Після новорічних свят світ цілий тиждень чекав, про що ж США, НАТО та Євросоюз домовляться з Росією. Недвозначно натякаючи на ймовірне вторгнення в Україну, Кремль висунув Заходу ультиматум про нерозширення НАТО на Схід. Пройшло три раунди переговорів у форматі США-Росія, НАТО-Росія та ОБСЄ-Росія. "Апостроф" розбирався, до чого в результаті прийшли сторони, і як це позначиться на Україні.
Ні кроку назад, ні кроку вперед
Переговори Заходу з Росією показали, що США та їхні союзники готові стояти на принципах, які вони задекларували раніше. Це стосується питань безпеки та збереження політики відкритих дверей для України та Грузії. Бажання Росії юридично оформити нерозширення НАТО на Схід, яке супроводжувалося грою м'язами, закінчилося фіаско, каже "Апострофу" головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Белєсков.
"Сторони обговорили питання заходів довіри, ракетного озброєння, але обговорювати принципи функціонування європейської безпеки та НАТО, США відмовилися. Це був показовий жест. Тобто Захід чітко перекладає всю відповідальність за подальший розвиток подій на Російську Федерацію, яка раніше намагалася перекласти відповідальність на Захід. Оскільки на кону питання масштабної ескалації, то, на думку Заходу, нагадування про ціну агресії та чітку відповідальність Росії можуть підштовхнути Москву до деескалації", - вважає Бєлесков.
При цьому директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик звертає увагу, що зближення позицій сторін на переговорах не відбулося.
"Формального зближення, якихось поступок ні з одного боку, ні з іншого – нема, особливо з важливих для Москви питань", - каже експерт.
На думку Дубовика, виходячи з розвитку ситуації можна сподіватися, що в Москві прислухаються до досить цікавих пропозицій щодо розміщення ракет, навчань НАТО у Східній Європі та інших питань, які озвучила заступник держсекретаря Уенді Шерман. Йдеться, зокрема, і про її натяки щодо можливості проведення переговорів з РФ про поступки з боку США щодо виведення деяких ракетних систем з Європи.
"У Москві можуть вважати достатніми в даній ситуації пропозиції, озвучені Шерман. Ну а якщо ні, і Росія продовжить наполягати, що її пропозиції мають бути повністю прийняті пакетом, чого не буде – ситуація повертається на круги своя", – пояснив Дубовик.
Як вважає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капитоненко, сторони можуть домовитися про щось таке, що може бути взаємно вигідним. У те, що всі питання можуть бути врегульовані, експерт не вірить.
"Це явно не будуть питання розширення НАТО, сфер впливу чи чогось схожого. Тому я думаю, що великих змін не відбудеться. Те, що перед цим було, це більше схоже на підготовку до переговорів. Порушення теми членства в НАТО Швеції з Фінляндією і загрози з боку Росії - все це було просто спробою сторін посилити свої позиції", - вважає Капітоненко.
Чого чекати Україні
Якщо говорити про результати переговорів, які безпосередньо стосуються України, поки що складається враження, що за великим рахунком зберігається статус-кво. Ми залишаємось у підвішеному стані, хоча напруга зростає.
"Вся відкрита діяльність Росії з перекидання техніки цілими ешелонами, постійні навчання поблизу кордону, як і раніше, викликають відчуття, що нагнітається обстановка. Знову ж таки, для чого це робиться? Одні кажуть, що для підготовки якихось дій військово-технічного характеру. Інші зазначають, що мета цих маневрів - це все-таки для тиску на Київ, Вашингтон і Брюссель. Переговори, що пройшли цього тижня, на жаль, не внесли остаточної ясності в це питання, і в найближчому майбутньому ситуація навряд чи радикально зміниться", - зазначив Володимир Дубовик.
Водночас, незважаючи на той факт, що на переговорах США та РФ йшлося і про Україну, основна розмова йде не про неї, тому результати переговорів не надто вплинуть на нас. Для Києва тривожним дзвінком є те, що Москва через залякування та тиск змусила Захід говорити про те, що їй потрібно.
"Розмова йде про нові правила гри в Європі, тому в нас мало що зміниться, чим би переговори не закінчилися. А загалом мені здається, що для росіян успіх - те, що ці переговори взагалі відбулися, і що вони змусили Захід говорити про потрібні їм жодних поступок росіяни не отримають, і якщо вони хотіли щось схоже на "Ялту-2", то вони, природно, не можуть на це розраховувати, бо сьогоднішня Росія — це не Радянський Союз у 1945 році. Тобто, діалог продовжуватиметься, але поки що це розмова заради розмови" - вважає експерт Микола Капітоненко.
По суті, пік кризи, в якій ми перебуваємо, не пройдено, і немає жодних гарантій, що Росія вибере варіант деескалації.
"Головним індикатором того, що ми пройшли кризу, буде те, що Росія почне відводити війська від кордону, які були стягнуті туди недавно, а не введе їх. І, на жаль, стовідсоткової гарантії, що Росія обере деескалацію, а не ескалацію – нема. Тому певні ризики зберігаються, але в сукупності чітка позиція Заходу, перекид відповідальності за ескалацію на Росію та постійне нагадування про ціну та негативні наслідки від розширення масштабів агресії проти України мають стимулювати Росію піти шляхом, який відповідає національним інтересам України", – резюмував Микола Білєсков.
У Росії тим часом навіть відносно помірковані експерти продовжують сипати погрозами та натяками на те, що переговори між Кремлем та колективним Заходом лише розпочинаються.
"Розмова не завершилася скандалом і остаточним розривом, але не дозволяє зараз розраховувати на дипломатичне розв'язання кризи європейської безпеки, що триває. Відсутність дипломатичного рішення, однак, логічно веде до подальшого загострення цієї кризи з виходом з неї вже на силовій основі", - вважає директор московського Центру Карнегі Дмитро Тренін.
Як би там не було, але в те, що Путін готовий розв'язати повномасштабну війну і спробувати вибити у Заходу поступки силою, важко віриться. Але диверсії гібридного характеру, включаючи "мінування" шкіл і хакерські атаки, схоже, скоро стануть для нас звичним явищем...
