Стосовно діяльності Київради, яка намагається полегшити життя жителям і підприємцям столиці під час локдауну, системних провалах центральної влади під час боротьби з коронавірусом, а також про конфлікти уряду з місцевою владою, в інтерв'ю "Апострофу" розповіла депутат Київради від "Батьківщини" Богдана ТИМОЩУК.
- У середу, 28 квітня, київська влада ухвалила рішення про завершення жорстких обмежень в зв'язку з пандемією коронавірусу. На вашу думку, чи допоміг карантин стабілізувати ситуацію в столиці?
- Обмеження, введені в Києві, хоч і непопулярні, але були абсолютно виправданими, в тому числі це стосувалося і обмеження допуску в громадському транспорті. Цей метод застосовується в усьому світі, коли громадський транспорт працює тільки за спецперепустками - для працівників критичної інфраструктури.
Інше питання, що коли ми рятуємо населення від інфекції, ми не повинні потрапити в іншу крайність, коли через перманентний локдаун настане економічна криза для кожної людини. У період посилення карантинних заходів підприємства повинні перевести співробітників на дистанційну роботу, або якщо це неможливо, то забезпечити логістику для своїх співробітників.
Як бачимо, за останній місяць нам вдалося організувати систему роботи з доступу до громадського транспорту для працівників критичної інфраструктури, а також допомогти тим, кому довелося обмежити свою діяльність.
- Уточніть, що Ви маєте на увазі, кажучи про допомогу?
- Озвучу лише деякі з елементів. На пленарному засіданні Київради 8 квітня ми підтримали внесення змін до рішення з приводу комплексної підтримки суб'єктів господарювання столиці. Зокрема, були введені пільги для малого і середнього бізнесу на період карантину. Мова йде про встановлення символічної фіксованої суми пайової участі в розмірі 1 гривні для літніх і сезонних майданчиків. Така підтримка не тільки зменшить фінансове навантаження на бізнес, а й дозволить зберегти робочі місця.
Домовилися ми і про зниження оплати за розміщення зовнішньої реклами та реклами на комунальному транспорті, а також про звільнення власників авто на території Києва від оплати за паркування на майданчиках КП "Київтранспарксервіс".
Ще один важливий момент: ми підтримали компенсацію відсотків не тільки по кредитах для малого і середнього бізнесу, яку місто ввело рік тому, але і за кредитними лініями для великих компаній. Також ми розширили перелік суб'єктів малого та середнього бізнесу, які мають право на таку компенсацію. Збільшили ми і кількість банків-партнерів цієї програми.
- Як ви вважаєте, цього достатньо?
- Без сумніву, соціальні виплати - мізерні. Я маю на увазі не лише 8 тисяч гривень, які виділяються в якості компенсації для бізнесу від держави. Не секрет, що соціальні виплати, пенсії і допомоги у нас не забезпечують громадянам нормальних умов життя. Суми виплат прив'язані до виразно низького прожиткового мінімуму, який не відповідає реальним потребам людей.
До того ж збільшення допомоги з'їдає інфляція. За останній рік продукти харчування подорожчали на 30% -90%, а комунальні платежі - на 30%. Безсумнівно, потрібно збільшувати суми виплат. І зробити це можливо, якщо раціоналізувати витрати. Наприклад, тимчасово відкласти будівництво некритичної інфраструктури, а гроші перерозподілити на соціальні виплати. Під час пандемії, зростання безробіття і зниження рівня доходів сімей вкрай важливо, щоб нашим громадянам була гарантований соціальний захист.
- Коли рік тому в Україні ввели перший локдаун, ще ніхто не знав, що це за вірус і як з ним боротися, і люди підтримували обмеження. Але рік потому українці почали обгрунтовано обурюватися повторним карантином. Коли і у центральній, і у місцевої влади було достатньо часу, щоб підготуватися до нових хвиль захворюваності, обладнати лікарні і закупити вакцину, вони цього не зробили в повному обсязі, а замість цього переклали відповідальність на простих громадян. І люди, і бізнес задаються питанням: скільки це може тривати?
- Проблема полягає в тому, що в уряду досі немає стратегічного плану виходу з коронакризи. Всі питання вирішуються, що називається, по ходу п'єси. Чого тільки вартий Нацплан вакцинації, який був опублікований 12 квітня. У квітні потрібно було вакцинувати 2,65 млн. осіб, але за місяць в Україні доставлено тільки 408 тисяч доз вакцини. Такі плани вакцинації нагадують банальну бюрократичну відписку, коли цифри беруться зі стелі - встановлюються абсолютно нереальні терміни вакцинації. І найцікавіше: вся відповідальність за реалізацію цього плану перекладається з МОЗ на місцеву владу. А міністерство, як виявилося, буде займатися виключно інформаційно-роз'яснювальною роботою.
Те, що стосується закупівлі вакцини київською владою, то Кличко говорив про те, що КМДА має право самостійно напряму купляти вакцину. Але тут виникають закономірні питання: чому з цього найважливішого питання не були розпочаті переговори з виробниками ще, наприклад, минулого літа. Якщо центральний уряд не виконує свої функції, тоді у міської влади просто немає іншого вибору окрім як взяти ініціативу на себе.
- Віталій Кличко ще в лютому говорив про те, що ведуться переговори для закупівлі з місцевого бюджету мільйони доз вакцин від коронавірусу. Де вони?
- Київрада ще в лютому передбачила 140 млн грн. в бюджеті міста на закупівлю вакцин. Чому тендер із закупівлі 277 тисяч доз вакцини на Prozorro оголосили тільки 27 квітня - велике питання. Якщо міська влада могли закуповувати вакцину, то чому Департамент охорони здоров'я міської адміністрації оголосив тендер тільки зараз?..
Мені складно відповісти на це питання, хоча я є заступником голови комісії з охорони здоров'я і соціальної політики в Київраді. Але є один цікавий момент: коли керівник фракції "Євросолідарності" Марина Порошенко публічно виступила на сесії з ініціативою від нашої комісії звернутися до Кабміну за дозволом безпосередньо укладати контракти з виробниками вакцин, Київрада - і безпосередньо фракція УДАР - за це не проголосував. Дивно, чи не так?
І це при тому, що в світі - дефіцит вакцини, на поставки стоїть величезна черга, і такі речі бронюються заздалегідь.
У КМДА запевняють, що переговори зараз ведуться з Ізраїлем, Індією та іншими країнами. Зараз ми контролюємо це питання і хочемо почути від профільного заступника голови КМДА відповідь - наскільки вони просунулися в переговорах. Адже виходить, що ми тільки чуємо розмови міської влади, але ніяких результатів немає.
- В Україні вже завезли кілька сотень тисяч вакцин різних виробників, які розподілили між регіонами. І було дивно читати новини, коли виявилося, що, наприклад, за 18 квітня в Києві не було зроблено жодного щеплення. Чому так відбувається і столиця сидить без вакцин?
- За весь час було вакциновано трохи більше 50 тисяч чоловік в Києві. Що для міста з населенням в 2,96 млн осіб (і 4,8 млн людей, які в робочі дні залишаються ночувати в столиці) - мізерно мало. Але тут питання не до міської влади, а до державної - зокрема, до Міністерства охорони здоров'я, адже воно займається розподілом вакцини. Київ отримав за весь час всього 124 тисячі доз.
Повідомлю неприємну новину - в Києві закінчилися вакцини CoviShield. І тут виникає питання про друге щеплення для тих, кого вже прищепили індійською вакциною. У департаменті КМДА нас заспокоїли: мовляв, друге щеплення можна робити будь-якою вакциною, і це навіть буде краще для імунітету.
Я сперечатися не стала, але коли в той же день ввечері на одному з телеканалів виступав глава МОЗ Максим Степанов і сказав, що обидві дози вакцини повинні бути тільки однієї марки, наприклад, AstraZeneca з AstraZeneca, я, м'яко кажучи, здивувалася.
В результаті, суперечливі дані, які ми чуємо від наших чиновників, сіють сумніви у людей, які чекають цю вакцину. Показова історія трапилася з тим же CoviShield: коли приїхала перша партія, чиновники заговорили, що проміжок між першою і другою дозою повинен становити 28 днів. Коли ж стало відомо, що наступна партія вакцини затримується, у нас одразу ухвалили рішення продовжити проміжний період до 120 днів.
- Крім відсутності необхідної кількості вакцин, у нас є проблема з небажанням самих людей вакцинуватися. За різними соціологічними опитуваннями, близько половини українців не збираються робити цю процедуру. На рівні місцевої влади щось робиться, щоб підняти відсоток бажаючих?
- Тут ситуація залежить від інформованості. Психологія людей така, що вони завжди заперечують те, чого не знають і не розуміють. А у нас погано з інформацією. Все це ускладнюється тим, що у людей - низька довіра до керівників. Коли ми в ЗМІ спостерігаємо весь цей хаос, коли один чиновник каже одне, другий - інше, все це призводить до абсолютно полярних позицій в суспільстві.
Україна зараз вкрай необхідна єдина інформаційна лінія і одна людина, яка видає чітку, об'єктивну інформацію. Але лідери громадської думки ніяк не можуть між собою домовитися.
Коронавірус - це криза, який можна порівняти з військовим становищем, а у нас в цій ситуації немає головнокомандувача, яким би довіряли люди. У нас немає гарантій. Коли Верховна Рада голосує за зняття відповідальності з виробника за негативні наслідки від вакцинації, відразу починаєш переживати - навіть якщо до цього причин для сумнівів не було. Тому в таких випадках повинен бути головнокомандувач, який розповість і донесе до людей необхідну інформацію.
- Цією людиною повинен бути глава МОЗ, у нас же є Максим Степанов? Або він не став тим головнокомандувачем, якому б довіряли українці?
- У мене складається двояке враження: або у кожного з членів уряду - якась своя, окрема, політична лінія, або ж, що більш імовірно, у них немає політичної лінії взагалі. В результаті ми бачимо хаос, непрофесійні метання, відсутність відповідальності за неправильні рішення і, як результат - бездіяльність замість роботи.
На цьому тлі відбувається ще й якесь дивне змагання між Міністерством охорони здоров'я та місцевою владою. Наприклад, Кличко вже криком кричить, звертаючись до МОЗ відкрити відомчі лікарні, які знаходяться на території міста. А вони - закриті, ніякого державного рішення немає. Хоча в тій ситуації, в якій ми опинилися через пандемію, повинні були бути мобілізовані керівники всіх профільних структур і відомств. А Кабмін повинен був зобов'язати відомчі лікарні приймати киян.
- Як Ви вважаєте, пандемія якось вплинула на те, щоб влада вирішила переглянути своє ставлення до вітчизняної медичної системі?
- Я дуже сподіваюся, що вона в умах багатьох щось змінить. Пандемія відкрила очі на багато проблем у медичній сфері. Наприклад, проблеми Інституту вірусології, який до початку пандемії практично перестав існувати, а в медичних університетах перестали навчати лікарів-вірусологів. Зараз набір на спеціальність лікар-вірусолог знову відкритий.
Проблеми з плановою вакцинацією населення від кору та інших вірусних хвороб у нас були і до коронавірусу, просто мало хто загострював на цьому увагу. Зараз же розкрився цей багаторічний нарив, і ми бачимо наслідки. Позитивний момент полягає в тому, що хоч і в результаті пандемії, але ці багаторічні проблеми почали вирішуватися.
Але є один важливий нюанс: з введенням першого локдауну, на мою думку, варто було зупинити медреформу. Не можна все процеси запускати одночасно, потрібно бути управлінцем вищого пілотажу, щоб все це робити разом.
