Банкова давно шукала привід ввести цензуру засобів масової інформації та контролювати український інтернет-простір. На словах виступаючи проти російських моделей тотального контролю, на ділі - прагнучи їх. Парадокс ситуації полягає в тому, що привід для "закручування гайок" і створення "чорних списків" інтернет-ресурсів дали представники інтернет-бізнесу, попросивши унормувати закриття онлайн-ресурсів. Чи скористаються їм у Зеленського, або дадуть задню, розбирався "Апостроф".
Чорні списки замість закону
Для регулювання діяльності інформаційних ресурсів, в тому числі в Інтернеті, ще в грудні 2019 року "слугами народу" був підготовлений законопроект "Про медіа" №2693. Минуло півтора року, а голосування за цей документ так і не відбулося - в тому числі через різку критику даного законопроекту з боку громадськості і звинувачень на адресу Банкової в спробі встановити цензуру. Минулого тижня з'явилася інформація, що влада втратила надію в просуванні цього законопроекту. Замість цього на Банковій вирішили реалізовувати контроль за медіа через інструмент РНБО, що став вже звичним.
"Перший крок зроблено, у нас скоро з'явиться свій "Роскомнадзор", який буде блокувати сайти, соціальні сторінки, паблік і групи в соцмережах тощо, влада поспішає встигнути створити інструмент до осені, коли почнуться масові протести і невдоволення тарифною політикою" , - такими повідомленнями зарясніли соцмережі минулого четверга.
Про рішення РНБО про створення в Україні реєстру заборонених сайтів повідомив член Інтернет-асоціації України Максим Тульєв, який увійшов до робочої групи при Радбезі, власне, покликану займатися цим реєстром.
"Сьогодні на РНБО було ухвалене остаточне рішення про створення реєстру заборонених сайтів - того самого "Укркомнадзора", яким ми один одного лякали жартома і який ще рік тому здавався просто абсолютно неможливим в Україні. Створено робочу групу з питань технічної реалізації реєстру. Я в ній. Спробую якось зупинити це безумство, але шансів відверто мало", - написав Тульєв.
За його словами, РНБО до реєстру увійдуть сайти, які оператори повинні будуть блокувати. Тульева також розповів, що реєстр створювався з ініціативи великих операторів для того, щоб їм було зручніше розуміти, які сайти підлягають блокуванню, а які ні. На якій підставі туди потраплятимуть сайти, поки не обговорювалося.
"Насправді спочатку з ініціативою створити такий реєстр виступили найбільші провайдери. Тому що зараз є купа розрізнених вимог про блокування. Інфраструктура, яка зараз є, під вагою і кількістю необхідних блокувань просто провалюється", - сказав Тульєв, додавши, що робоча група почне повноцінну роботу з 12 липня, а політичне рішення про створення реєстру вже прийнято.
"В українському законодавстві не прописано - крім рішення суду по дитячій порнографії - як повинні відбуватися блокування онлайн-ресурсів. В Україні немає процедури і немає законної підстави щось заблокувати", - зазначив Тульева.
Політичний експерт Віталій Кулик зазначає, що останнім часом в Україні вже було кілька спроб впровадити обмеження для інформресурсів - правда, цим займалося зовсім не РНБО, а суди. Наприклад, в лютому рішенням суду заблокували близько 400 сайтів. Яскравий приклад - резонансна блокування "Апострофа", "Головкому" та інших центральних ресурсів за позовом про арешт майнових прав інтелектуальної власності, яка відбувалася навесні цього року.
"Тобто, можливість маніпулювати законодавством для блокування неугодних ресурсів є", - каже Кулик.
За інформацією одного з великих операторів, РНБО готує список з 400 заборонених сайтів за схожою з російською схемою. Коли реєстр формувався в країні-агресора, то там спочатку всі хотіли заборонити порнографію, наркотики і дитячі самогубства. Тобто, береться тема, яка знаходить відгук у суспільстві: мовляв, такі нехороші речі, звичайно, потрібно блокувати. А через деякий час після створення реєстру всі ці теми забулися, і реєстр починає використовуватися за своїм прямим призначенням: політична цензура, цензура ЗМІ, бізнес-розборки. Судячи з усього, саме такий курс взяла владу минулого тижня. Фахівці відзначають: "чорний список" за великого бажання можна створити за місяць.
Влада здала назад?
Утім, як тільки тема появи "чорного списку" сайтів почала активно мусуватися в інформпросторі, представники влади почали спростовувати всіляку схожість ідеї створення списку заборонених ресурсів з такою ж ініціативою, реалізованої в Росії.
Зокрема, народний депутат, глава підкомітету цифровий і смарт-інфраструктури, електронних комунікацій, кібербезпеки і кіберзахисту комітету Верховної Ради з цифрової трансформації Олександр Федієнко зазначив, що на базі Радбезу відбулося засідання групи з питань захисту інформаційного простору України і підтвердив, що зустріч була організована на прохання телекомунікаційних операторів. Разом з тим, нардеп стверджує, що ніякого рішення про створення реєстру заборонених сайтів на засіданні не було прийнято.
"Не було жодного формалізованого рішення, що РНБО створює реєстр заборонених сайтів. Навпаки, Максим Тульєв пропонував створити "білий список" дозволених сайтів. А провайдери хотіли, щоб робоча група розробила алгоритми блокування: по IP-адресою, доменному імені, або якось ще. По суті, список заборонених сайтів вже існує в загальному наказі Держспецзв'язку СБУ, який вийшов, здається, в 2018 році, так що нічого нового ми не вводимо", - зазначив депутат в коментарі "Апострофу". За його словами, учасники обговорення дійшли висновку, що питання про створення реєстру і єдиної методики блокування сайтів "потребує подальшого опрацювання".
Віталій Кулик зазначає, що якийсь звід ресурсів, які загрожують нацбезпеці, повинен мати місце, але складаючи його, потрібно виходити не з вузькокорпоративних інтересів, а зі зваженої позиції, враховуючи експертні думки.
"Якщо влада паралельно зі створенням "блокувального" списку почне намагатися реєструвати всі онлайн ЗМІ - а у нас не передбачена законодавством реєстрація онлайн-ресурсів - це буде елементом цензури. Адже можливість існування без реєстрації відрізняє український інформпростір від пострадянського, і я б не хотів, щоб ми брали на озброєння жорсткі регламентаційні норми, які діють в тій же Росії чи Білорусі. Хотілося б залишатися демократією", - говорить експерт.
По суті, вся ситуація виглядає прозаїчно: "слуги" вирішили підійти до неугодних ЗМІ не через Верховну Раду, приймаючи закон, а через РНБО, тому що побачили: через Раду провести цей документ шансів мало. Справа в тому, що скандальний проект не отримав в парламенті підтримки.
Через РНБО за вже усталеною традицією позасудових заборон піти, звичайно, простіше - мабуть, такою логікою і керувалися на Банковій. Але якщо в майбутньому "чорному списку" опиняться медіа, які дають майданчик для різних точок зору, це означатиме що Зе-команда згортає свободу слова і йде шляхом цензури, і проти цього виступлять вже не пропагандисти закритих каналів Медведчука, а вся здорова частина політика і засобів масової інформації. Чи готові - і головне, чи зможуть - "слуги" поламати їх через коліно?..
