RU  UA  EN

Пʼятниця, 27 грудня
  • НБУ:USD 41.55
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.55
Політика
Погляд

Коли між "вежами" немає згоди

В Росії вирішують, що робити з Україною

В Росії вирішують, що робити з Україною Кремль, Москва, Російська федерація Фото: Getty images

В Росії між "баштами Кремля" йде дискусія про те, як далі будувати відносини з Україною. Такі висновки можна зробити після прочитання матеріалу, недавно опублікованого на сайті Московського центру Карнегі. Його автор пропонує переоцінити ставлення до України і визнати, що для Росії наша країна вже ніколи не буде "братською республікою". Це суперечить тезам, які виклав президент РФ Володимир Путін у своїй статті про україно-російські відносини і говорить про те, що Москва поки не розуміє, що далі робити з Києвом.

У понеділок, 6 вересня, на сайті Московського центру Карнегі вийшов матеріал: "Переоцінка близькості. Як Росії будувати відносини з Україною". Його автор - директор Московського центру Карнегі Дмитро Тренін (його називають людиною, близькою до однієї з кремлівських "веж") пропонує переосмислити деякі стереотипи, які існують в Росії з приводу України.

На думку пана Треніна, Україна навряд чи повторить "афганський досвід" й повернеться в орбіту Росії, коли Вашингтон втратить інтерес до нашої країни. "Твердження про неминучість "афганського" майбутнього для України... може виявитися дезорієнтуючим - тим більше, що воно лягає на вже сформовані хибні уявлення", - пише автор.

Невірними, за твердженням Треніна, є найбільш поширені наративи, які використовуються російською пропагандою для того, щоб виправдати свої претензії до України. По-перше, це теза про те, що Київ - "мати міст руських", а росіяни і українці - "один народ". По-друге, це важливе стратегічне розташування України між Росією та країнами НАТО, а також "потужний демографічний, економічний, науковий і культурний потенціал, який, у поєднанні з російським, може допомогти Росії стати світовим центром сили". "Відповідно, у відході або у відриві України від Російської Федерації бачиться розщеплення ядра історичної Росії... Це також порушує єдність російського народу, а також російської православної цивілізації", - пояснює автор.

Втім, думку Треніна, Росія так і залишилася світовою величиною навіть після проголошення Україною Незалежності, а демографічна цінність України наразі є перебільшеною через скорочення чисельності населення нашої держави. З точки ж зору промислового потенціалу Росія давно вже навчилася заміщати українську продукцію. А теза про возз'єднання російського народу, нібито розділеного російсько-українським кордоном, взагалі може стати пасткою. "Якщо навіть гіпотетично допустити включення до складу російської нації основної маси українського населення - такого, яким воно є сьогодні, через 30 років після розпаду СРСР і через сім років після Майдану, а не такого, яким воно існує в наших спогадах та уявленнях - то це розширення, швидше за все, буде лише розхитувати єдність росіян, ніж зміцнювати її", - пояснює Тренін.

У зв'язку з цим, автор статті пропонує визнати, що Україна - сусід, "який вже ніколи не стане знову братською республікою". "Інтеграційну перспективу необхідно остаточно відправити в історичний архів і замінити перспективою відносин сусідства... Замість збирання земель... Москві варто звернути увагу на збирання людей. Мова не йде про механічну роздачу російських паспортів... Москві має сенс діяти стратегічно, роблячи переїзд на роботу та проживання в Росії більш привабливим для російськомовних громадян України та інших країн колишнього СРСР, насамперед для фахівців", - пише директор центру Карнегі.

Таким чином тези матеріалу Дмитра Треніна суперечать основним посилам аналітичної статті президента РФ Володимира Путіна про україно-російські відносини, яка була опублікована 12 липня. У ній пан Путін всіляко намагався довести, що росіяни і українці - "єдиний народ", а частина територій, які зараз входять до складу України, взагалі була подарована Росією. І якщо, стаття Путіна фактично стала переліком територіальних претензій до України, то Дмитро Тренін прямо заявляє, що ідея "російської весни" в 2014 році не отримала жодного шансу за межами Криму і невеликої частини Донбасу. "Презирливо-знущальне ставлення до сучасної української держави, яке склалося під впливом російської держпропаганди, загрожує неприємними сюрпризами", - пише Тренін, закликаючи будь-що уникнути широкомасштабної війни з Україною.

Подібні матеріали ніколи не з'являються просто так. Фактично стаття "Переоцінка близькості" є відображенням дискусії, яка йде в російських політичних колах з приводу того, що робити з Україною. Суперечка точиться між двома "вежами" Кремля. В одній "вежі" засіли прихильники "збирання земель руських", можливо навіть силовим шляхом, а в іншій - представники більш помірного табору, які розуміють, що стереотипи на кшталт "єдиного народу", які були актуальні 30 років тому, зараз вже не спрацюють. І в такій ситуації будь-які спроби Москви звільнити "братський український народ" від "фашистів та націоналістів" можуть отримати цілком протилежний ефект, наразившись на збройну відсіч.

Сам факт дискусії говорить про те, що рішення ще не ухвалено. Можливо, ситуація проясниться після того, як Володимир Путін і міністр оборони РФ Сергій Шойгу повернуться з відпочинку в тайзі, куди вони, можливо за збігом обставин, пішли саме 6 вересня. В останній раз Путін і Шойгу відпочивали в тайзі 20-21 березня, після чого Росія почала різку концентрацію військ біля кордонів з Україною...

Тому нам потрібно готуватися до будь-якого розвитку подій. І якщо переможе невійськовий варіант, то розслаблятися все одно рано. Це означатиме початок широкої інформаційної битви за розум українських громадян. Ніхто в Росії від українських активів відмовлятися не збирається. І людський актив, про який йде мова в статті Дмитра Треніна, в перспективі може стати набагато більш цінним придбанням ніж захоплення територій. Адже якщо виграти війну за уми людей, то території прийдуть самі.

Читайте також