У середу, 13 травня, у Верховній Раді виступить з доповіддю голова Нацбанку Яків Смолій. Незважаючи на ефективність роботи головного регулятора, в стінах парламенту є "заряджені" депутати, які будуть намагатися добитися відставки керівника НБУ. Про те, хто стоїть за атакою на Смолія, і чи є підстави для перезавантаження керівництва Національного банку України, розбирався "Апостроф".
Коли Коломойському не хочеться сидіти
У п'ятницю, 8 травня, голова Національного банку України (НБУ) Яків Смолій виступив з доповіддю на засіданні парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Засідання проходило в режимі відеоконференції. За словами глави комітету Данила Гетманцева, доповідь відбулася з ініціативи самого керівника НБУ.
Незважаючи на вичерпний звіт по роботі Нацбанку в умовах економічної кризи, викликаної коронавірусом, депутати наполягли на повторній доповіді Смолія вже в парламентському залі. Як зазначив Гетманцев, комітет повернеться до цього питання у вівторок, 12 травня, щоб послухати звіт голови НБУ на позачерговому парламентському засідання 13 травня.
"Апостроф" вже писав про те, що глава парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха з "Слуги народу" виступив ініціатором доповіді глави НБУ про діяльність регулятора в умови карантину. Відповідну постанову було зареєстровано 4 травня. Дана ініціатива викликала розмови про те, що оточення олігарха Ігоря Коломойського намагається чинити тиск на Смолія. Незважаючи на запевнення глави Офісу президента Андрія Єрмака в тому, що питання заміни керівництва НБУ навіть не обговорюється, частина пропрезидентської фракції продовжує чинити психологічний тиск на главу главу Нацбанку.
За словами президента інвестиційної групи "Універ" Тараса Козака, на сьогоднішній день настав критичний момент протистояння двох груп - так званих "проколомойських" і "реформаторів". Головна мета Коломойського - домогтися зміни керівництва НБУ. Справа в тому, що Нацбанк і "ПриватБанк" подали проти олігарха низку багатомільярдних позовів в Швейцарії, Ізраїлі, США та Україні.
"В Україні справи йдуть простіше, адвокати олігарха знаходять можливості захищатися. А ось в США проти Коломойського і його партнерів з групи Приват йде розслідування щодо порушення закону про організації, які діють під впливом рекету і корупції. Тому є загроза тюремного терміну. Зараз основне завдання домогтися відкликання цих позовів. У Коломойського є свої люди в оточенні президента, уряді, група лояльних депутатів у Верховній Раді - все це використовується для дискредитації НБУ з метою домогтися відставки його голови. Відставки керівництва Нацбанку домагається не тільки Коломойський. Регулятор поламав шахрайську банківську схему, коли власники залучали кошти вкладників, а потім банкрутували установу. Тягар ошуканих вкладників ліг на Фонд гарантування вкладів. Думаю, це теж частина помсти від інших бізнесменів", - розповідає "Апострофу" Козак.
За його словами, крім тиску на самого Смолія є спроби поміняти його заступників через Раду Нацбанку, тим самим збільшивши кількість лояльних людей в структурі регулятора. Майбутня доповідь Смолія в стінах парламенту за напруженням емоцій може стати психологічним трилером, оскільки в нинішньому скликанні вистачає народних депутатів, готових влаштувати потрібне шоу.
Виступ Смолія у Верховній Раді
"Відповідно до закону, глава Нацбанку може бути звільнений за обмеженим списком причин, серед них особиста заява або втрата ділової репутації. Задача зацікавлених осіб в тому, щоб домогтися в стінах Ради психологічного тиску на Смолія, вивести його з рівноваги. Як результат можна домогтися особистої відмови від займаної посади або якусь із його реакцій назвати втратою ділової репутації. У законодавстві дуже розмито йдеться про ділову репутацію, тому можна прогнозувати рішення цього питання в судах", - зазначає Козак.
Все йде за планом
Утім, як раз з питанням довіри у Смолія все не так вже й погано. Згідно з даними соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова, рівень недовіри населення до дій НБУ за буквально кілька місяців знизився вдвічі. Якщо в лютому 2020 року регулятору не довіряли понад 33% українців, то у квітні ця цифра становила вже 15,8%. Варто зазначити, що це найдинамічніше зростання довіри серед центральних органів влади. Для прикладу, недовіра до дій уряду скоротилася з 36,5% до 25,2%, а Верховна Рада і Національна поліція, навпаки, збільшили цей негативний показник до 37,9% і 19,9% відповідно.
На думку опитаних виданням експертів, керівництво НБУ демонструє ефективні рішення в умовах падіння економіки України, що посилюється наслідками обмежень від коронавірусу. Регулятору вдається утримувати стабільним курс гривні, немає зростаючої інфляції, а біля банків - черг вкладників.
"Ми відзначаємо практично зразкову реакцію НБУ на "коронакризу". Банківська система була підготовлена, жоден банк за цей час не почав хитатися. За відгуками самих банкірів, регулятор чітко розробляв інструкції та технічні рішення, для забезпечення фінансової стабільності. Були представлені заходи щодо рефінансування банків", - розповідає "Апострофу" виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
За його словами, НБУ правильно відреагував на валютний ринок, не вводячи валютних обмежень, як це було в Туреччині. Там в результаті таргетування курсу ліра показала рекордний обвал.
"Хотілося б зазначити, що НБУ не влаштовує метань за курсом, не намагається його утримувати, ринок сам виправляє дисбаланси і гривня залишається стабільною. У нас стабільно низький показник інфляції, це говорить про те, що регулятор справляється з інфляційною метою", - підкреслює експерт .
Будівля НБУ
У свою чергу, Козак вважає, що нинішній підхід до курсової політики враховує помилки минулого року.
"Ми пам'ятаємо різке зниження курсу долара до гривні минулого літа. Думаю, тоді можна було м'якше відпускати його, щоб не спричинити збитки для наших експортерів", - зазначає Козак.
На початку квітня НБУ перерахував до державного бюджету 42,7 млрд гривень свого доходу за минулий рік. Як правило, цей дохід перераховувався частинами, щоб не стимулювати інфляцію, але "коронакриза" внесла свої корективи. Пізніше НБУ знизив облікову ставку до 8%. Це викликало схвалення в експертному середовищі, але пізніше почало піддаватися критиці, мовляв, давайте ще нижче. Для прикладу називалися Європейський центральний банк, де облікова ставка взагалі нульова, або Федеральну резервну систему США, де цей показник становить 1,75 - 2%.
Нагадаємо, рівень облікової ставки являє собою відсоток, під який НБУ надає кредити банкам. Нижче цього відсотка комерційні банки не можуть видавати кошти клієнтам.
Варто зазначити, що регулятор (і це стосується всіх країн) знижує облікову ставку, щоб зменшити вартість позикових грошей, що, в свою чергу, має сприяти зростанню ділової активності. Зворотною стороною цього є те, що знижена ставка може призвести до розкручування інфляції. Однак в умовах зниження споживчого попиту (а в результаті кризи в Україні це сталося) цей ризик не настільки високий.
На думку експертів, у Нацбанку є де взяти резерви. Економіст Ігор Гарбарук зазначає, що на руках у населення сотні мільярдів гривень, і НБУ і Мінфін могли б повернути їх в економіку.
"Ці 400 млрд гривень не йдуть в економіку, додайте сюди 16 млрд доларів, які заробітчани перерахували в Україну. Нацбанк спільно з Мінфіном і Мінекономіки повинен стимулювати населення, потрібні програми залучення цих коштів в економіку під державні гарантії. Мені здається, у нашого економічного блоку немає стратегічного погляду на ситуацію. Нацбанк зациклився лише на монетарній політиці", - розповідає "Апострофу" Гарбарук.
Проте, на думку експертів, робота нинішнього керівництва НБУ найефективніша за всі роки незалежності України. Незважаючи на економічну кризу і песимістичні прогнози для країни, курс валюти залишається стабільним, рівень інфляції низьким, а під НБУ немає ошуканих вкладників. Вже незабаром ми зможемо побачити, що для народних депутатів є пріоритетом - національний інтерес чи допомога політичному інвестору.
