У четвер, 25 березня, президент Володимир Зеленський підписав нову Стратегію воєнної безпеки України. У ній глава держави, який ще не так давно заявляв, що мирні переговори - єдина можливість вирішити питання з Росією по Донбасу і Криму, озвучує статус північного сусіда за допомогою вельми ємного формулювання - "військовий противник". "Апостроф" розбирався в новій доктрині Зеленського, її ефективності, а також, чому чинний президент все більше повторює риторику свого попередника Петра Порошенка.
Ворог у воріт
Своїм указом 25 березня президент Володимир Зеленський ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про Стратегію воєнної безпеки України". Дана стратегія є документом оборонного планування і декларує "введення комплексного і всеосяжного підходу до оборони в умовах військової загрози і гібридної агресії проти України".
І що важливо - стратегія передбачає сценарій, при якому РФ може вторгнутися на територію України. При цьому президент безпосередньо визначає нашого східного агресивного сусіда ворогом нашої держави.
"На національному рівні Російська Федерація залишається військовим супротивником України, який здійснює збройну агресію проти України, тимчасово окупував територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, території в Донецькій і Луганській областях, системно застосовує військові, політичні, економічні, інформаційно-психологічні, космічні, кібер та інші засоби, які загрожують незалежності, державному суверенітету і територіальній цілісності України ", - йдеться в документі.
Ухвалення нової оборонної стратегії є позитивною подією і, безумовно, важливе з точки зору оборонного планування, але є нюанси, зазначив в коментарі "Апострофу" глава Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак.
"В даному випадку Росія визначена військовим супротивником, і якісь дії будуть зроблені. Ключовий момент, що саме "якісь". Справа в тому, що підписаний президентом Зеленським документ - вже п'ятий варіант цієї доктрини. Примітно, що з першого варіанту - де проголошувалася тотальна і всеосяжна оборона - слово "тотальна" зникло. Фахівці кажуть, що це свідчить про певну обережність, і що наступні заходи будуть вживатися здебільшого не ґрунтуючись на активному використанні військового важеля України", - вважає Валентин Бадрак.
Власне, в самій стратегії йдеться про те, що Україна не ставить за мету досягнення військового паритету з Російською Федерацією, але передбачає підтримку певного балансу і синергії військових і невійськових засобів для забезпечення військової безпеки держави.
"У доктрині написано, що Україна не прагне до досягнення військового паритету з Росією, оскільки це призвело б до зайвої мілітаризації держави. Ця позиція виглядає дещо інфантильно, оскільки створення потенціалу, здатного протистояти російській військовій машині, і створення військового важеля стримування не вимагає зайвої мілітаризації України. Для цього потрібно орієнтуватися на нові передові технології в переозброєнні і створення асиметричного потенціалу", - відзначає Бадрак.
Також експерт критично поставився до того, що в питанні деокупації Криму, виходячи з даного документа, "військовий важіль" застосовувати не планується. "На перше місце поставлені дипломатичні методи, і тому, на жаль, ця доктрина не дозволяє сподіватися, що в найближчому майбутньому можна буде досягти тієї тотальної всеосяжної оборони", - вважає Валентин Бадрак.
Крим
Зеленський перестав бути "голубом"?
І тим не менше, риторика Зеленського все-таки кардинально змінилася. На думку співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайла Пашкова, ухвалення військової стратегії в такій редакції свідчить про те, що хоча спроби вирішити питання з Росією за допомогою політико-дипломатичних шляхів триватимуть, серйозний упор буде робитися і на військовий сценарій.
"Очевидно, що деякі ілюзії на рахунок мирного врегулювання конфлікту з Росією і очікування компромісів з російської сторони спочатку були присутні в позиції української влади. З української сторони відбулася низка досить серйозних компромісів: від зміни складу ТКГ, аж до формули Штайнмайєра. Але з російського боку жодного конкретного кроку назустріч не було. Навпаки - політика Росії посилювалася. Ми пам'ятаємо, що вступ на посаду Зеленського ознаменувався указами Путіна про паспортизацію ОРДЛО. І Росія блокувала переговори в ТКГ, всіляко відтягувала і торпедувала зустріч в Нормандські форматі. За весь цей час керівництву України стала зрозуміла позиція Росії. Якщо це не прозріння, це усвідомлення очевидності безуспішності врегулювати цей конфлікт мирними дипломатичними засобами з Росією", - вважає Михайло Пашков.
Також експерт зазначив, що на трансформацію позиції Зеленського вплинув і тиск патріотичної опозиції. Був і зовнішній фактор - зміна лінії поведінки США.
"З приходом Байдена США як ключовий партнер України і фронтмен всіх антиросійських санкцій в світі змінили лінію поведінки на більш жорстке ставлення до Росії. Це теж дає шанс Україні. Ці та інші фактори вплинули, безумовно, на трансформацію позиції. Мабуть, рубіжним етапом зміни цієї позиції стало рішення РНБО про закриття трьох проросійських каналів. Зараз, очевидно, політика змінилася, і ми можемо привести низку прикладів, починаючи від відповідних рішень РНБО з цього приводу, ухваленням в минулому році нової стратегії національної безпеки, і ось зараз додатковий крок, який підтверджує трансформації позиції - нова військова доктрина", - розповів "Апострофу" експерт.
Джозеф Байден
Доктрина як відповідь
У цілому, Михайло Пашков вважає, що трансформація обумовлена в першу чергу саме деструктивною, контрпродуктивною і агресивною позицією російської сторони, яка не йде на жодні компроміси.
З ним згоден експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко.
"У росіян є умови. Вони завжди одні й ті ж - це виконання Мінських угод, яке вперлося ще з минулого року в послідовність виборів і введення військ і повернення контролю над кордоном, питання амністії, автономії і встановлення надійного перемир'я і обміну полоненими. Навколо цих питань весь час крутиться порядок денний. Якщо з полоненими і перемир'ями ми могли кудись просунутися, то в усьому іншому позиції різні, зближення немає. І я думаю, що в найближчому майбутньому бути і не може, тому конфлікт повернеться до свого звичного стану, який був до липня місяця минулого року", - зазначив Капітоненко.
Зараз Зеленський опинився в ситуації, коли йому потрібно показувати роботу за рішенням Донбаського кейсу, а оскільки дипломатичних перемог поки що не передбачається, то вибір припав на військову альтернативу.
Як відзначають експерти, Зеленський діє значно радикальніше свого "попередника" Петра Порошенка. На думку директора Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрія Миселюка, Зеленський опинився перед необхідністю чіткіше позначити свої позиції, оскільки він не міг далі намагатися догоджати всім - і лівим, і правим.
"Зеленському необхідно було ставати або більш проросійським, і заходити на поле де домінує ОПЗЖ, або більш патріотичним, тим самим заходячи на поле, де першу скрипку грає "Європейська солідарність". Крім того, так співпало, що на позицію Зеленського робить сильний тиск нова Адміністрація Байдена в США, яка змушує українського президента чіткіше визначатися. Це стало ще одним важливим поштовхом для того, щоб Зеленський чіткіше окреслив свої позиції. А позиція президента воюючої країни може бути тільки одна: необхідно готуватися до довгої системної і ресурсно-витратної військової кампанії в протистоянні з Росією", - вважає Андрій Миселюк.
Водночас експерт зазначив, що в новій військовій доктрині допущена навіть можливість такої радикальної дії як повномасштабна війна і вторгнення, що, в принципі, перегукується з риторикою Порошенка.
"Таким чином, ми бачимо, що Зеленський заходить на поле Петра Олексійовича, і бере його виборців. Недавнє соцопитування (мова йде про соціологію "Рейтингу", - "Апостроф") показав, що рейтинг Зеленського виріс. Відповідно, розрив між ним і Порошенком збільшився. Так що обрана стратегія приносить свої плоди ", - зазначив експерт.
За словами Миселюка, стратегічна мета Зеленського полягає в перемозі на наступних президентських виборах. "Ще влітку минулого року в оточенні Зеленського говорили, що він уже розглядає, як саме він буде висуватися на другий термін. Тому в довгограючій перспективі це робиться для того, аби вже на наступних президентських виборах виступати лідером патріотичного флангу, уособлюючи в собі фігуру, яка очолює боротьбу з Росією, захищає українські інтереси", - сказав експерт.
Чи буде Зеленський і далі "мілітаризуватися"? Схоже, що іншого виходу у нього немає. Хоча для того, щоб розраховувати на остаточне видавлювання Петра Порошенка з його електоральної ніші, нинішньому президентові потрібно буде серйозно попітніти...
