Скандал з імпічментом американського президента Дональда Трампа створив сприятливий для Києва консенсус між демократами і республіканцями. Якщо Україна правильно ним скористається, то може розраховувати на статус ключового союзника - не члена НАТО, як Ізраїль і Південна Корея. Такі думки висловив в інтерв'ю "Апострофу" російський політолог і публіцист АНДРІЙ ПІОНТКОВСЬКИЙ.
- Скажіть, як ви оцінюєте голосування Сенату по відстороненню Дональда Трампа з посади?
- Голосування було абсолютно очікуваним. Не було жодного сумніву, що Трамп не буде відсторонений від посади. Ви ж знаєте, що були потрібні 2/3 голосів всіх сенаторів. Що би про себе не говорили в республіканській партії, внутрішня дисципліна не дозволила б проголосувати їм за відсторонення Трампа. Добре, що хоч сенатор Мітт Ромні проголосував проти Трампа. Політично це дуже важливо. Це інформаційний привід, досить потужний крок з його боку. Це рішення дозволяє сказати, що Трампа звинуватили не тільки з боку демократів, а й дещо покращує картину голосування.
- Ми з вами раніше говорили, що успіхом буде 4 людини, щоб розділити голоси сенаторів 50 на 50.
- Коливання були у чотирьох осіб. Це Ромні, дві жінки - Сьюзан Коллінз і Ліза Мурковскі - і Ламар Александер. Ті троє, хто не проголосував, виступили із заявами, роз'яснивши свою позицію. Вони сказали, що вважають звинувачення доведеним. Але двоє з них сказали, що порушення серйозне, але не тягне на відсторонення від посади. А сенатор Коллінз сказала, що покарання за це порушення повинен визначити американський народ на виборах. В останній день багато сенаторів виступили з поясненням своєї позиції. Республіканці говорили, що порушення доведено. Але, грубо кажучи, не кожен злочин повинен каратися смертною карою.
- 6 лютого ви бачили, як Дональд Трамп давав прес-конференцію в Білому Домі з приводу результатів голосування в Сенаті? Він скликав республіканців, дуже довго дякував кожному і людям, які йому допомагали.
- Так, тільки не витримав до кінця - все було банально, він багато повторював одне й те ж. Моя дружина витримала і сказала, що в кінці він досить грубо ображав Ромні і спікера Ненсі Пелосі. Це ж робив він зранку у Twitter. Але пані спікер теж не була взірцем політкоректності, коли розірвала промову Трампа і ледве йому в пику не кинула. Правда, Трамп першим почав, не відповівши на протягнуту нею руку. Все це характеризує ступінь загострення політичної боротьби в США.
- Чи є позитивна сторона від процесу імпічменту для України?
- Скандал навколо України - це те, що зараз об'єднує республіканців і демократів. Він зіграв на користь України. Демократи в кожному своєму виступі звинувачували Трампа в тому, що він зрадив свого героїчного союзника, що захищає США і весь Захід від російської агресії. А республіканці їм відповідали - ні, в жодному разі він не зрадив нашого героїчного союзника. Навпаки, він надав йому таку допомогу, яку ваш Обама ніколи б не надав: мовляв, ми поставляємо "Джавеліни" тощо.
Дональд Трамп тримає копію The Washington Post, в якій повідомляється, що Сенат виправдав президента США
Тобто республіканці і демократи наввипередки біжать, щоб відзначитися, як великі друзі України. Але такий стан на такому піку довго не протримається. Тому зараз унікальний момент для України отримати статус "головного союзника - не члена НАТО". Для цього необхідно лише одне - воля українського політичного керівництва.
Для України найголовніший результат імпічменту - це консенсус в політичному істеблішменті щодо підтримки України від російської агресії. Це відбувається на тлі очевидної зради Європи. Єдність американських членів парламенту дає величезний шанс українському керівництву, але я страшенно боюся, що воно його прогавить.
- Трамп, до речі, на тій же прес-конференції згадував про затримку допомоги Україні. Формулював це так: чому Британія нічого Україні не платить? Чому Німеччина нічого не платить? "Why America always sucks?", - сказав він (жаргонне suck походить з раннього джазу; "смоктати" мундштук означало видавати фальшиві, неякісно виконані ноти, тому що в мундштук належить дути; ключове значення - бути в поганому становищі, - "Апостроф").
- Але це його вічна пісня - все союзники погані. В Україну нещодавно приїжджав Помпео. Він зараз грає величезну роль в американській політиці. Трамп прийшов і піде, а американська deepstate - "глибинна держава" - залишається. Помпео виконує дуже важливу роль: він мікшує всякі витівки і закидони Трампа, - загалом-то, безграмотної в міжнародних відносинах людини, що весь час кидається на союзників і до недавнього часу дивно закоханої в Путіна.
Помпео проводить загальну лінію підтримки України як переднього краю боротьби з російською агресією. Цю політику він артикулював зокрема під час свого турне по імперському підчерев'ю Росії. І він особливо відзначився навіть не в Україні, а в Білорусі. Я уявляю, в якому шоці досі Кремль від його зустрічі з "бацькою".
- Однак Помпео відзначився і в Україні. Якщо ви спостерігаєте, у нас тут скандал через його висловлювання щодо Криму.
- По-перше, скандал найбільше роздувається російською пресою.
А по-друге, хіба ми не знаємо, що Крим пішов надовго, поки Путін перебуває при владі або поки продовжує існувати Російська Імперія. Хіба Київ або Вашингтон збираються повертати півострів силовим шляхом? Помпео не сказав нічого нового. Офіційно він сказав дуже грамотну політкоректну річ, що Америка ніколи не погодиться з анексією Криму, і санкції ніколи не будуть скасовані, поки півострів не буде повернений Україні.
Я, звичайно, розумію, навіщо роздувається зараз паніка.
- Навіщо?
- Тому що це основний меседж російської пропаганди. Грубо кажучи, ми вас ви***ли, а усім вашим союзникам на вас на***ти. Ось, що російська пропаганда транслює 24 години на добу. Це ж вона зробила і зараз. Але, на мою думку, висловлювання Помпео були бездоганні. Набагато гірше, коли Віктор Медведчук або Андрій Єрмак - два зрадники - говорять про те, що Крим це Україна і вони думають, як будуть повертати його. Вони це роблять для того, щоб обдурити українську громадську думку.
Майк Помпео з Володимиром Зеленським у Києві
- Раз вже почали говорити про Росію. Зараз дуже велика ескалація на Донбасі, дуже багато загиблих за січень. Чому це відбувається? Адже ж підписали Нормандські угоди, домовилися про розведення.
- Ескалація відбувається з російської сторони. Це тиск на Київ. Адже Зеленський обіцяв світ і 73% дійсно голосували за мир. Миру немає, українців продовжують вбивати. Кремль тисне, щоб Зеленський погодився на російське визначення миру. А це, як говорять в Москві, приєднання України до ОРДЛО. Вони хочуть, щоб українські війська пішли з лінії поділу - і відкрили двом армійським корпусам шлях в Україну. Адже в так званій "конституції ОРДЛО" в грудні вони вже позначили свою першу мету - розширення території ОРДЛО до кордонів Донецької і Луганської областей.
Ескалація на Донбасі - це дія шантажиста. Росія - це держава-терорист. Вони будуть вбивати українських військовослужбовців до тих пір, поки Зеленський остаточно не погодитися на їхні умови. Але Зеленський і його "партія миру" боїться сказати про те, яким Росія бачить мир.
- Повертаючись до українсько-американських відносин. Кажуть, що до виборів у листопаді Зеленському краще не зустрічатися з Трампом, тому що це буде розцінено як спроба вплинути на американські вибори. А як ви вважаєте?
- Для України все обернулося дуже добре. І республіканці, і демократи, і весь військово-політичний істеблішмент ставляться до України дуже добре, з великим ентузіазмом її підтримують. Та й на Трампа впливають Помпео, міністр оборони США, його оточення. Я думаю, що вони не дозволять Трампу поїхати на 9 травня до Москви. Тому ніяких особливих загроз для Зеленського у Вашингтоні немає. Він може здійснити тріумфальну поїздку до Вашингтона і бути присутнім при підписанні Трампом для України статусу головного союзника - не члена НАТО. Це різко посилить зовнішньополітичні позиції Києва. А інший причини їхати Зеленському до США немає.
- Україна, до речі, стає все ближче до НАТО. У Міністерстві оборони закликали Альянс включити Україну в програму розширених можливостей - це як ПДЧ в НАТО, тільки без політичної канви.
- Ну, це натівські речі. А я кажу про двосторонній статус. Він обходить всі проблеми вступу до Альянсу. Носіями такого статусу є Південна Корея, Японія, Ізраїль, Австралія і Нова Зеландія. Для цього не треба домовлятися з Макроном або Меркель. Бо вони можуть заблокувати будь-яке підвищення статусу.
