Всупереч традиції, Верховна Рада ухвалила бюджет наступного року не "під ялинку". Тим не менш, поспішність у його верстці та переможні заяви у виконанні "слуг", які хвалять документ, змушують придивитися до нього уважніше. Про те, чому в бюджеті немає значного зростання макропоказників, а також про те, чому збільшення соціалки не зробить життя українців наступного року кращим, читайте в "Апострофі".
Незважаючи на чималу кількість негативних відгуків експертів щодо проекту держбюджету-2022, за його ухвалення проголосували 215 "слуг народу". Вже традиційно "милицями" для монобільшості, що напіврозклалася, стали дві депутатські групи "За майбутнє" і "Довіра".
Тут також слід враховувати, що голосування згаданих груп значною мірою було забезпечене традиційним "пряником" для мажортарників - 6 млрд грн "перетекли" до субвенції на соціально-економічний розвиток із бюджету Державного фонду регіонального розвитку.
Помилки у кошторисі
У бюджеті-2022 закладено реальне зростання економіки 3,8%, прогноз номінального ВВП України становить 5,369 трлн. Загальні доходи заплановані в 1,322 трлн. грн., витрати - 1,498 трлн. грн., дефіцит держбюджету - 3,5%, або 188,8 млрд. грн. Середньорічний курс гривні прогнозується на рівні 28,6 грн/$.
Кардинальних змін порівняно з першим читанням не відбулося, за винятком того, що у прийнятій нардепами фінальної версії документа зросли прогнозовані доходи бюджету від податку на прибуток підприємств (на 21,1 млрд грн), рентної плати за користування надрами для видобутку нафти та природного газу (на 24 млрд. грн.); внутрішнього ПДВ (на 13,3 млрд грн) та імпортного ПДВ (на 6,5 млрд грн), а також акцизів (на 1,5 млрд грн та 5,3 млрд грн вітчизняного та імпортного) та еконалогу (на 1,7 млрд грн).
При цьому у розрізі податків на 11 млрд грн (-7%) упали надходження від податку на доходи фізосіб. Крім того, на 10,9 млрд. грн. зменшився прогноз надходжень від НБУ - раніше глава регулятора говорив, що до першого читання подали нереалістичні показники від НБУ.
За словами економічного експерта Олексія Куща, макроекономічну базу бюджету визначено неправильно, і це зроблено Мінфіном навмисно.
"Макроекономічна база бюджету занижена, хоча зазвичай завищується. У Мінфіну зберігаються величезні внутрішні резерви для зростання надходжень - ймовірно, це робилося, щоб наступного року полегшити виконання бюджету", - каже Кущ.
Окрема історія - голосування за "ресурсний" законопроект, який мав би серйозно зачепити олігархів. На виході вийшло не зовсім так. Незважаючи на те, що очікувалися мільярдні надходження від ренти на руду, додаткові 23 млрд грн отримають із ренти на видобуток газу внаслідок зростання ціни на "блакитне паливо".
Від ренти на руду бюджет отримає додатково лише 240 млн. грн. Є нюанс – рента безпосередньо залежить від світової ціни на метал. Поки що дії закону не змусять того ж таки Ріната Ахметова, проти якого нібито і був запущений цей закон, платити більше - зараз ціни нижчі від "порога", встановленого Верховною Радою.
"Ресурсний законопроект - "обманка". Він починався красиво, під соусом "як змусити багатих заплатити більше", а перетворився на "як змусити заплатити більше бідних". Ну і банальна маніпуляція - заява Марченка про те, що з цього податку гроші, мовляв, підуть туди і туди - у нас так не працює - немає цільового призначення надходжень", - говорить Олексій Кущ.
Інфраструктура – перш за все
Куди підуть гроші із держбюджету? На інфраструктуру додатково виділять близько 25 млрд. грн. Йдеться про гроші на будівництво та реконструкцію закладів утворень, спортивних майданчиків та палаців спорту. Із них 9 млрд грн піде на лікарні та навчальні заклади на місцях. Ще 4,4 млрд грн будуть направлені на розвиток аеропортів, сумою 4,3 млрд грн підтримають модернізацію залізниці та електрифікацію, 1,1 млрд – на облаштування держкордону та забезпечення умов для в'їзду/виїзду на тимчасово окуповану територію. 900 млн грн – на національні парки та заповідники.
По 1 млрд грн піде на компенсацію ставок за кредитами у машинобудуванні, на відновлення систем меліорації та на програму "Питна вода". По 400 млн грн – на модернізацію вугільних держпідприємств та індустріальні парки.
"На посилення інвестиційної складової були сконцентровані зусилля Мінфіну, Кабміну, народних депутатів при доопрацюванні держбюджету до другого читання. Результатом стало рекордне зростання капітальних видатків на 30,5 млрд грн до 140,2 млрд грн. Їхня питома вага у складі видатків держбюджету зросла до 9,4% - це найвищий показник за останні 10 років", - заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
А що із соціалкою?
Мінімальна зарплата на відміну від попередніх років покаже мізерне зростання з 6,5 тисячі до 6,7 тисячі, та й то це відбудеться лише у жовтні 2022 року. Мінімальна пенсія зросте з нинішніх 1934 гривень до 2027 грн з 1 липня і до 2093 гривні з 1 грудня, тобто трохи більше, ніж на 150 гривень. Прожитковий мінімум для працездатних осіб протягом року збільшиться з 2481 до 2684 грн. – всього на 203 грн.
"Від зростання витрат на так звані соціальні статті потрібно відмінусувати реальну інфляцію, а це не 10%, які малює Держстат. Тут слід дивитися на дефлятор ВВП, який становить 24%. Це означає, що номінальне значення ВВП зросте у 2021 році на 24%, і якщо у нас зберігається старий рівень розподілу ВВП через податки, то видаткові статті, принаймні, соціальні, мають бути збільшені на 20-25%. Можна проаналізувати прийнятий бюджет за кожною статтею соцвитрат - там зростання на 20-25% немає і близько", - каже Олексій Кущ.
Втім, є скромний, але позитив. З 1 січня передбачено зростання мінімальної стипендії студентам вишів до 2 тис грн (підвищеної – до 2550 грн). Також це стосуватиметься студентів закладів середньої спеціальної освіти: з 480 грн його підвищать у 2,5 рази до 1250 грн.
Як і обіцяв ще влітку міністр фінансів і неодноразово повторював президент, до бюджету заклали підвищення "мінімалки" для лікарів до 20 тисяч грн., а середнього медперсоналу – до рівня 13,5 тисячі грн., на це витратять 2 млрд. грн. Окремо передбачено 3 млрд. грн. на виплати "тисячі Зеленського" для вакцинованих українців. Також закладено фінансування черги для ветеранів АТО на придбання житла у розмірі 5,5 млрд. грн.
Без "перемоги"
У бюджеті-2022 збільшилися витрати на безпеку та оборону до 6% ВВП, а саме – близько 322,7 млрд грн порівняно з 267 млрд грн у 2021 році. На Міноборони буде виділено 148 мільярдів проти 117, які було закладено на армію у 2021 році.
На розвиток культури виділили додаткових 5 млрд грн, з яких половина піде на "Велику реставрацію", 1 млрд – на підтримку кіно та ще 183 млн – на розвиток книговидавництва. На охорону здоров'я додали 3,1 млрд. грн., 2 млрд. грн. – на освіту та науку, з яких 400 млн. грн. виділили на президентський університет. Ще мільярд додали фізичній культурі та спорту.
Загалом, жодної глобальної "перемоги", яка здається Банковій, не видно. Наприклад, відносно низький дефіцит бюджету, за словами Олексія Куща, не створить передумов для рестарту економіки у 2020 році, а сам держкошторис сформований зовсім не на користь українців.
"Ми бачимо не спрямовану на зростання економіки, а жорстку, спрямовану на охолодження економіки та консолідацію коштів бюджетну політику. Тобто бюджет, який працює на користь зовнішніх кредиторів. Сума обслуговування держборгу порівнянна з витратами центрального бюджету на освіту та охорону здоров'я та значно вища за витрати на науку. Тобто, на вершині пріоритетів держави - зовнішній кредитор, бюджет не людиноцентричний, а кредитороцентричний", - вважає експерт.
