Лідер Чечні Рамзан Кадиров фактично відмовився від проведення часткової мобілізації у своїй республіці. Він мотивував це тим, що відповідний план було перевиконано раніше. Попри те, що Кадиров ще раз звинуватив Захід у намаганні розколоти російське суспільство, його демарш може призвести до непокори на всій території Кавказу. Особливо на тлі протестів проти мобілізації, які вже виникли в Дагестані та загальних проблем із набором військ у низці регіонів Росії.
Лідер Чечні Рамзан Кадиров повідомив у своєму Telegram, що провів 22 вересня нараду, присвячену пиризову жителів Чечні на військову службу в рамках часткової мобілізації, що оголошена у РФ. Під час засідання він фактично відмовився виконувати відповідний указ Володимира Путіна від 21 вересня, пославшись на те, що план призову в Чеченській Республіці вже перевиконано на 254 відсотки. За словами Кадирова, таких показників було досягнуто ще до оголошення мобілізації. Рамзан Кадиров також зазначив, що в республіці є резерв із тисяч добровольців, які за необхідності зможуть поповнити лави російської армії. "Я закликаю населення, зокрема, наших улюблених і шановних матерів, дотримуватися спокою", - сказав Кадиров.
Реакції з Кремля на цей демарш поки що не було. Попри те, що у своїй промові Кадиров підтримав політику Путіна, звинувативши Захід у спробах внести розкол у російське суспільство, його останні дії далекі від лояльності. Схоже, що лідер Чечні, який раніше називав себе "піхотинцем Путіна", зараз почав вести свою гру. Напередодні Кадиров різко розкритикував обмін полоненими, завдяки якому вдалося звільнити 215 українських захисників Маріуполя, включаючи бійців полку "Азов" (натомість Росія отримала 55 своїх військовослужбовців, а також Віктора Медведчука). Ще раніше Кадиров закликав російські регіони розпочати "самомобілізацію" населення. А в дні, коли російська армія відступала на Харківщині, Кадиров взагалі дозволив собі нечувану зухвалість. Він розкритикував стратегію міноборони РФ та пообіцяв вийти на керівництво країни, щоб "роз'яснити їм ситуацію". Він розкритикував стратегію міноборони РФ та пообіцяв вийти на керівництво країни, щоб "роз'яснити їм ситуацію". При цьому він згадав про якісь 10 тисяч підготовлених чеченських бійців, здатних "дійти до Одеси".
Читайте також: Кремлівська шизофренія: як обмін "азовців" посварив Кадирова з Путіним
До речі, чеченські підрозділи Кадирова з 2014 року беруть участь у боях на українському фронті. Під час широкомасштабного вторгнення вони здобули славу "тік-ток" військ, раз у раз публікуючи відеоролики, де вони стріляють по порожніх руїнах будинків. Крім того, їх використовують у ролі "загороджувальних загонів" для підрозділів ЗС РФ або донецько-луганських "мобиків", викликаючи роздратування в останніх. Втім Рамзан дуже амбіційний. У Росії вважають, що він мітить на роль міністра оборони РФ Сергія Шойгу. Тут і критика дій міноборони та заклики стати до зброї, адже саме Шойгу, а не Кадиров повинен був заявляти про "самомобілізацію".
Однак відмова від виконання указу Путіна про часткову мобілізацію – це дуже серйозний крок, який може запустити ланцюгову реакцію. Є інформація, що наприкінці другого дня мобілізації, 22 вересня, у військових виникли проблеми з набором призовників у 8 регіонах РФ – Дагестані, Інгушетії, Чечні, Москві та Московській області, а також у Санкт-Петербурзі, Бурятії та Приморському краї.
Якщо в Москві та Пітері в перший день мобілізації, 21 вересня спалахували антивоєнні мітинги, то в Дагестані, Інгушетії, Чечні та Бурятії причина опору полягає в іншому. Саме із цих регіонів забирали чоловіків на війну і саме тут спостерігаються серйозні втрати серед чоловічого населення. Іти на забій вже мало хто хоче. Зокрема, у Дагестані люди протестували біля військкомату та перекрили автотрасу, протестуючи проти масового набору на війну.
На тлі поки що тихого невдоволення в Дагестані, демарш Кадирова може призвести до ланцюгової реакції по всьому Кавказу. Спроби лідера Чечні вести свою гру можуть викликати схожі процеси в тому ж Дагестані. А там і до сепаратизму на Кавказі недалеко. Якщо регіон зануриться у вир збройного конфлікту, то Путін може опинитися в дуже складній ситуації. Йому доведеться використовувати силовий підхід, але реальних боєздатних частин, які можна було б залучити до придушення заворушень, у Росії залишилося дуже мало. У такому разі можна лише відпустити ситуацію та чекати розвитку подій. Але очікування, під час якого дедалі більше російського людського палива згорятиме в топці української війни, може призвести до громадянської війни у самій Росії. А ця війна може виявитися набагато кровопролитнішою, ніж обидва чеченські збройні конфлікти разом узяті.
У будь-якому випадку процес, схоже, набуває незворотного характеру. А це означає, що парад суверенітетів на Кавказі – справа недовгого часу.
