Верховна Рада ухвалила скандальний законопроект №5600, який передбачає підвищення податкового навантаження на низку важливих секторів економіки, сільського господарства та операцій з нерухомістю. Документ ще на стадії обговорення встигли охрестити "антиахметівським", оскільки він передбачав підвищення ренти на руду. Після тривалих дискусій у парламентських комітетах та спроб пом'якшити окремі норми, проект був прийнятий у редакції, що зачіпає інтереси найбагатшого підприємця. У якій формі далі триватиме "війна" Офісу президента (ОП) з Рінатом Ахметовим, читайте у матеріалі "Апострофа".
З "проАхметівського" на "антиАхметівський"
Законопроект №5600 спочатку розглядався як невигідний насамперед для найбагатшої людини країни, оскільки передбачав підвищення рентних ставок на залізну руду.
Під час розгляду проекту у профільному комітеті парламенту до тексту внесли виправлення, яке дозволяло лише збільшити ренту, а й за певних умов її зменшити. Після цього в експертному середовищі заговорили про те, що проект став "проахметівським".
На друге читання законопроект виходив у наступній конфігурації. Профільний комітет пропонував виключити з податкової бази перевезення руди від комбінатів залізницею, вартість перевалки в порту, а також вартість фрахту залізняку з порту "Південний" до китайського порту Qingdao. Якби документ прийняли у такому вигляді, то рентні відрахування (за поточних цін на руду) могли стати ще меншими.
Можливо так би і сталося, якби не почався конфлікт між Банковою та Ахметовим. Під час розгляду законопроекту у сесійній залі депутати відхилили вказану правку, залишивши у податковій базі вартість фрахту та логістику вантажів усередині України. У такій редакції проект підтримали 255 депутатів і лише 49 парламентаріїв проголосували за поправку, яка могла зменшити податки для металургійного бізнесу.
Важливо мати на увазі, що законопроект №5600 суттєво торкнувся й інших секторів економіки, не пов'язаних із паном Ахметовим. Йдеться, зокрема, про збільшення податків під час продажу при продажу нерухомості, тиск на малий-середній бізнес.
Як зазначив у коментарі "Апострофу" економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ, позицію Кабміну (формальний ініціатор законопроекту №5600) та профільних комітетів парламенту не можна назвати послідовною.
"Коли мова заходить про податки, то у влади на одну здорову ідею припадає кілька токсичних. Потрібно було не підвищувати податки гірничо-збагачувальним комбінатам, а вводити експортні мита на руду, щоб стимулювати виробництво власної металургійної продукції. Те саме з землею. Спочатку планували закрити великим агрохолдингам можливість ухиляння від сплати податків. У результаті підвищили податки для невеликих господарств, фактично ведучи до обезземелювання селян. З нерухомістю теж саме. Спочатку націлювалися на боротьбу з ухиленням від сплати податків з боку забудовників, але врешті-решт підвищили податки для громадян", - каже Олексій Кущ.
Чим відповість Ахметов?
За нинішньої ціни на руду в Китаї власники експортних підприємств, за попередніми оцінками, заплатять до бюджету додатково близько 90 млн. доларів. Левову частку із цієї суми заплатять підприємства Ріната Ахметова. Якщо ціна на руду "стрибне" вище 100 доларів за тонну (зараз близько 95 доларів), то податкове навантаження стане більш відчутним.
Незалежно від того, скільки саме доведеться платити експортерам руди, важливий сам факт - Банкова руками "Слуги народу", "За майбутнє" (група депутатів, відома як "Майбах") та "Довіри" демонстративно ускладнила Рінату Ахметову умови ведення бізнесу.
На Банковій явно всерйоз вирішили, що потенціал конфлікту з Рінатом Ахметовим не вичерпано, і можна йти далі. Хоча очевидно, що конфлікт із бізнесменом, який контролює третину ВВП, загрожує серйозними наслідками.
Прийняття проекту №5600 стало наступним кроком після, м'яко кажучи, неоднозначної заяви президента Володимира Зеленського про нібито можливу співучасть олігарха в "державному перевороті".
"Сторони чекає млява політична "війна" на виснаження. Поки що ніхто не має критичної переваги. Ринат Ахметов максимально задіює свій медійний і політичний ресурс, щоб вплинути на монобільшість, яка і забезпечує Банковій монополію на владу. Працюватимуть із депутатами, які сумніваються, щоб вони переходили до того ж Дмитрf Разумковf. Банкова піариться на "боротьбі з олігархами", створюватиме власні медіа, а також задіятиме силовий ресурс", - зазначив у розмові з "Апострофом" політичний експерт Вадим Карасьов.
Тактика "поділяй та володарюй"
На жаль, незважаючи на гучні заяви спікерів ОП, влада не намагається викорінити олігархат як політичний та соціальний інститут. Навпаки, окремим бізнесменам створюються сприятливі умови. У тому ж проекті №5600 у фіналі включили поправку, яка зменшує податок на землю, на якій стоять птахофабрики. Одним із вигодонабувачів від такого рішення є великий підприємець Юрій Косюк. Ще одним наочним прикладом подвійної гри з боку Банкової стало те, що з категорії руд із високою рентою прибрали марганцеву, монополію на видобуток якої зберігає Ігор Коломойський.
"Ми не бачимо реальної деолігархізації. Не забезпечено незалежності Антимонопольного комітету. Немає конкретних кроків щодо ефективного перерозподілу ренти, запровадження якогось базового доходу для громадян. І, найголовніше, Банкова взагалі не говорить про реприватизацію великих підприємств, яка може стати реальним інструментом боротьби з олігархом. Вони розуміють, що такі кроки можуть стати війною на знищення, тому боятися так ризикувати", - сказав у бесіді з "Апострофом" політолог Віталій Кулик.
Побоювання офісу президента мають ясну природу. Українська політична система не терпить спроб збудувати монополію в рамках одного (нехай і впливового) політичного клану. Саме це свого часу занапастило четвертого президента Віктора Януковича, старший син якого Олександр намагався стати єдиним олігархом у країні.
"Віктор Янукович та його "Сім'я" налаштували проти себе всіх олігархів без винятку. Зараз в опозицію перейшов лише Рінат Ахметов. Ігор Коломойський, хай і приховано, але підтримує Банкову. Інші уважно стежать за ситуацій, дивляться, куди Офіс президента заведе ця "антиолігархічна" кампанія", - каже Вадим Карасьов.
У будь-якому разі Офіс президента Зеленського та парламентська монобільшість ступили на тонкий лід. Гра проти Ріната Ахметова, якими б не були благами мотиви влади, підриває внутрішньополітичний баланс. Адже фактично влада замість вибудовування зрозумілих правил гри ділить великий бізнес на "своїх" та "чужих", не залишаючи останнім особливого вибору.
