: "Було вирішено приймати кодекс як є, а потім вже виправляти його"
Качура також анонсував, що на початку третьої сесії, він внесе в парламент низку пропозицій до Виборчого кодексу. Йдеться про зниження прохідного бар'єру та участь у виборах блоків політичних партій.
"Буду пропонувати знизити прохідний бар'єр до 3% для Верховної Ради і рад аж до обласних. Для об'єднаних територіальних громад - 2%. Це соціальний ліфт для місцевих еліт, ми не повинні обмежувати можливість місцевого населення громад. Також потрібно повернути можливість участі у виборах для блоків політичних партій. У нас зараз більше 300 партій, то чому близькі за ідеологією не можуть йти на вибори разом?", - зазначає народний депутат.
"Подарунок" від партії Порошенка
Один зі співавторів Виборчого кодексу, народний депутат VIII скликання Олександр Черненко пояснює "Апострофу", що формула розрахунку застави була предметом дискусії під час роботи над документом. Велика сума мала стати "фільтром", який відсіє фейкових та технічних кандидатів.
"Це мало б вирішувати технічні проблеми, наприклад, кілометрові бюлетені, підставних кандидатів. Я проти низьких застав, але з урахуванням того, що мінімальна зарплата зросла, думаю, потрібно все-таки переглянути формулу. Якщо кандидат не може зібрати гроші на заставу, то, як він збирається брати участь у виборах? У будь-якому випадку, на виборах мерів кандидатам, які вийшли до другого туру, їх застава повертається ", - підкреслює він виданню. Черненко не зміг вказати, хто був ініціатором підвищення суми застави.
У свою чергу, один з учасників робочої групи по розробці Виборчого кодексу в Раді VIII скликання розповів "Апострофу", що підвищення заставної суми було ініційовано оточенням колишнього президента Петра Порошенка, що мало б стати блокуванням на випадок, якби Зеленський вирішив оголосити позачергові місцеві вибори. Через скандальність даної норми Банковій довелося б вносити до Верховної Ради зміни до Виборчого кодексу, що автоматично затягнуло б старт виборчої кампанії.
"Фактично у Порошенка хотіли красиво підставити Зеленського. Адже саме його звинуватили б в тому, що його більшість проголосувала за цю норму", - пояснило джерело.
Наступні місцеві вибори в Україні мають відбутися 25 жовтня 2020 року. До цього часу у пропрезидентській фракції буде можливість змінити правила виборів в потрібному для себе ключі. До того ж з урахуванням того, що Зеленський отримає можливість розпустити діючий парламент вже в серпні цього року, робота над поправками до кодексу обіцяє бути вельми активною...
