Нардеп від ОПЗЖ Віктор Медведчук попросив президента Володимира Зеленського та свого кума президента РФ Володимира Путіна обміняти його на захисників та мешканців Маріуполя. Скандальний політик опинився у складній ситуації. Якщо до російського вторгнення Медведчук та його захист могли намагатися затягувати процес, "топити" справу в юридичній казуїстиці, то тепер простору для маневру в нього не залишилося. Єдиний варіант уникнути в'язниці в Україні – виїхати за обміном до РФ. Наскільки ймовірно, що Москва захоче піти на такий "чейндж", читайте у матеріалі "Апострофа".
Потреба у посереднику
Втеча з-під домашнього арешту та спроба незаконно "втекти" з країни, які самі по собі кидають тінь на Віктора Медведчука, і свідчення з його оточення істотно спрощують роботу прокурорам та суддям. Своїми діями Віктор Медведчук побічно підтвердив, що його страх перед українською Фемідою має реальні підстави.
До війни пан Медведчук дисципліновано ходив на суди та бравірував тим, що його не вдасться "видавити з України", чого, як стверджував сам фігурант, домагався Офіс президента Зеленського. Тепер він просить видати його російським окупантам.
Не має значення, чи сам Віктор Медведчук вирішив звернутися до двох президентів чи йому "підказали" таку можливість. Питання впирається у готовність Москви вдатися до такого обміну (чи хоча б розпочати торги) й у технічну реалізацію. Адже з одного боку Віктор Медведчук, а з іншого – обложений Маріуполь.
Як наполягає секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данилов, якщо обмін Медведчука і відбудеться, то за посередництва третьої сторони, оскільки Кремлю не можна довіряти.
"Ми усвідомлюємо, з ким ми маємо справу, довіри немає. Якщо це відбуватиметься, то це відбуватиметься, можливо, за посередництва третьої сторони для того, щоб ми чітко розуміли, що всі виконують свої домовленості, які беруть на себе", - заявив секретар РНБО
Розмови про те, як саме міняти Медведчука поки що залишаються "голою теорією", оскільки з боку РФ жодної реакції на пропозицію не було.
"Треба дочекатися, чи Медведчук потрібний взагалі Путіну і РФ. Відповіді на це питання ми не отримали", - резюмував Олексій Данилов.
Ціна російських "гарантій"
Забігаючи наперед, зазначимо, що російське начальство не дуже поспішає визволяти путінського кума.
Навіть якщо знайдеться посередник, який влаштовує обидві сторони, фактор російської підлості та підступності нікуди не подінеться.
"Коли змінюють за принципом "одного на одного" або "одного на кількох", то техніка та процедура обміну зрозумілі. Кожна сторона бачить, що вона віддає і що отримує. Як бути у випадку з жителями та захисниками Маріуполя? Як ми переконаємось, що Ніхто не може гарантувати, що російські війська просто розстріляють коридор, яким виходитимуть "азовці" і морпіхи", - каже "Апострофу" експерт з питань діяльності спецслужб та правоохоронних органів Іван Ступак.
На цьому тлі питання юридичного оформлення обміну відступає на другий план. "Юридично тут складнощів бути не повинно, якщо сам фігурант бажає, щоб його обміняли", - каже Іван Ступак.
Російські "гарантії безпеки" добре відомі на прикладі Іловайської трагедії, коли українська колона, яка йшла узгодженим "зеленим коридором", була розстріляна рашистами. Жоден посередник не може гарантувати, що кремлівське командування не надійде також із захисниками Маріуполя.
Путіну кум не цікавий?
Кремль поки що робить вигляд, що доля Віктора Медведчука не хвилює російське керівництво. Прес-секретар кремлівського фюрера Дмитро Пєсков спочатку уникнув відповіді на запитання, якою була реакція Володимира Путіна на звернення Віктора Медведчука щодо обміну.
"Якщо буде реакція президента, ми повідомимо", - процитували Пєскова російські ЗМІ.
Згодом Дмитро Пєсков зізнався, що Володимир Путін бачив звернення Віктора Медведчука, але ніяк не відреагував.
Імовірність того, що Москва публічно обговорюватиме звільнення Віктора Медведчука залишається невисокою. Раніше у Кремлі дали зрозуміти, що для цього немає формальних підстав. Глава політради ОПЗЖ не є громадянином РФ і не бере участі в окупаційній "спецоперації" російських військ.
Журналіст Сергій Гармаш, який раніше представляв українську делегацію в ТКГ з Донбасу, у розмові з "Апострофом" зазначив, що Віктор Медведчук зараз не має особливого інтересу для кремлівського начальства.
"СБУ, яка і поширила заяву Медведчука, - це ж не поштова служба, щоб просто передавати послання. Не вірю, що Медведчук зараз особливо цікавий комусь у Кремлі. Швидше за все, має місце інформаційна операція, в якій Медведчуку відведено одну з ролей. До того ж автори цього послання не врахували важливі нюанси. Вони запитали у захисників Маріуполя, чи хочуть вони залишати місто після стільких жертв? Адже Маріуполь можна було б залишити і без будь-яких обмінів, але це ж ніхто не робить", - каже Сергій Гармаш.
Кремлівська контрігра
В Офісі президента також налаштовані скептично. Радник голови ВП Михайло Подоляк назвав можливість з обміном Медведчука сумнівною, оскільки Москва навряд чи погодиться звільнити українських бійців.
Водночас не варто вважати, що Кремль займе пасивну позицію. Російська влада намітила власну контргру.
Замість відповіді на прохання Віктора Медведчука на кремлівському телеканалі "Росія 24" показали звернення двох британських добровольців Шона Піннера та Айдена Асліна, які попросили обміняти їх на Віктора Медведчука.
Передбачається, що обидва бійці потрапили в полон під час боїв за Маріуполь. На відео полонені говорили окремо, але є сумніви, наскільки вони були вільними у своїх висловлюваннях. Хтось за кадром постійно подавав їм знаки.
Британський уряд заявив, що не має наміру сприяти такому обміну. Міністр у справах Північної Ірландії Брендон Льюїс в ефірі SkyNews дав зрозуміти, що добровольці самі зробили свій вибір, вирушивши воювати.
"Ми повинні досягти балансу з Україною, тому я кажу кожному, що не потрібно їздити нелегально в Україну. Збройні сили України мають підтримку Великобританії, і ми продовжуємо надавати цю підтримку законним способом", - заявив міністр.
Судячи з гнівної реакції російської верхівки на затримання Віктора Медведчука, Кремль спробує отримати кремлівського кума "манівцями". Але лише за умови, що у рашистів буде хоч якась перевага на полі бою, аби диктувати Києву умови з позиції сили. Враховуючи, що такої переваги немає і особливо не передбачається, бідолашному путінському куму й надалі доведеться сидіти в катівнях СБУ, постійно ризикуючи "розколотися" на допиті.
