25 жовтня 2020 року в Україні відбудуться місцеві вибори. За п'ять місяців до дня голосування питань про правила їх проведення більше, ніж відповідей. Не зовсім зрозумілі суми застав і прохідні бар'єри, можливість паралельного балотування. Партія влади обіцяє внести ясність до кінця червня. До цього часу іншим політичним гравцям, що готуються до виборів, доведеться йти на дотик. "Апостроф" розпочинає серію матеріалів про підготовку політичних сил до майбутніх виборів. Першим регіоном, розклади в якому ми вивчили, стала Київська область.
Розрізнені "слуги"
Багаторічна боротьба за можливість контролювати головний ресурс столичного регіону - землю - призвів до того, що місцеві політичні еліти вже давно мають можливість "купувати" франшизи парламентських партій, заводячи через них своїх людей. На місцевих виборах 2015 року політики, підтримувані аграрним і будівельним лобі, фактично взяли під контроль Київську облраду. Більш того, на той момент пропрезидентська "Солідарність", маючи адміністративні ресурси, не змогла підкорити собі головний представницький орган столичного регіону, а головою облради тривалий час була представниця опозиційно налаштованої по відношенню до Порошенка "Батьківщини" Ганну Старикова, а з травня минулого року керувати Київською облрадою став "радикал" Микола Стариченко.
Проте, у Зеленського націлені на те, щоб у наступному скликанні взяти під контроль облраду. Позачергові парламентські вибори 2019 роки для "Слуги народу" були переможними, в Київській області за партію "Зе" проголосували більше 46% виборців. Варто зазначити, що партія не мала структури і регіональних осередків, а високий результат був забезпечений завдяки особистому рейтингу президента Володимира Зеленського. За майже рік "Слуга народу" так і не спромоглася вибудувати партійну структуру. Тим не менш, це не завадило "слугам" призначити під місцеві вибори в Київську область відразу двох кураторів: ними стали народний депутат Артем Культенко, якого пов'язують з главою Офісу президента Андрієм Єрмаком, а також його колега по фракції у Верховній Раді, мажоритарник з Київської області Олександр Дубинський, якого пов'язують з олігархом Ігорем Коломойським. Більш того, Дубинський навіть представив керівником окружних штабів в області. Втім, підбір кадрів викликав багато нарікань. Наприклад, 90 округ з центром в Білій Церкві, є єдиним в області, де на парламентських виборах переміг не представник СН. Його куратором призначено Дмитра Киришуна, який обирався депутатом Узинський об'єднаної територіальної громади (ОТГ) від Аграрної партії. Згідно з повідомленнями ЗМІ, особистість Киришун вельми одіозна для області, він встиг відзначитися організацією підвозу "тітушок" за часів "Антимайдану", рейдерськими захопленнями агробізнесу. В інтерв'ю "Апострофу" глава партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко зазначив, що буде розбиратися з появою подібних персонажів у партії, а в СН буде проведена перевірка перед висуненням кандидатів. 91 округ (центр - Макаров) готуватимуть Владислав Кононов, представник "Батьківщини", який, мабуть, так само вирішив змінити партійні кольори заради політичних перспектив. Кононов є представником будівельного бізнесу. 92 і 93 округу поки залишаються вакантними. На окрузі №94 Дубинського з центром в Василькові виборами буде займатися Сергій Морський. За даними відкритих реєстрів, основний бізнес Морського пов'язаний з аграрною тематикою.
На 95 окрузі кампанію доручено вести Ярославу Варшавцю, який є заступником мера Вишневого. Варто зазначити, що цей округ має найбільшу кількість виборців по всій країні. Територіально в нього входять міста-супутники Києва - Вишневе, Боярка, Ірпінь, Буча. У 2015 році Варшавец балотувався до міськради Вишневого від партії "Нові обличчя" скандального екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка. Округ цікавий тим, що політичне життя Бучі та Ірпеня практично повністю контролюється двома персонажами - Анатолієм Федоруком, який безперервно керує Бучею з 1998 року, а також Володимиром Карплюком, який є лідером партії "Нові обличчя". Представниками даної партії є мер Фастова Михайло Нетяжук і міський голова Боярки Олександр Зарубін.
Олександр Зарубін
Відповідальним за вибори на 96 окрузі (центр - Вишгород) призначений Олексій Головін, до минулого року очолював Центр державної реєстрації Вишневського міськради.
На прес-конференції, 12 березня, Дубинський і Культенко заявили, що до 1 травня жителі області можуть пропонувати своїх кандидатів на депутати місцевих рад. Висування мало проходити за допомогою офіційного сайту, але за станом на 20 травня, зазначеного ресурсу в Мережі виявити не вдалося.
Ще однією групою впливу у "слуг" в Київській області є родина Ковалів. Ольга Коваль - нардеп від СН, є главою партійного осередку президентської партії. Її батько - Володимир Коваль - колишній депутат Київської облради від "Сильної України", спочатку займався парламентською кампанією СН і мав непогані стартові позиції, щоб замкнути на собі всю партійну життя - в тому числі, і виборчі списки. Однак, схоже, що його конкуренти поступово "віджимають" контроль над президентською силою під себе.
У бій йдуть одні екс-"регіонали"
В цілому, саме наявність низки центрів прийняття рішень призвело до того, що в Київській області "слуги" поводяться дуже інертно. Особливо це помітно на тлі інших гравців, які хочуть зберегти Київоблраду під собою. Наприклад, "Опозиційна платфоми-За життя" вже заявила про створення виборчого штабу, партійну організацію в області очолює народний депутат Олександр Качний, колишній глава Київської облради, заступник керівника обласної організації Партії регіонів часів Януковича. У Київській області ОПЗЖ фактично є наступником "Опозиційного блоку", який в 2015 році набрав 7% голосів, і в цьому році явно розраховує збільшити своє представництво.
Активно готуються до виборів у Всеукраїнському об'єднанні "Батьківщина", яка має одну з кращих партійних структур в Київській області і вважає цей регіон базовим для себе. За інформацією "Апострофа", на місцеві вибори в Київській області "Батьківщина" піде загальним списком, як це було на парламентських з "Основою" Сергія Тарути. Співрозмовник видання в столичній організації "Батьківщини" розповів, що вже існує попередня домовленість між керівником обласної організації партії Костянтином Бондарєвим і колишнім главою Київської облдержадміністрації часів Януковича Анатолієм Присяжнюком.
"Поки не ясно як це буде, по конкретних кандидатурах або містам, але список до облради планують поділити навпіл", - говорить співрозмовник "Апострофа".
Що у інших
"Європейська солідарність" формально вже почала виборчу кампанію. На тлі епідемії коронавірусу, партійні активісти роздають населенню допомогу в коробках з партійною символікою. Керівником обласної організації ЄС є депутат облради від цієї політсили, забудовник Георгій Цагарєїшвілі.
Агітаційний плакат, 2015 рік
"Як це не смішно, але епідемія коронавірусу активізувала виборчу кампанію, ми відзначаємо факти роздачі медичної допомоги від представників партій ЄС і" Нові обличчя ". На коробках вказані партійна символіка та прізвища політиків. "Слуги народу" не брали участі в місцевих виборах, тому у них немає доступу до ресурсу місцевих бюджетів", - розповідає "Апострофу" керівник громадського руху "Чесно" Ірина Федорів.
Створена, як і "Слуга народу", під вибори партія "Голос" також не має партійної структури в Київській області. Голова партії Кіра Рудик вже закликала інші політичні партії до локального об'єднання на місцевих виборах. За її словами, партія проводить консультації з "Самопоміччю". Можна припустити, що партії підуть на вибори разом. У 2015 році в Київську облраду було обрано 10 представників "Самопомочі", це був третій результат після "Блоку Петра Порошенко" і "Батьківщини". Також мером Білої Церкви став представник "Самопомочі" Геннадій Дикий. І хоча на парламентських виборах в 2019 році "Голос" набрав 5,82% голосів в столичному регіоні, шанси пройти до облради у партійців Вакарчука - мінімальні.
Готуються до виборів і в "Аграрної партії". На парламентських виборах минулого року партія набрала піввідсотка голосів виборців. При тому, що була розгорнута масштабна медіа-кампанія, а Михайло Поплавський, який йшов першим номером, привернув до агітації співака Олега Винника. За інформацією "Апострофа", зараз Поплавський, який формально є лідером партії, намагається отримати остаточний контроль. Головою обласної організації партії залишається Олег Корбан, який займав в 2014-2016 роках посаду заступника голови Київської обласної державної адміністрації.
Уже зараз згортається проект УКРОП, пов'язаний з групою Коломойського, який на минулих місцевих виборах отримав сім мандатів у Київській облраді. На майбутніх місцевих виборах ставка буде зроблена на новостворену партію "За майбутнє". 20 травня відбувся установчий з'їзд партії, її лідером був обраний народний депутат Ігор Палиця, заступником - народний депутат Тарас Батенко. Цікаво, що згідно з реєстром політичних партій, "За майбутнє" була створена ще в 2008 році, її головою є Олексій Зосименко, який в 2015 році балотувався в Дніпровський міськрада від партії УКРОП. Він також очолює благодійний фонд Святослава Олійника, голови Дніпропетровської облради близького до Коломойського.
Голова Київської облради Микола Стариченко буде займатися кампанією "Радикальної партії Ляшка" на місцевих виборах. У 2015 році партія завела до облради дев'ять депутатів. За інформацією видання, питання фінансування з боку структур близьких до Ріната Ахметова, вже вирішене.
Пошук талантів
В цілому, інтрига в Київській області закрутилася серйозна. "В області ми точно побачимо боротьбу представників "Зе", ОПЗЖ, ЄС, "Батьківщини", можливо ще потягається Смешко. Вони будуть протистояти місцевим політичним проектам. Місцеві еліти чекають, якими будуть правила проведення виборів, а це залежить від Верховної Ради. Зі своєї практики скажу, що старт виборів давно вже прострочений, до цього часу вже повинні були працювати штаби на округах", - розповідає "Апострофу" політтехнолог Денис Богуш.
Ігор Смешко
Він зазначає, що відсутність чіткої інформації про те, як будуть міняти Виборчий кодекс, не дозволяє почати процес відбору кандидатів. Норма чинного виборчого законодавства передбачає висування за партійними списками в ОТГ від 90 тисяч виборців, що дасть змогу провести вибори в такому форматі тільки в чотирьох ОТГ на всю область. Якщо цю норму знизять, припустимо, до 15 тисяч виборців - списки з'являться практично у всіх ОТГ області, що збільшить навантаження на партії під час їх формування.
За словами Ірини Федорів, ще однією проблемою стане заборона паралельного балотування до рад різних рівнів, який закріплений у Виборчому кодексі. Разом з гендерною квотою, це стане головним болем для партійних функціонерів.
"Якщо раніше один кандидат міг балотуватися, наприклад, до міської, районної, обласної ради та на посаду мера, то тепер це заборонено. Для кожного списку потрібно шукати окремих кандидатів, при цьому в кожній п'ятірці має бути 40% кандидатів протилежної статі. Якщо в партійній структурі немає стільки людей, тоді їх треба шукати або відмовлятися від участі в тих чи інших виборах", - відзначає експерт.
Правки з Виборчий кодекс обіцяють ухвалити до кінця червня. Якими вони будуть, не знають навіть у Верховній Раді. У будь-якому випадку, ця невизначеність грає на користь "слуг", оскільки, маючи більшість, правила гри можна буде змінити під себе. Інша ситуація з підбором кадрів. Тут у "слуг народу" - велика проблема. Формування парламентських списків показало, що знайти нові обличчя, тим більше з хорошою професійною кваліфікацією, сьогодні складно. А на місцевих виборах кандидат, як правило, завжди на виду у виборця.
