У п'ятницю, 1 травня, президент США підписав указ про призначення низки послів у держави, які залишилися без очільників американських представництв. Україна після річної перерви опинилася у списку цих країн і отримала нового посла. Ним став генерал-лейтенант у відставці Кіт Дейтон. Призначення нового посла США в Україні, на перший погляд, є звичною дипломатичною процедурою, але обставини цієї події, а також професійні якості новопризначеного представника Сполучених Штатів залишають по собі декілька питань, які аж ніяк не можна оминути. Про постать нового очільника американської амбасади та підкилимні ігри, які супроводжували дане рішення Дональда Трампа, читайте в матеріалі "Апострофу".
Чому так довго не було нового посла?
Зазвичай дипломатичні представництва не залишаються без очільника надовго без поважної причини. У випадку з Україною між відставкою з посади посла Марі Йованович у травні минулого року, яке супроводжувалося скандалом по лінії Білий дім - Демократична партія, минув рік. Щоправда, з червня по грудень тимчасовим повіреним у справах був колишній посол США в Україні з 2006 по 2009 рік Вільям Тейлор, але фактично це було вимушене рішення Держдепу пов'язане з президентським імпічментом, який, щоправда, завершився для опонентів Трампа провалом. Тим не менш, враховуючи те, якими труднощами для Трампа обернулася скандальна історія з "Українагейтом", недивно, що американський президент довго думав над кандидатурою нового посла.
"На жаль, з Україною склався особливий випадок. Таке порівняно довге призначення нового посла, як і ліквідація посади спецпредставника США в Україні (дану посаду обіймав Курт Волкер, - "Апостроф"), прямо пов’язані зі скандалом із "шантажем" Зеленського та пошуком компромату на Байдена. Через це український напрям в дипломатичному корпусі США почав вважатися дещо токсичним. Як зазначало видання Foreign Policy, побоювання, що кулуарність та скандальність відносин з Україною потім може вилізти боком американським дипломатам, значно утруднили вирішення кадрових питань на українському напрямі", - сказав "Апострофу" голова центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко.
Утім, складні обставини та довгі роздуми над кандидатурою нового посла США в Україні призвели до досить закономірного результату. Адже прізвище Дейтона, як найбільш вірогідного претендента на цю посаду, американське видання Politico називало ще в грудні 2019 року. Вочевидь, саме в намаганні стабілізувати розхитані "Українагейтом" американсько-українські відносини, Трамп і пішов найочевиднішим шляхом, призначивши політично нейтрального кандидата з сильним безпековим та військовим "бекграундом".
Лобісти за спиною Кіта Дейтона
Дещо нехарактерне для Трампа слідування поміркованим курсом не могло не породити чутки, що кандидатура Дейтона була "продавлена" демократичним лобі в зовнішньополітичних структурах США ледь не всупереч волі Трампа. Утім, проти версії про політичне лобіювання кандидатури Дейтона виступає сама процедура призначення послів, відповідно до якої рішення ухвалює виключно президент США. "Я не думаю, що у жодної з політичних партій США є монополія на українське питання. І не лише "демократичне лобі" займається українськими питаннями. У питанні призначення послів президент США має повну прерогативу, остаточне рішення приймав саме Трамп, і мотиви, якими він керувався, навряд чи стосувалися аргументів "демократичного лобі", - сказав у розмові з "Апострофом" експерт з питань міжнародної політики МЦПД Микола Капітоненко.
Більш того, якщо вже і шукати лобістів Кіта Дейтона у дипструктурах США, то не варто ігнорувати "республіканський варіант". "Звісно, демократи хотіли б мати посла, який не належав би до близького оточення Трампа, а також не брав би участі у "війні компроматів" проти Байдена. Лише це бажання могло би бути предметом "лобіювання". Але існує інформація, звісно ж, на рівні чуток, що Дейтон міг би бути креатурою посла США у Німеччині Річарда Гренела (а саме в Німеччині, до свого призначення послом, на посаді директора центру Маршала працював Кіт Дейтон), який доволі близький до оточення Трампа", - розповів Ярослав Божко.
Безпековий вектор
Зрештою, для України набагато більше значення має не те, хто і як посприяв призначенню Кіта Дейтона на посаду посла, а те, на якому векторі американсько-українських відносин він докладе максимум своїх зусиль.
Простий огляд біографії та професійних заслуг Кіта Дейтона дає всі підстави вважати, що цим вектором стане саме безпекове та військове співробітництво. Професійний військовий, генерал-лейтенант Кіт Дейтон за час своєї служби обіймав чотири командні посади в якості офіцера-артилериста, він також був офіцером з оперативних питань та начальником штабу. Дейтон працював директором з оперативних питань та директором агентурної розвідки Розвідувального управління міністерства оборони у Вашингтоні. Він очолював Групу з вивчення Іраку для операції "Іракська свобода" в Іраку в 2003 році, пізніше керував Управлінням стратегії, планування та політики міністерства Сухопутних військ.
В якості дипломата Кіт Дейтон проявив себе в Єрусалимі, де займався проблемою відносин між Ізраїлем та Палестинською автономією, а також встиг попрацювати в Москві на посаді аташе з питань оборони. А отже, добре розуміється в тонкощах російської перманентної агресії проти України. І нарешті - до свого призначення в Україну, Кіт Дейтон керував центром Маршала, головним завданням якого є дослідження безпекових проблем в Європі та, зокрема, в пост-радянських країнах. Більш того, у 2018 році Дейтона запросив Пентагон в якості радника з питань оборонної реформи в Україні. Щоправда, враховуючи її досить неоднозначні результати, не виключно, що новий посол не надто високої думки щодо дій Києва під час президентства Петра Порошенка.
Експерти переконані, що в такому "реверансі" в бік військових з боку Трампа немає нічого дивного. "Для українсько-американських відносин безпекова та військова компонента є першочерговими. Призначенням Дейтона Вашингтон в черговий раз це підкреслює. До того ж не варто забувати, що військові в США часто симпатизують Республіканській партії і навзаєм, а тому за каденції президентів-республіканців військові часто отримують дипломатичні посади", - зазначив Ярослав Божко.
Утім, якщо новий посол США буде надмірно зосереджуватися саме на близьких для себе питаннях військового та безпекового співробітництва, у наших відносинах із США можуть означитися певні проблеми. "Справа в тому, що залученість американців у наш конфлікт на військовому рівні залишатиметься обмеженою — на рівні навчань, інструкторів і невеликих поставок зброї. І це не залежатиме від роботи посла. Але якщо увесь американсько-український діалог зведеться до питань безпеки та оборони, це буде не дуже добре для нас. Адже політичні та економічні питання нас цікавлять не менше", - зазначив Микола Капітоненко.
