Володимир Зеленський став президентом під гаслами "миру" і "справедливості". По першому пункту особливого прогресу немає, тому Офіс президента зосередився на другому. Глава держави анонсував встановлення загальних правил гри для керівників фінансово-промислових груп, відомих в Україні як "олігархи" . Втім, такі документи можуть стати зручним інструментом для банального переділу великої власності, і запит суспільства на справедливий розподіл національних багатств так і залишається незадоволеним. Чому так може статися і як в мережах з'являються "псевдопроекти" законопроекту про деолігархізації, читайте в матеріалі "Апострофа".
Закон на підході
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив журналістам, що закон про деолігархізацію найближчим часом внесуть на розгляд парламенту, і текст документа буде доступний для громадськості.
"Законопроект щодо деолігархізації я ще не бачив, він не заходив до Верховної Ради. Думаю, найближчим часом з'явиться, тоді все побачимо. Він буде на сайті Верховної Ради. Після цього ми можемо про нього говорити, обговорювати ті аспекти, які будуть в ньому відображені, коли це станеться", - сказав спікер.
Президент Володимир Зеленський ще в квітні запропонував своїм підлеглим з Офісу президента, Ради національної безпеки і оборони (РНБО) і Антимонопольному комітету розробити законопроект про статус олігархів. В уряді пояснили, що в основу законопроекту ляже Антитрастівський закон США.
"Головний сенс і головна філософія закону, і це моя філософія - ми не хочемо вбити великий бізнес, але ми точно вбиваємо поняття, зміст та вплив олігархічної системи в нашій країні. Впливу на мас-медіа не буде, впливу на політику не буде, впливу на чиновників не буде, але якщо це станеться, то ці люди отримають квиток під назвою "олігарх". Вони з'являться в спеціальному реєстрі. В такому випадку великий бізнес може втратити велику частину активів, які у них знаходяться за кордоном", - заявив Володимир Зеленський під час недавньої прес-конференції.
Імена потенційних фігурантів "олігархічного реєстру" в Офісі президента не назвали.
Скандальний "злив"
Утім, з реєстрацією законопроекту в парламенті все-таки відбулася певна проблема - президент обіцяв його подати у Верховну Раду ще минулого тижня. Поки по мережі "гуляють" різні версії того, яким буде антиолігархічний законопроект. Видання "Дзеркало тижня", посилаючись на власні джерела, опублікувало деталі ймовірно пропонованого документа.
Згідно з текстом, в Україні пропонують встановити три умовно чітких критерії, щоб визначити олігарха. Ця людина одночасно:
1) бере участь у політичному житті;
2) значно впливає на засоби масової інформації;
3) здійснює контроль над значною за обсягом господарською діяльністю.
Офіційно визнані олігархи будуть включені до "Реєстру осіб, які мають значну економічну і політичну вагу в суспільному житті (олігархів)".
Наслідки внесення до цього реєстру передбачають заборону на здійснення прямих внесків на підтримку політичних партій. Також забороняється бути бенефіціаром або контролером ЗМІ, що поширює інформацію політичного характеру. Також олігархам хочуть заборонити купувати об'єкти великої приватизації та зобов'язати їх подавати декларації відповідно до ЗУ "Про запобігання корупції".
"Тобто наступним кроком після прийняття цього законопроекту повинен стати великий розпродаж українських медіа. Що цікаво, що інші активи, які власне і приносять основний грошовий потік, олігархи можуть залишити собі. Нехай багатіють і далі, головне, щоб ЗМІ попродавали, причому майже за безцінь", - заявили в "Дзеркало тижня".
Секретар РНБО Олексій Данилов і радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявили, що інформація, озвучена журналістами, не відповідає дійсності. У відповідь редакція видання звинуватила пана Подоляка у брехні.
"Михайлу Подоляку брехати як дихати. Якщо ОП хоче таким чином змусити ZN.UA видати джерело - не вийде. А якщо, знявши реакцію на свою хитро-убогу нормотворчість, команда Зеленського відкоригує законопроект, то ми тільки за. Не дякуєте", - уїдливо відзначили журналісти.
Судячи з контексту, в Офісі президента, дійсно, промацують реакцію електорату і великого бізнесу на подібні новації.
"Поки громадськості не представили офіційний текст проекту, все виглядає як політична технологія. Та й самі формулювання, які зараз обговорюють в медіа, можна назвати дивними. Якщо виходити з озвученої інсайдерської інформації (публікація в "Дзеркало тижня" - "Апостроф"), то у нас "олігархом" може виявитися депутат місцевої ради, який має активи, солідні грошові накопичення і власне інтернет-медіа", - сказав у розмові з "Апострофу" політтехнолог Олексій Голобуцький.
Тривалий економічний ефект
Великий бізнес є в кожній країні. Темна сторона українського олігархату полягає в суті самої системи: завести своїх людей у владу, використовуючи політичний і медійний вплив, а після - сісти на потоки.
Навіть якщо "закон про олігархів" буде прийнятий, на швидкий ефект розраховувати не варто, зазначив у розмові з "Апострофом" економічний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян.
"Закон про олігархів, який зараз обговорюється, має дві складові. Перше - необхідність справедливого перерозподілу національного багатства. З цим у нас є проблеми. Другий аспект - вимоги зарубіжних партнерів і МВФ, які наполягають на встановленні загальних правил гри для великого бізнесу і обмеження його впливу на політичні процеси. Того, що відбувається у нас, немає в жодній європейській країні. Тут зрушення можливі в частині створення законодавчого фасаду, але на фундаментальні зміни поки розраховувати не доводиться. Видно, що президент Володимир Зеленський хоче і намагається виправити ситуацію, але тут тільки бажань і старань мало. Для ефективного перерозподілу національного багатства необхідні інститути, які формуються роками", - сказав експерт.
З іншого боку, такі закони можуть стати зручним інструментом для переділу великої власності, і запит суспільства на справедливий розподіл національних багатств так і залишається незадоволеним, побоюються фахівці.
"Подібні законопроекти - лише димова завіса. Їх справжня мета - заповнити ідеологічний вакуум, який утворився при владі. Адже запит суспільства на справедливість так і не був задоволений. Замість справедливості населенню пропонують "боротьбу з олігархами". Справжня мета такого закону - переділ великих активів. Спочатку їх заберуть у олігархів, передавши групам, близьким до влади, а потім вони передадуть ці активи міжнародним корпораціям, отримавши свою маржу", - сказав в коментарі "Апострофу" економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.
Що буде далі?
Разом з тим, як визнавали в бесіді з "Апострофом" чимало політичних та економічних експертів, олігархи в нашій країні з'явилися не просто так. В умовах відсутності дієвих інститутів, прозорої судової системи та професійних правоохоронних органів велика політика стає інструментом захисту бізнес-інтересів.
Олігархи в деякому сенсі вимушено "вкладаються" в медіа-проекти і політичні партії, щоб мати "своїх" людей в парламенті і уряді. Як наслідок, багато депутатських груп асоціюються з конкретними політичними і фінансовими спонсорами.
"Якби Антимонопольний комітет виконував свої функції в повному обсязі, закон про олігархів був би не потрібен. Якщо законопроект реально буде наступати на інтереси фінансово-промислових груп, то парламент його, швидше за все, провалить. Адже олігархи мають вплив на велику кількість народних депутатів . В такому випадку у Офісу президента, якщо вони реально націлені на результат, залишається небагато альтернатив. Як варіант - розпускати Раду, проводити дострокові вибори парламенту, а потім і президента, щоб отримати від народу мандат на "антиолігархічні" перетворення", - сказав Олексій Голобуцький.
Швидше за все, в Офісі президента моделюють подібний розвиток подій. І з великою часткою ймовірності підсумковий документ буде виписаний так, щоб формально всі залишилися задоволені: влада, зовнішні гравці і самі олігархи.
